Охорона праці як нормативна дисципліна у широкому

Та вузькому сенсі

Основи охорони праці - нормативна дисципліна, яка вивчається з метою формування теоретичних основ і практичних знань і умінь з правових і організаційних питань охорони праці, основ фізіології та психології праці, гігієни праці та виробничої санітарії, безпеки праці та пожежної безпеки.

Поняття охорони праці можна розглядати в широкому і вузькому сенсах. У широкому сенсі охорона праці є одним з найважливіших елементів трудових відносин між працівником і роботодавцем, що полягає в обов'язках роботодавця забезпечити на робочому місці працівника умови праці, які відповідають нормативам, надати необхідні засоби колективного та індивідуального захисту.

У вузькому значенні під охороною праці розуміється створення і розвиток нормативної бази правового регулювання трудових відносин, а також застосування норм і правил охорони праці, у тому числі тих, які можуть викликати відповідальність за їх порушення.

Зв'язок курсу «Основи охорони праці» з іншими дисциплінами

Охорона праці виявляє можливі причини виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж і розробляє систему методів і вимог з метою ліквідації цих причин і створення безпечних і сприятливих для людини умов праці. З питаннями охорони праці нерозривно пов'язано і вирішення питань з охорони навколишнього середовища.

Складність завдань, які стоять перед охороною праці, вимагає використання досягнень багатьох дисциплін, прямо або непрямо пов'язаних із завданнями створення здорових і безпечних умов праці.

Оскільки головним об'єктом охорони в процесі праці є людина, то при розробці вимог гігієни праці використовуються результати досліджень ряду медичних, біологічних та загальноосвітніх дисциплін. Курс охорони праці також пов'язаний з такими дисциплінами як екологія, трудове право, технічна естетика, інженерна психологія, безпека життєдіяльності, наукова організація праці, інженерна психологія, та ін. Розглянемо докладніше цей зв’язок на прикладі окремих дисциплін.

Безпека життєдіяльності - це дисципліна, яка вивчає загальні закономірності виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу на організм людини, засоби і способи захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпеки.

Метою наукової організації праці є розробка та впровадження в практику раціональної побудови трудового процесу, при якому забезпечується висока продуктивність праці, створюються умови для збереження здоров'я працівників, збільшується період їх трудової діяльності.

Ергономіка досліджує, розробляє і дає рекомендації по конструюванню, виготовленню і експлуатації технічних засобів, які забезпечують людину в процесі праці необхідними зручностями, зберігають її сили, працездатність і здоров'я.

Інженерна психологія вивчає взаємодію людини з новою технікою і встановлює функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення таких умов праці, при яких зберігаються високі психофізіологічні можливості людини.

У трудовому праві використовуються поняття охорони праці як системи правових норм, які передбачають у законодавстві, колективних та трудових договорах і угодах методи і засоби щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці працівників і кошти для оздоровлення і поліпшення цих умов.

Всі вище перелічені дисципліни відносяться до комплексу наук, які вивчають людину в процесі праці. У цих дисциплін одна мета - сприяння підвищенню продуктивності праці, збереження здоров'я, зменшення впливу несприятливих факторів. В цілому вони приходять до цієї мети з різних сторін і на різних рівнях.

Тому охорону праці кожна наука вивчає у своєму аспекті - не тільки юридичному, а й технічному, економічному, медичному та ін. Тільки таке поняття охорони праці здатне забезпечити безпечні умови праці працівників. Якщо хоча б один її компонент не забезпечується - руйнується вся система охорони праці працівників. У цьому випадку охорона праці необхідна скрізь, де працює людина.

Структура, предмет, ціль, основні задачі та методи пізнання курсу «Основи охорони праці»

Структура дисципліни «Охорона праці» складається з наступних елементів:

ü правові та організаційні питання охорони праці;

ü основи фізіології, психології, гігієни праці та виробничої санітарії;

ü техніка безпеки;

ü пожежна безпека.

Предмет охорони праці - це система збереження життя і здоров'я працівників у процесі трудової діяльності, яка включає в себе правові, соціально-економічні, лікувально-профілактичні, реабілітаційні та ін. способи і методи.

Мета цих способів і методів - створення умов праці, які відповідають вимогам збереження життя і здоров'я працівників у процесі трудової діяльності.

Вивчення курсу «Основи охорони праці» допомагає студентам оволодіти системою знань у сфері формування сучасної моделі управління умовами, охороною, безпекою праці на національному, регіональному та виробничих рівнях, а також активної позиції практичної реалізації принципу пріоритетності охорони життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів діяльності, використання економічних методів управління.

Головні завдання курсу:

ü забезпечення студентів знаннями з охорони праці та практичному їх застосування на рівні підприємства, організації;

ü забезпечити попередження виробничого травматизму та професійних захворювань.

Україна зробила спробу запровадження методів і досвіду вивчення охорони праці, які відповідають світовим стандартам. Ефективність вирішення проблем охорони праці у великій мірі залежить від якості підготовки фахівців у цій галузі, від їхнього вміння приймати правильні рішення у непростих умовах сучасного виробництва, що постійно змінюються.

Передумови вирішення проблем охорони праці в Україні:

ü введення спеціального курсу «Основи охорони праці» в усіх навчальних закладах системи освіти України;

ü забезпечення активної участі профспілок та ін. громадських формувань, широких кіл найманих працівників у вирішенні проблем охорони праці;

ü створення необхідних передумов для створення нових суспільних інститутів і можливостей створення комісій з охорони праці на підприємствах і в організаціях, а також уповноважених трудовими колективами з цих питань і т. і.;

ü забезпечення матеріально-технічної та методологічної бази з підготовки, перепідготовки, підвищенню рівня кваліфікації спеціалістів з охорони праці, забезпечення їх необхідною нормативною й методичною базою.