Закордонний досвід з охорони праці

Закордонний досвід показує, що в більшості країн - членів ЄС предмет «Охорона праці» включений у навчальні програми на різних ступенях освіти, щоправда, у різних обсягах. У більшості з них проводилися компанії за його введення в навчальні плани - на національному, регіональному або місцевому рівнях. Так само, майже у всіх державах ЄС діють законодавчі акти або урядові постанови, що стосуються вивчення або навчання правилам безпечної праці. В одних випадках потрібне глибоке знання предмета, в інших - навики, що здобуваються в ході навчальної практики. Використовуються і прогресивні методи занять, які призначають студента «представником по безпеці праці» або проведення ігор із залученням «міністерств», «інспекцій», «соціальних партнерів». У багатьох випадках, насамперед, потрібні знання нормативних документів.

У цілому ряді країн охорону праці починають вивчати зі шкільної лави, і мова йде про ризики в «виробничому середовищі», характерної для учнів, що вивчають, як уникати небезпек у школі і будинку.

Уряд Данії, який розробив і здійснює програму «Чисте продуктивне середовище, 2005 рік», у розділі, присвяченому охороні праці молодих працівників, включаються і школярі. У програму включені рекомендації, що стосуються школи і які дають можливість учням вносити в неї свій внесок. За допомогою Міністерства освіти, профспілок, об’єднання промисловців і підприємців, організацій вчителів і батьків для телебачення був створений мультиплікаційний серіал. Його герої (два тролі по імені Ар і Мі), розповідають школярам про правила поведінки, чому в класах потрібно підтримувати чистоту і порядок, а на перервах уникати ігор, у яких можна нанести один одному травму. Ці серіали доповнюються поясненнями учителів, що введені в текст занять по різних предметах.

В Італії Національний інститут запобігання травматизму і безпеки на виробництві розробив і створив телевізійний мультфільм «Вдома у Луки», у якому за допомогою хлопців і анімації роз’яснюється всій малечі, як треба поводитися у будинку і на вулиці, щоб уникнути різного роду нещасних випадків.

У ряді країн ініціатором включення в навчальні програми курсу охорони праці є Міністерства праці. У Великобританії, наприклад, Комісія зі здоров’я і безпеки праці домоглася включення програм охорони праці в загальну сітку навчання, починаючи зі шкільної лави і кінчаючи університетським - у тих закладах і факультетах, де при вивченні різних профільних предметів виявляється необхідність забезпечення безпеки праці. Важливість вивчення цього курсу була підкреслена в урядовій програмі «Відроджуючи охорону праці» - одну з ключових у цій області. Вона з’явилася передумовою до створення Стратегічного плану по запобіганню травматизму Великобританії на 2001-2010 роки, відповідно до якого травматизм повинен бути скорочений на 10-20%.

У Португалії, де вважають важливим привернути увагу населення до проблеми запобігання травматизму починаючи зі шкільної лави, діє Національна програма вивчення охорони праці на роботі, девіз якої говорить: «Безпека праці на роботі: вивчай сьогодні - застосовуй знання все життя». Автори програми виходять з необхідності інтеграції загальноосвітніх предметів з курсом по охороні праці у всіх Вузах, розглядаючи це в якості одного з засобів скорочення травматизму на виробництві. У Португалії вважають обов’язковим вивчення цього курсу в середніх, спеціальних і вищих учбових закладах і підготовку викладачів по цій дисципліні.

У Російській Федерації стан охорони праці, рівень травматизму та ін. показники близькі до українських. Відомо, що стан умов охорони праці прямо залежить від економіки країни. По-перше, кризовий стан економіки, боротьба багатьох підприємств за виживання, коли першочерговим завданням є виплата зарплати працівникам і внесення чергових платежів, природно відсувають діяльність по поліпшенню умов і охорони праці на другий план. По - друге, країна перейшла на ринкову систему господарювання, у якій рушійним мотивом господарської діяльності виступає доход. Ціль суб’єкта, що хазяйнує - одержання прибутку, тоді як капітальні вкладення в основні фонди, необхідні для поліпшення умов і охорони праці, призводять до росту собівартості продукції. В умовах, коли учасники виробничих процесів постійно віддають перевагу економічній вигоді, поліпшення умов і охорони праці виявляється важко розв’язуваною задачею. Положення ускладнене також тим, що необхідні витрати, як правило, пов’язані з капіталовкладеннями в основні фонди, і вони значно перевищують економію на скорочення усіляких виплат у зв’язку з несприятливими умовами праці.

Досвід Німеччини. Всі підприємці в Німеччині об'єднуються в професійні спільноти (Berufsgenossenschaft), організовані за територіально-галузевою ознакою. Всього 35 територіально-галузевих спільнот, в структурах яких зайнято в цілому 22000 чоловік.

Основна функція професійних співтовариств, що покладається на них законодавством - страхування відповідальності підприємців за випадки виробничого травматизму або профзахворювань. Фінансуються професійні спільноти виключно з членських, або страхових, внесків підприємств.

Величина страхових внесків підприємства залежить від наступних факторів: класу небезпеки підприємства в цілому або його окремих виробництв, фонду заробітної плати, рівня травматизму та профзахворюваності на підприємстві. Система страхових внесків стимулює роботодавців проводити цілеспрямовану політику щодо забезпечення безпеки праці та охорони здоров'я працівників. За останні 30 років у Німеччині рівень травматизму скоротився вдвічі, а страхові внески збільшилися: медична страховка 15, 8%, внески до пенсійного фонду 20%, страхові внески на випадок на випадок скорочення штату в розмірі 2,8% і на випадок професійної непрацездатності в розмірі 2,4%. Ці страхові податки сплачуються роботодавцем і працівником навпіл.

В рамках соціального страхування в Німеччині обов'язкове страхування від нещасних випадків передбачає компенсації жертвам виробничого травматизму та нещасних випадків, що мали місце по дорозі на роботу і з роботи, а також працівникам, які постраждали від профзахворювань.

Обов'язкове страхування від нещасних випадків поширюється на три області:

ü страхування від нещасного випадку на виробництві (в рамках BG);

ü страхування від нещасного випадку в сільському господарстві;

ü страхування від нещасного випадку в державному секторі економіки.

Професійні спільноти здійснюють свою діяльність в наступних напрямках:

ü технічний нагляд за станом охорони праці на підприємствах;

ü навчання різних категорій застрахованих;

ü страховий захист;

ü медичне забезпечення;

ü соціальна допомога.

Професійні спільноти об'єднуються в Асоціацію професійних співтовариств Німеччини (HVBG), яка фінансує спільні завдання професійних співтовариств, дотримується їх спільні інтереси. У складі Асоціації є Експертні комісії, що займаються в першу чергу розробкою інструкцій з техніки безпеки, директив, правил, основних положень з безпеки праці та охорони здоров'я працюючих.

Особливе місце серед Експертних комісій займає Комітет з медицини праці - по суті це колегія, сформована з представників усіх компетентних установ, що працюють в області медицини праці. Основне завдання членів Комітету з медицини праці - розробка інструкцій і правил з профілактики виробничого травматизму та профзахворюваності.

В Асоціацію входить Інститут безпеки праці (BIA), що займається вивченням і контролем хімічних, біологічних та фізичних виробничих факторів і має в своєму складі відповідні вимірювальні лабораторії.

В цілому систему управління охороною праці в Німеччині можна представити у вигляді добре налагодженого механізму, на вході - страхові внески підприємств, на виході - збільшення тривалості життя, поліпшення якості життя, забезпечення соціального миру на підприємствах і в суспільстві, поліпшення економічних результатів діяльності підприємств.

Японська філософія системи (5S). У Японії зацікавленість керівників підприємств у дотриманні вимог безпеки праці пояснюється не тільки культурою і традиціями, а й реакцією навколишнього світу на нещасний випадок з тяжкими наслідками на виробництві, адже фірма певною мірою «втрачає обличчя». Газетні повідомлення про нещасні випадки подаються як сенсація і, отже, підривають престиж фірми в очах громадськості, в результаті чого спадає попит на її вироби.

Фірми прагнуть не доводити справу до судового процесу і пропонують постраждалим або родичам загиблих визначену угоду. Як правило, 100% компенсація, яка виплачується страховими органами, представляється у вигляді «суми співчуття». Важкий тягар витрат, пов'язаних з нещасними випадками, змушує японських підприємців активно посилювати у себе профілактичні роботи.

В Японії не прийнято, як в інших державах, відносити травму на необережність або неуважність працівника. Жоден президент японської фірми не дозволить переконувати себе в тому, що нещасний випадок знаходиться поза колом відповідальності керівника (директор завжди на 100% відповідає за свою компанію).

До того ж керівник підприємства, де сталося найбільше нещасних випадків, зобов'язаний ставити на свій робочий стіл червоний прапорець як знак свого неуспіху. Набагато приємніше, і для кар'єри корисніше, ставити зелений прапорець, який дається керівнику підприємства з найкращими показниками з техніки безпеки. Високий рівень травматизму серед підлеглих працівників для інженера є суттєвою перешкодою для його подальшого просування по службових сходах. На нього дивляться так, ніби він особисто заподіяв збиток фірмі.

Система організації робочого простору «5 S» була розроблена в повоєнні часи в Японії. «5 S» - це 5 кроків, які виконують всі учасники виробничого процесу: від прибиральниці до генерального директора.

5S - це п'ять японських слів або 5 Кроків (5 Step):

ü Сеірі (整理) «сортування».

ü Сеітон (整頓) «дотримання порядку»

ü Сеісо (清掃) «утримання в чистоті»

ü Сеікецу (清潔) «стандартизація».

ü Сіцуке (躾) «вдосконалення.

Крок 1. Сортування. Всі матеріали, обладнання та інструмент сортують на:

ü потрібні завжди - матеріали, які використовуються в роботі в даний момент;

ü потрібні іноді - матеріали, які можуть використовуватися в роботі, але в даний момент не затребувані;

ü непотрібні - шлюб, не використовувані інструменти, тара, сторонні предмети.

Крок 2. Дотримання порядку (все на своєму місці). Чотири правила розташування речей:

ü на видному місці;

ü легко взяти;

ü легко використовувати;

ü легко повернути на місце.

Крок 3. Дотримання чистоти (повернення в початковий стан).

Крок 4. Стандартизація. Цей принцип вимагає формального, письмового закріплення правил утримання робочого місця, технології роботи та інших процедур. Необхідно створити робочі інструкції, які містять у собі опис покрокових дій з підтримання порядку.

Крок 5. Удосконалення. Вироблення звички догляду за робочим місцем відповідно до вже існуючих процедурх, а також неухильне вдосконалення самої системи. Основними важливі моментами є:

ü стежити за роботою устаткування, за робочим місцем, щоб полегшити їхнє обслуговування.

ü використання фотографій ДО / ПІСЛЯ для порівняння того, що було, і який кінцевий результат.

Дана філософія / концепція виробництва передбачає, що кожен співробітник підприємства від прибиральниці до директора виконують ці 5 простих правил. Основний плюс - ці дії не вимагають застосування нових управлінських технологій і теорій.

Контрольні запитання:

1. Які вчені у своїх дослідженнях та працях висвітлювали питання охорони праці на виробництві?

2. З якою метою вивчається дисципліна «Основи охорони праці»?

3. У чому полягає поняття «Охорони праці» в широкому і вузькому сенсах?

4. З якими дисциплінами пов'язаний курс «Основи охорони праці»? Розгляньте докладніше цей зв’язок на прикладі окремих дисциплін.

5. Перелічіть елементиструктури дисципліни «Основи охорони праці».

6. Що є предметом вивчення дисципліни «Основи охорони праці»?

7. Охарактеризуйте головні завдання курсу «Основи охорони праці».

8.  Назвіть передумови вирішення проблем охорони праці в Україні.

9. У чому полягаєсоціальне значення охорони праці?

10. У чому полягаєекономічне значення охорони праці?

11. За якою формулою розраховуються витрати на здійснення заходів з поліпшення умов та охорони праці?

12. За якою формулою розраховується показник ефективності витрат підприємства на заходи з охорони праці?

13. За якою формулою розраховується госпрозрахунковий економічний ефект, обумовлений здійсненням заходів щодо поліпшення умов праці та підвищення його безпеки?

14. Охарактеризуйте сучасний стан охорони праці в Україні.

15.  Охарактеризуйте досвід провідних країн світу з питань охорони праці.

ТЕМА 2. ЗАКОНОДАВЧА ТА НОРМАТИВНА БАЗА ОХОРОНИ ПРАЦІ УКРАЇНИ

2.1. Основні законодавчі акти охорони праці.

2.2. Державні нормативні акти охорони праці.

2.3. Принципи державної політики України у галузі охорони праці.

2.4. Особливості охорони праці жінок та неповнолітніх.

2.5. Особливості охорони праці інвалідів. Робоче місце інваліда.

2.6. Відповідальність за порушення законодавства у галузі охорони праці.

2.7. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці.