ПЕРЕВІРТЕ НАЯВНІСТЬ ДИХАННЯ У ПОРАНЕНОГО

Підтримуючи пораненого в положенні із закиненою головою і підведеним підборіддям, нахиліться вухом до його носа і рота, а очима стежите за рухом грудної клітки і живота. Малюнок 5-2 показує, як перевіряти наявність дихання, тримаючи голову закиненою назад, а підборіддя піднятим.

Мал. 5-2. Перевіряємо ознаки дихання, зберігаючи відкриті дихальні шляхи(закинена голова/підняте підборіддя).

а. Дивіться, чи рухається грудна клітка.

b. Слухайте, чи виходить повітря при видиху.

c. Відчуйте потік повітря на щоці.

ВИЗНАЧТЕ ПОТРІБНУ ДІЮ.

а. Якщо поранений у свідомості і дихає самостійно, порахуйте кількість вдихів/видихів за 15 секунд. Якщо частота дихання менше двох дихальних циклів за 15 секунд (один дихальний цикл - це один вдих і один видих), вставте носоглотковий повітропровід (пункт 5-8) і укладіть пораненого в положення на бік (пункт 5-9).

b. Якщо поранений у свідомості і дихає самостійно, але видає звуки, що хропуть або булькають, вставте носову трубку (пункт 5-8) і укладіть пораненого в положення на бік (пункт 5-9).

c. Якщо поранений без свідомості, вставте носоглотковий повітропровід (пункт 5-8) і укладіть його в положення на бік (пункт 5-9).

d. Якщо поранений не дихає, і у нього немає проникаючих поранень в груди (див. Урок 6), перевірте пульс на сонній артерії.

(1) Якщо пульсу немає, припините спроби порятунку.

(2) Якщо пульс є, починайте робити штучне дихання (пункт 5-7).

e. Якщо поранений не дихає, у нього проникаюче (відкрите) поранення в груди (див. Урок 6), і він не намагається дихати, робити штучне дихання не слід.

5-7. ЗРОБІТЬ ШТУЧНЕ ДИХАННЯ МЕТОДОМ "З РОТА В РОТ"

В процесі штучного дихання ви вдуваєте повітря в легені пораненого і потім даєте йому видихнути. Таким чином, виходить дихання, близьке до природного.

ПРИМІТКА: Штучне дихання можна робити тільки в тих випадках, коли у вас немає інших поранених.

а. Обережно затисніть пораненому ніздрі.

b. Зробіть повний вдих з рота в рот, при цьому переконайтеся, що грудна клітка пораненого підводиться. Інструкції, як здійснювати дихання "з рота в рот", наводяться нижче.

(1) Відкрийте рот і зробіть глибокий вдих.

(2) Притисніться ротом до рота пораненого. Переконайтеся, що немає щілин, через які повітря може виходити під час вдування. Якщо пораненого тримати із закиненою головою і підведеним підборіддям, його рот буде злегка відкритий.

(3) Зробіть видих в рот пораненого. Під час видиху стежите за його грудною кліткою. Якщо повітря потрапляє в легені, вона підніматиметься.

(4) Відпустіть ніздрі пораненого, щоб дати йому видихнути(грудна клітка обпаде).

c. Оцініть свої зусилля.

(1) Якщо грудна клітка пораненого піднімається і обпадає, продовжуйте штучне дихання (затиснути ніздрі, зробити вдих, відпустити ніздрі) з частотою один вдих кожні п'ять секунд.

(2) Якщо грудна клітка пораненого не рухається, зробіть ще одну спробу відкрити його дихальні шляхи (для цього треба посилити закидання голови і підняття підборіддя). Перевірте наявність сторонніх предметів у роті пораненого і витягніть пальцями усе зайве. Потім зробіть ще один вдих з рота в рот.

  (а) Якщо грудна клітка піднімається і обпадає, продовжуйте штучне дихання з частотою один вдих кожні п'ять секунд.

  (b) Якщо грудна клітка пораненого не рухається, і поранений не намагається дихати, припините спроби порятунку.

d. Перевіряйте пульс на сонній артерії приблизні кожні 12 вдихів (приблизно раз на хвилину). (Биття пульсу означає, що серце все ще перекачує кров.) Під час перевірки пульсу також перевіряйте, чи не почав поранений дихати сам. Процедура перевірки пульсу на сонній артерії описана нижче.

(1) Продовжуйте тримати дихальні шляхи пораненого відкритими, притискаючи його лоб однією рукою.

(2) Знайдіть сонну артерію на тій стороні шиї пораненого, яка ближче до вас. Одна сонна артерія знаходиться в заглибленні зліва від дихального горла(трахеї), друга - в такому ж поглибленні справа.

(3) Вказівним і середнім пальцями вільної руки найдіть артерію у ямці поряд з кадиком.

(4) Після того, як ви знайшли артерію, обережно притисніть її вказівним і середнім пальцями і слухайте пульс впродовж 5-10 секунд. Див. малюнок 5-3.

УВАГА: Не використовуйте великий палець для того щоб знайти пульс. Якщо використати великий палець, можна помилитися, прийнявши за пульс пораненого пульс у вашому великому пальці.

Малюнок 5-3. Знаходження пульсу на сонній артерії.

(5)Оцініть ситуацію і виконайте потрібну дію.

(а) Якщо у пораненого є пульс, але він все одно не дихає самостійно, продовжуйте робити штучне дихання з частотою один вдих кожні п'ять секунд. Перевіряйте пульс через кожні 12 вдихів.

(b) Якщо у пораненого немає пульсу, припиніть свої зусилля. Робити серцево-легеневу реанімацію не рекомендується, це не входить в завдання рятувальника.

(с) Якщо поранений почав дихати самостійно, вставте носоглотковий повітропровід у разі необхідності. Носоглотковий повітропровід використовують, якщо поранений без свідомості, якщо частота його дихання менше двох разів за 15 секунд, або якщо поранений видає звуки, що хропуть або булькають.

e. Продовжуйте робити штучне дихання до тих пір, поки поранений не почне дихати сам, або доки пульс не перестане прослуховуватися, або доки вам не скаже зупинитися керівник вашого підрозділу або санітарний інструктор.

5-8. ВСТАВТЕ НОСОГЛОТКОВИЙ ПОВІТРОПРОВІД.

Носоглотковий повітропровід (див. малюнок 5-4) забезпечує доступ повітря в дихальні шляхи, не даючи язику запасти в горло і перекрити доступ повітря.

Малюнок 5-4. Приклади носоглоткових повітропроводів.

УВАГА: Не використайте носоглотковий повітропровід, якщо мала місце травма голови, і у пораненого пошкоджено піднебіння, або відкриті тканини мозку.

УВАГА: Не використайте носоглотковий повітропровід, якщо з носа або вух тече прозора рідина. Це може бути спинномозкова рідина (СМР). Вона може вказувати на перелом черепа.

а. Перш ніж вставляти повітропровід, переконаєтеся, що поранений лежить на спині лицем вверх.

b. Змастіть повітропровід стерильним гелем або водою (малюнок 5-5).

Малюнок 5-5. Змазування носоглоткового повітропроводу стерильним гелем.

c. Вставте повітропровід.

 (1) Розкрийте носовий отвір пораненого (малюнок 5-6). Зазвичай для першої спроби використовують праву ніздрю.

Малюнок 5-6. Відкриття носового отвору пораненого.

(2) Вставте кінчик повітропроводу в ніздрю.

(3) Розташуйте повітропровід так, щоб скіс (загострений кінець) був спрямований у бік мембрани (перегородки у носі, що розділяє ніздрі).

(4) Вставте повітропровід у ніздрю і просуньте так, щоб загнута кромка прилягала до ніздрі (малюнок 5-7).

Малюнок 5-7. Повітропровід вставлений, і кромка прилягає до ніздрі.

УВАГА: Ніколи не проштовхуйте повітропровід з силою у ніс пораненого. Якщо ви відчуваєте опір, витягніть повітропровід і спробуйте вставити його в іншу ніздрю. Якщо не вдається ввести повітропровід ні в одну ніздрю, укладіть пораненого в положення на бік і йдіть по медичну допомогу.

(5) Зафіксуйте повітропровід за допомогою шматочка липкої стрічки.

d. Укладіть пораненого в положення на бік і вирушайте по медичну допомогу.