Тести з множинним вибором відповідей

22. Фізична праця відрізняється:

а) великими витратами енергії;

б) великою кількістю стресів;

в) швидким стомленням;

г) малою рухливістю;

д) відносно низькою продуктивністю;

е) відносно високою продуктивністю.

23. Всі роботи за ступенем важкості поділяють на такі категорії:

а) легка;

б) середньої важкості;

в) мінімальна;

г) допустима;

д) важка;

е) комфортна.

24. М'язові (статичні) навантаження визначаються:

а) робочою позою;

б) характером робочих рухів

в) напруженням пам’яті, зору;

г) соціально-психологічним кліматом в колективі.

25. Залежно від співвідношення м'язових і нервових навантажень праця поділяється на:

а) фізичну;

б) розумову;

в) монотонну;

г) механізовану.

26. Для розумової праці характерні:

а) велика кількість стресів;

б) швидка втома;

в) незначний ступінь зосередження уваги;

г) мала рухливість;

д) вимушена статична поза.

27. Важкість праці характеризується:

а) фізичним динамічним навантаженням;

б) масою вантажу, що піднімається і переміщується;

в) загальним числом стереотипних робочих рухів, розміром статичного навантаження;

г) інтелектуальними навантаженнями;

д) емоційними навантаженнями;

е) робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням в просторі.

28. Показниками фізичного навантаження можуть служити:

а) частота серцевих скорочень;

б) кров'яний тиск;

в) ступінь емоційного навантаження на організм;

г) розподіл кровообігу в тканинах;

д) максимальне споживання кисню.

29. Залежно від характеру роботи, яку може виконувати людина, розділяють такі види працездатності:

а) загальну;

б) нормовану;

в) професійну;

г) спеціальну;

д) обмежену.

30. Ефективність професійної працездатності залежитьвід:

а) трудових навантажень;

б) середньогалузевого показника стресових ситуацій;

в) професійної підготовки і професійної придатності;

г) нервового напруження;

д) мотивації;

е) витривалості організму.

31. Основні фактори виробничого середовища, що впливають на працездатність людини в процесі виробництва:

а) нервове напруження;

б) їжа;

в) забруднення повітря;

г) освітленість;

д) наявність соціального страхування.

32. Загальний рівень працездатності конкретної людини як максимально можливий її психофізіологічний потенціал визначається такими факторами, як:

а) стан здоров’я;

б) біоенергетичні процеси і резерви організму;

в) м’язова сила і витривалість та їх співвідношення;

г) виробіток за зміну;

д) кількістю перерв при роботі.

33. Для стомлення характерно те, що воно:

а) спрямоване проти виснаження функціонального потенціалу центральної нервової системи;

б) стимулює дію кори головного мозку;

в) позитивно впливає на працездатність людини;

г) характеризується розвитком гальмових процесів у корі головного мозку.

34. Умовами підвищення працездатності, що сприяють ефективному попередженню стомлення, є:

а) у будь-яку роботу потрібно входити поступово;

б) постійна зміна характеру роботи, наявність нових, незвичних, незрозумілих завдань;

в) звичність, послідовність і плановість;

г) недбалість і квапливість у праці;

д) мотивація праці.

35. При перевтомі розрізняють такі типи реакції організму:

а) гальмовий тип;

б) нервовий тип;

в) меланхолічний тип;

г) збудливий тип.

36. Ергономіка вивчає:

а) виробничий травматизм і профзахворювання;

б) психологічний стан працівника на підприємстві;

в) систему «людина-техніка»;

г) раціональне розміщення у просторі матеріальних елементів виробництва;

д) методи встановлення пільг та компенсацій.

37. Безпека поведінки людини на виробництві залежить від таких чинників:

а) трудового розкладу;

б) стану безумовних рефлексів;

в) професійних якостей та досвіду людини;

г) мотивації до безпечної праці;

д) місцезнаходження підприємства.

38. Психологічні причини виробничого травматизму розглядають на трьох рівнях:

а) на рівні особистості;

б) на рівні найближчого оточення;

в) на рівні виробничих можливостей;

г) на рівні суспільства;

д) на рівні трудового колективу.

39. До головних психофізіологічних чинників, які найчастіше призводять до нещасних випадків, належать:

а) відсутність професійних навичок;

б) втома;

в) тривалість робочої зміни;

г) вживання наркотиків;

д) запізнення на роботу.

40. Для боротьби з монотонністю на виробництві використовують такі заходи:

а) тривалі перерви;

б) періодична зміна робочої пози;

в) скорочений робочий день;

г) періодична зміна робочої пози;

д) короткочасні перерви.

Тема 5. Основи гігієни праці та виробничої санітарії