Моніторинг моторики людини в процесі фізичного виховання і спорту.

мониторинг — процесс наблюдения за объ­ектом, оценивание его состояния, осуществление контроля за характером происходящих событий, предупреждение нежелательных тенденций развития;

мониторинг имеет адрес и предметную направлен­ность, т. е. применяется в конкретной сфере, к определенным объектам и процессам, а также для решения конкретных задач;

мониторинг представляет собой процесс, орга­низующийся на протяжении достаточно длительного времени, что позволяет фиксировать состояние объекта в определенные моменты и оценивать тенденции процессов, а также осущест­влять прогноз развития этих тенденций.

На основе сопоставления имеющихся в литературе данных , выделена следующая структура мониторинга физического состояния по различным направлениям исследований:

педагогический — изучение уровня учебных достижений, качества содержания образования по физическому воспитанию, физическому состоянию и т.п.;

психологический — изучение эмоционального равновесия, моральных ценностей и т.п.;

социологический — изучение социальных условий жизни, обучения и работы школьников;

медицинский— изучение состояния физического здоровья, санитарно-гигиенических условий работы и обучения и т.п.;

статистический — сбор статистической информации соответственно показателям государственной и ведомственной отчетности;

ресурсный— изучение объемов и качества обеспечения материально-техническими, финансовыми, научно-методическими ресурсами;

кадровый — изучение кадрового состава педагогов, анализ системы подготовки, переподготовки и повышения квалификации кадров;

управленческий — комплексный анализ системы физического воспитания за разными группами показателей для изготовления управленческого решения и оценивания эффективности управления.

Біомеханічний контроль, при цьому, варто розглядати як спосіб визначення якісних і кількісних характеристик кінетики тіла людини в процесі його онтогенезу в їхній структурній єдності і цілісності, забезпечення ефективного проведення всіх заходів фізичного виховання, раціонального використання фізичних вправ, виявленні адекватності педагогічних впливів і їхніх ефектів запланованим результатам і при виникненні невідповідності прийняття необхідних рішень по корекції управляючих впливів. Контроль - способ определения качественных и количественных характеристик моторики человека в процессе его онтогенеза в их структурной единства и целостности, обеспечения эффективного проведения всех мероприятий физического воспитания, рационального использования физических упражнений, выявлении адекватности педагогических воздействий и их эффектов запланированным результатам и при возникновении несоответствия принятия необходимых решений по коррекции управляющих воздействий.

Засоби і методи біомеханічного контролю повинні підбиратися таким чином, щоб вони були адекватні цілям, задачам вимірів і в цілому параметрам кінетики тіла випробуваних. Це відноситься також і до технічних засобів виміру і контролю. При організації біомеханічного контролю ми дотримували існуючої класифікації запропонованої в роботах різних фахівців, відповідно до поставлених задач, організацією його проведення та методів які використовуються контроль може бути попереднім, оперативним і етапним. Контроль может быть предварительным, оперативным и этапным.

Біомеханічний контроль за станом кінетики тіла молодших школярів доцільно проводити відповідно до розробленої блок-схеми (рис.2). У процесі контролю кінетики тіла школярів варто дотримуватись ряду загально прийнятих правил: В процессе контроля моторики школьников следует придерживаться ряда общепринятых правил:

· враховувати вікові особливості формування і розвитку опорно-рухового апарата школярів; учитывать возрастные особенности формирования и развития опорно-двигательного аппарата школьников;

· враховувати динаміку формування біогеометричного профілю постави дітей шкільного віку; учитывать динамику формирования биогеометричного профиля осанки детей школьного возраста;

· враховувати сенситивні періоди розвитку фізичних якостей дітей шкільного віку; учитывать сенситивные периоды развития физических качеств детей школьного возраста;

· адекватно оцінювати динаміку формування біомеханічних властивостей скелетних м'язів школярів; адекватно оценивать динамику формирования биомеханических свойств скелетных мышц школьников;

· застосовувати інформативні методи діагностики опорно-ресорних властивостей стопи школярів у процесі біомеханічного контролю; применять информативные методы диагностики опорно-рессорных свойств стопы школьников в процессе биомеханического контроля;

· використовувати адекватні методи і методичні прийоми для послідовної профілактики і біомеханічної корекції можливих порушень просторової організації тіла школярів засобами фізичного виховання. использовать адекватные методы и методические приемы для последовательной профилактики и биомеханической коррекции возможных нарушений пространственной организации тела школьников средствами физического воспитания.

Спрямованість і основний зміст попереднього біомеханічного контролю. При організації біомеханічного контролю важливе значення має попередній контроль, тому що всі наступні виміри й аналіз проводять з урахуванням отриманих результатів на основі первинного матеріалу. Від якості його проведення залежить вірогідність одержуваної інформації й організація цілеспрямованих педагогічних впливів. Направленность и основное содержание предварительного биомеханического контроля. При организации контроля важное значение имеет предварительный контроль, так что все последующие измерения и анализ проводят с учетом полученных результатов на основе первичного материала. От качества его проведения зависит вероятность получаемой информации и организация целенаправленных педагогических воздействий.

Мета попереднього біомеханічного контролю: визначення кількісних і якісних характеристик вихідного стану кінетики тіла учнів. Цель предварительного биомеханического контроля: определение количественных и качественных характеристик исходного состояния кинетики самих учащихся.

Задачі: Задачи:

· визначити основні морфобіомеханічні характеристики і стабілографічні показники коливань загального центра мас тіла дітей молодшого шкільного віку; определить основные морфобиомеханические характеристики и стабилографические показатели колебаний общего центра масс тела детей младшего школьного возраста;

· визначити рухливість у різних відділах хребетного стовпа, статичну і динамічну силову витривалість м'язів тулуба; определить подвижность в различных отделах позвоночного столба, статическую и динамическую силовую выносливость мышц туловища;

· визначити пружньов'язкі властивості скелетних м'язів тулуба і нижніх кінцівок, які забезпечують стато-локомоторну функцію дітей; определить упруговязкие свойства скелетных мышц туловища и нижних конечностей, обеспечивающих стато-локомоторную функцию детей;

· виявити можливі порушення біогеометричного профілю постави й опорно-ресорних властивостей стопи молодших школярів; выявить возможные нарушения биогеометричного профиля осанки и опорно-рессорных свойств стопы младших школьников;

· організувати учнів у відносно однорідні групи з обліком індивідуальних біомеханічних особливостей моторики і просторової організації їхнього тіла; организовать учащихся в относительно однородные группы с учетом индивидуальных биомеханических особенностей моторики и пространственной организации их тела;

· на підставі отриманих даних розробити програми профілактики і корекції нефіксованих порушень опорно-рухового апарата дітей молодшого шкільного віку. на основании полученных данных разработать программы профилактики и коррекции нефиксированных нарушений опорно-двигательного аппарата детей младшего школьного возраста.

Попередній біомеханічний контроль кінетики тіла учнів рекомендується проводити щорічно, починаючи з 1-го класу, на початку навчального року. Предварительный биомеханический контроль кинетики тела учащихся рекомендуется проводить ежегодно, начиная с 1-го класса, в начале учебного года.

На даному етапі рекомендується використовувати наступні методи: візуальний скринінг, рухові тести, антропометрію, міотонометрію, стабілографію, відеометрію, а також методи математичної статистики. На данном этапе рекомендуется использовать следующие методы: визуальный скрининг, двигательные тесты, антропометрию, миотонометрия, стабилография, видеометрию, а также методы математической статистики.

Візуальний скринінг полягає в огляді сагіттального і фронтального профілю постави, медіального склепіння і підошовної поверхні обох стоп, що дозволяє визначити просторову організацію тіла школярів і виявити її можливі порушення. Прослушать

Pri raspredelenii funktsiĭ kontrolya v sisteme vzaimodyeĭstviya pedagoga i vidyeokompʹyuternyh programmno-instrumentalʹnyh kompleksov («TORSO», «BIG FOOT», «FOOT-PRINT»), tselesoobrazno vydelenie nekotoryh konkretnyh pedagogicheskih printsipov:
• printsip individualizatsii predusmatrivaet uchet osnovnyh faktorov, opredelyayushchih vozmozhnosti kazhdogo pedagoga k osvoeniyu v polnom obʺeme avtomatizirovannyh programmno-instrumentalʹnyh sistem;
• printsip antropomorfichnosti funktsiĭ opredelyaet ucheta vozmozhnostyeĭ pedagoga vypolnyatʹ te ili inye dyeĭstviya po upravleniyu pedagogicheskim protsessom po sravneniyu s tehnicheskimi ustroĭstvami, v chastnosti s personalʹnym kompʹyuterom, chto po ryadu harakteristik prevoshodyat vozmozhnosti teh ili inyh storon dyeyatelʹnosti cheloveka;
• printsip sostavleniya informatsionnoĭ sredy pedagogicheskogo protsessa trebuet ot uchastnikov pedagogicheskogo protsessa takogo informatsionnogo obmena, pri kotorom ne tolʹko obshchiĭ obʺem, no i skorostʹ predʺyavleniya soobshchaya i upravlyayushchyeĭ informatsii v odnom sluchae sootvet·stvuet vozmozhnostyam pedagoga, a v drugom - avtomatizirovannym sistemam kontrolya. Dannyĭ printsip obʺyasnyaet·sya takzhe tem, chto naibolyee nyeopredelennaya i nyeodnoznachnaya informatsiya v pedagogicheskom protsesse predʺyavlyaet·sya, kak pravilo, pedagogu, a ne tehnicheskim ustroĭstvam;
• printsip kompensatsii funktsiĭ predusmatrivaet takoe ispolʹzovanie tehnicheskih sredstv pedagogicheskogo protsessa, pri kotorom oni opredelennym obrazom dopolnyayut ili rezerviruyut vozmozhnosti pedagoga;
• printsip sistemnogo funktsionirovaniya predpolagaet, chto kachestvo raboty pedagoga i vidyeokompʹyuternyh programmno-instrumentalʹnyh kompleksov otsenivaet·sya ne differentsirovanno, a v sistemnoĭ, tselostnoĭ yedinstva po obobshchennym pokazatelyam.