Спартанська й афінська системи виховання: порівняльний аналіз

Розкрийте характерні риси розвитку освіти у XVI–XVII ст.

Соціально-економічний прогрес в другій половині XVI — першій половині XVII ст. зумовив дальший розвиток культури. Поширювалася, хоч і дуже повільно, освіта. Багаті люди мали домашніх вчителів. Передбачалася певна сума грошей на платню дякові, який мав  навчати дітей, а у вільний час переписувати книжки.

Незважаючи на засилля схоластики, в школу під впливом Реформації починають проникати гуманістичні настрої та ідеї. У кальвіністській школі головна увага приділялася вивченню латинської мови, давньоримської літератури й риторики. Ця перша на тогочасній Україні середня школа, що мала, як і тодішні західноєвропейські гімназії, чотири класи, була організована згідно з засадами гуманістичної педагогіки.

Першу школу вищого ступеня було засновано в 1578 р. у м. Острозі на Волині князем К. К. Острозьким. Мета її полягала в тому, щоб в умовах наступу контрреформації обстоювати українську й білоруську культури. В Острозькій «греко-слов'яно-латинській» колегії мали викладатися так звані «сім вільних мистецтв»: граматика, риторика, діалектика, логіка, арифметика, музика, астрономія. Викладали в Острозі знавці грецької, старослов'янської та латинської мов, математики й астрономії. Першим ректором колегії був Герасим Смотрицький — колишній міський писар у Кам'янці, запрошений до Острога для підготовки до друку Біблії. Виступаючи проти католицької експансії, Г. Смотрицький у творі «Ключ царства небесного...», написаному в Острозі, викриває політику папського престолу й гостро картає національно-релігійне ренегатство. Школа мала готувати освічених людей, потрібних як автори, перекладачі, коректори видань.

Діяльність Острозької колегії та гуртка, однак, скоро припинилася. Після смерті К. К. Острозького (1608) вони, позбавлені підтримки, почали занепадати.

Другу на Україні школу вищого типу створили близько 1585 р. львівські заможні міщани, організатори й керівники братства. Учнів нижчих класів навчали грамоти й церковного співу, вищих— граматики, елементів риторики, поетики, філософії. Латинській освіченості, прищеплюваній в католицьких школах, організатори Львівської братської школи протиставляли вивчення давньогрецької мови й літератури та церковнослов'янської мови.

Після короткого періоду піднесення . Львівська братська школа поступово опустилася до рівня початкового шкільного закладу. Це зумовлювалося посиленням переслідувань української культури польською адміністрацією й католицькою церквою. Зі Львова культурно-освітні діячі один за одним перебиралися до Києва, де умови для розвитку культури були більш сприятливими.

Єзуїти ще в 1570 р. відкрили у Вільні свою школу, яка незабаром отримала права академії, у 1575 р. — єзуїтську колегію у Ярославі, в 1608 р. — у Луцьку й Львові. Єзуїтські школи з'явилися також в Ужгороді, Кам'янці, Вінниці, Фастові та інших містах. Вся система навчання переслідувала головну мету — виховання фанатичних католиків. Некатоликів усіляко намагалися навернути до католицизму. Василіанські школи в Бересті, Володимирі, Холмі організовувалися за зразком єзуїтських.

Певну роль у розвитку освіти на Україні відіграли протестантські школи. Кальвіністам у кінці XVI — на початку XVII ст. належало багато  гімназій.Школа в Кисилині на Волині з 1638 р. стала головним навчальним закладом протестантів-социніан. Виступали за захист православної ієрархії, переслідуваної польським урядом. Протестантські школи на Україні виступали тимчасовими союзниками православних у боротьбі проти наступу католицької реакції.