Організація роботи у групах для дітей з ФФН

Згідно з Типовим положенням визначені основні напрями організації роботи дошкільних закладів для дітей з ФФН у двох вікових групах: старшій – для дітей шостого року життя і підготовчій – для дітей сьомого року життя.

Корекційний вплив у цих групах має здійснюватися відповідно до спеціальної програми навчання і виховання дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням, розробленою окремо для кожної групи. У процесі навчання дітей з ФФН в умовах спеціального дитячого садка розв’язуються такі завдання:

– сформувати у дітей фонетичну систему мови, тобто уточнити і закріпити вимову збережених звуків, а також виправити вимову порушених звуків;

– розвивати у них повноцінний фонематичний слух і сприймання, тобто за допомогою спеціальних прийомів навчити дітей розрізняти звуки на слух, запам'ятовувати і відтворювати ряди звуків та складів;

– сформувати навички звукоскладового аналізу і синтезу, тобто сформувати уміння ділити слово на склади і звуки, послідовно аналізувати їх, проводити зворотні операції: складати склад зі звуків, а слово – зі складів (синтез);

– на основі аналітико-синтетичної діяльності забезпечити засвоєння дітьми деяких елементів грамоти.

Незважаючи на цілком зрозумілі відмінності, що існують у змісті корекційного навчання й виховання для дітей старшої і підготовчої груп, виділені завдання є основоположними.

Програма навчання дітей з ФФН має включати:

– характеристику мовленнєвого розвитку дитини;

– обстеження мовлення;

– режим дня старшої (підготовчої) групи;

– логопедичну документацію.

Режим визначає оптимальний порядок проведення вихователем і логопедом занять із зазначенням їхньої кількості та тривалості. Згідно з розпорядком логопед проводить різні типи занять:

– індивідуальні – окремо з кожною дитиною;

– підгрупові – з трьома – чотирма дітьми, об'єднаними за принципом подібності вади;

фронтальні – з усіма дітьми або половиною групи, залежно від рівня мовленнєвого розвитку.

Чергування цих занять забезпечує максимальну ефективність логопедичної роботи.

Програму корекційного навчання, незалежно від вікової групи, поділяють на три періоди. Кожний період передбачає обсяг навчального матеріалу, запланованого для вивчення під час індивідуальних, підгрупових і фронтальних логопедичних занять. Зокрема, визначено такий порядок вивчення звуків на фронтальних заняттях: у,а,ау,ау,іє,і,п, пь,т,к, к, птк, х, хь, ль, йот, і-и, с, сь, з-зь, сь-зь, ц, б-п, ш-ж, с-ш, з-ж, л, р, ль-рь, ль, л-р-ль-рь, ч, щ, ч, щ.

Залежно від вікової групи цей матеріал по-різному розподілений за періодами навчання.

Обладнання логопедичного кабінету має відповідати санітарно-гігієнічним вимогам й охоплювати необхідні логопедичні посібники для обстеження і розвитку:

– інтелекту;

– слуху;

– зв'язного мовлення: вимовляння й умови оволодіння складовою структурою слів; фонематичного слуху; лексичного запасу і граматичної будови мовлення;

– елементів грамоти.

Рекомендації щодо роботи з батьками. Упродовж року логопед надає батькам можливість вивчати індивідуальні зошити дітей, щоб вони могли простежити динаміку їхнього навчання, щотижня проводити вечірні бесіди з ними і організовує їхню участь у виконанні домашніх завдань.

Крім того, логопед організовує оформлення тематичних виставок і стендів для батьків, не менш ніж три рази на рік проводить батьківські збори, планує показові виступи дітей.

Взаємозв'язок роботи логопеда та вихователя. Логопед має працювати у тісному контакті з вихователем, забезпечуючи чітку послідовність цієї роботи. Тому вихователь логопедичної групи повинен знати мовленнєві і психолого-педагогічні особ­ливості дітей, уміти підходити до них індивідуально. Бажано, щоб він по можливості відвідував фронтальні логопедичні за­няття, аби з'ясувати, хто з дітей відчуває труднощі під час ви­конання завдань логопеда й в чому вони полягають.

Взаємозв'язок роботи логопеда і вихователя. Логопед має працювати у тісному контакті з вихователем, забезпечуючи чітку послідовність цієї роботи. Тому вихователь логопедичної групи повинен знати мовленнєві і психолого-педагогічні особ­ливості дітей, уміти підходити до них індивідуально. Бажано, щоб він по можливості відвідував фронтальні логопедичні за­няття, аби з'ясувати, хто з дітей відчуває труднощі під час ви­конання завдань логопеда та в чому вони полягають.

Ознайомлення з деякими спеціальними методичними прийомами дасть змогу вихователю не тільки ефективно закріплювати матеріал, пройдений логопедом, але й грамотно координувати з ним рішення виховних завдань. Логопед й вихователь разом планують роботу з розвитку мовлення дітей, визна­чаючи тематику і зміст занять, лексичний матеріал, вимоги до мовлення дітей на кожному конкретному етапі навчання. Вихователь планує ознайомити дітей з лексичним матеріалом за заданими темами, а логопед забезпечує його автоматизацію і введення в самостійне мовлення.

Мовлення вихователя має відповідати правилам фонетики і граматики. Він повинен володіти достатньо широким лексич­ним запасом.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте фонетико-фонематичне недорозвинен­ня мовлення.

2. Як впливає порушення фонематичного слуху на розви­ток усного мовлення дитини?

3. Охарактеризуйте основні завдання корекційних занять.

Література

1. Волкова Л.С. Логопедия / Л.С. Волковой. – М.: Владос, 1989. – 680 с.

2. Гриншпун В.М. Классификация нарушений речи. Логопедия / В.М. Гриншпун; под ред. Л.С. Волковой,
С.Н. Шаховской // – М., 1998. – С. 55 – 70.

3. Захаров А.И. Своеобразие психического развития детей / А.И. Захаров // Психология детей с отклонениями и нарушениями психического развития. – СПб. : Питер, 2001. –
С. 93–129.

4. Навчання і виховання учнів 1-го классу. Метод посіб. для вчителів / Уклад. О.Я. Савченко. К. : Почат. шк., 2002.

5. Логопедія / [В. В.Тарасун, С. Ю. Конопляста,
В. О. Кондратенко та ін.]; за ред. М.К. Шеремет. – [ 2-е вид.]. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2010. – 672 с.

6. Шеремет М.К. Формування усного зв’язного висловлювання у дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення / М.К. Шеремет, І.В. Сергєєва // Педагогіка та методика спеціальні: зб. наук. ст. НПУ
ім. М.П. Драгоманова. – К., 2001. – Вип. 2. – С. 100 – 106.

Тема 10. ЗАГАЛЬНЕ НЕДОРОЗВИНЕННЯ МОВЛЕННЯ

1. Поняття про загальне недорозвинення мовлення.

2. Причини та механізми загального недорозвинення мовлення.

3. Періодизація загального недорозвинення мовлення.

4. Психолого-педагогічна характеристика дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення