Тести з одним варіантом відповіді

1. Закон України, який визначає основні засади державної політики в галузі охорони праці:

а) Закон «Про охорону праці»;

б) Конституція України;

в) Закон «Про охорону здоров’я »;

г) Закон «Про пожежну безпеку»;

д) Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

2. Законодавчий акт, що визначає правові основи і гарантії працівників, регулює трудові відносини:

а) Закон України «Про охорону праці»;

б) Кодекс законів про працю;

в) Закон України «Про охорону здоров’я»;

г) Закон України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності».

3. Рік прийняття Закону України «Про охорону праці»:

а) 2002;

б) 2003;

в) 1997;

г) 1992.

4. Санітарні правила та норми затверджуються:

а) Міністерством аграрної політики України

б) Міністерством внутрішніх справ України;

в) Міністерством охорони здоров’я України;

г) Державним наглядом за охороною праці.

5.Відповідальність роботодавців за порушення Законодавства з охорони праці буває:

а) моральна, адміністративна, дисциплінарна, кримінальна;

б) матеріальна, дисциплінарна, кримінальна, громадська;

в) дисциплінарна, матеріальна, адміністративна, кримінальна;

г) матеріальна, суспільна, кримінальна, адміністративна.

6. Планування робіт з охорони праці на тривалий період часу називається:

а) перспективним ;

б) оперативним;

в) поточним;

г) річним;

д) довготривалим.

7. Кількість працюючих, за якої на підприємствах, установах та організаціях обов’язково створюється служба охорони праці:

а) не менше 20;

б) не менше 50;

в) не менше 60;

г) не менше 30.

8. За стан охорони праці на підприємстві відповідає:

а) спеціаліст з охорони праці;

б) головний інженер;

в) головний бухгалтер;

г) роботодавець;

д) директор.

9. Основним законом, що гарантує права громадян на безпечні й нешкідливі умови праці є:

а) Закон України «Про колективні договори і угоди»;

б) Конституція України;

в) Закон України «Про охорону праці»;

г) Закон України «Про підприємства в Україні»;

д) Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

10. Законом України «Про охорону праці» визначено, що правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових для виконання – це:

а) встановлення єдиних вимог з охорони праці;

б) відомчі документи з охорони праці;

в) нормативно-правові акти з охорони праці;

г) засади державної політики в галузі охорони праці;

д) підзаконні акти з охорони праці.

11. Види Державних нормативних актів з охорони праці:

а) профільні та загальнодержавні;

б) міжгалузеві та галузеві;

в) промислові та аграрні;

г) нормативні акти підприємств;

д) територіальні та регіональні.

12. Залучення жінок до робіт у нічний час:

а) допускається;

б) не допускається;

в) не допускається тільки стосовно вагітних жінок;

г) не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це зумовлено необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід.

13. На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами відповідно до:

а) Закону України «Про відпустки»;

б) Закону України «Про охорону праці»;

в) Конституції України;

г) Кодексу Законів про Працю України.

14. Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначає:

а) Закон України «Про охорону праці»;

б) Кодекс Цивільного Захисту України;

в) Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»;

г) Кодекс Законів про Працю України;

д) Закон України «Про колективні договори і угоди».

15. Загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності визначає і регулює:

а) Закон України «Про пожежну безпеку»;

б) Кодекс Цивільного Захисту України;

в) Кодекс Законів про Працю України;

г) Закон України «Про охорону праці».

16. Особи, котрі не досягнули 18 років, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, щороку підлягають обов'язковому медичному огляду до досягнення:

а) 18 років;

б) 19 років;

в) 20 років;

г) 21 року.

17. Україна стала членом Міжнародної організації праці у:

а) 1946 році;

б) 1949 році;

в) 1954 році;

г) 1969 році.

18. Для неповнолітніх у віці 15 років встановлено:

а) 24-годинний робочий тиждень;

б) 26-годинний робочий тиждень;

в) 28-годинний робочий тиждень;

г) 36-годинний робочий тиждень.

19. До якої відповідальності призводить порушення, що заподіяло шкоду здоров'ю чи спричинило загибель людей:

а) дисциплінарної;

б) адміністративної;

в) правової;

г) кримінальної.

20.Максимальний розмір штрафів за порушення законодавства про охорону праці для роботодавців не може перевищувати:

а) 5% місячного фонду заробітної плати юридичної/фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю;

б) 10% місячного фонду заробітної плати юридичної/фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю;

в) 15% місячного фонду заробітної плати юридичної/фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю;

г) 20% місячного фонду заробітної плати юридичної/фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

21. При несплаті роботодавцем штрафу, за порушення законодавства про охорону працю призводить донарахування на суму штрафу пені у розмірі:

а) 2% за кожний день прострочення;

б) 4% за кожний день прострочення;

в) 0,2% за кожний день прострочення;

г) 3% за кожний день прострочення.

22. Застосування штрафних санкцій до посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці регламентується:

а) Конституцією України;

б) Кодексом України про адміністративні правопорушення;

в) Законом України про Охорону праці;

г) Кримінальним кодексом України.

23. Сприяння встановленню миру на основі соціальної справедливості, поліпшення умов праці і життя працівників усіх країн, згідно зі Статутом є головною метою:

а) Європейської комісії з питань охорони праці;

б) Міжнародної організації праці;

в) ООН;

г) Європейського фонду поліпшення умов життя і праці.