Основи профілактики пошкоджень та захворювань опорно-рухового апарату в практиці фізичного виховання і спорту.

При нахилах, підніманні ваг і деяких інших рухів зовнішні сили створюють великий момент щодо осі обертання, що проходить через поперекові мпд. М'яза й особливо зв'язки хп.с. розташовані близько від осі обертання, і сила, що проявляє тому ними, повинна в кілька разів перевершувати вага вантажу, що піднімає, і вищележачих частин тіла. Саме ця сила впливає на механічне навантаження, що доводиться на мхд.

Що стосується техніки підйому, то рекомендація зводяться до наступного:

намагатися присідати, а не нахилятися; зберігати при підйомі природну кривизну хребта (поперековий лордоз) і піднімати вантажі не ривком, а повільним і плавним рухом.

Перша рекомендація заснована на припущенні про те, що при підйомі ногами момент сили, створюваний щодо попереково-крижового зчленування, буде менше, ніж при підйомі спиною. У випадку, показаному на мал. 4, це, імовірно, так і буде. Однак при однаковій відстані вантажу, що піднімає, від стіп робочого перевага підйому ногами може зникнути. У роботі рівнялися різні варіанти підйому й опускання вантажу вагою 150 Н при однаковій його відстані від стіп робітника, рівному 0,3 м. Розходження між деякими варіантами виявилися статистично несуттєвими.

Взагалі, при підйомі вантажів варто намагатися підходити до піднімає предмету, що, якнайближче. Необхідно, однак, ураховувати, що зниження навантажень на поперекову область, при підйомі вантажів присідаючи (ногами) супроводжується одночасним зростанням сил, що діють на анатомічні утворення колінних суглобів. Для людей з початковими ознаками артроза колінних суглобів такий спосіб підйому може виявитися непридатним.

Якщо при підйомі грузів зберігається поперековий лордоз можна уникнути концентрації напруг на передній поверхні міжхребцевих дисків. Такий спосіб підйому більше кращий. Зазначеним варіантам підйому ваг варто спеціально навчати.

Механічне навантаження на хребет, крім ваги вантажу, що піднімає, визначається його розмірами й положенням. Має також значення наявність ручок на предметі який піднімаєте..

Чим більше розміри предмета, що піднімає, тим далі розташовується його центр мас від тіла й тим більший момент доводиться розвивати м’язам -розгиначам хребетного стовпа при його підйомі. Що стосується положення вантажу, то мають значення дві обставини.

Положення вантажу впливає на глибину нахилу тулуба при підйомі і його поворот. При нахилі тулуба вперед активність м'язів, що розгинають хребетний стовп, спочатку збільшується, але потім, при більше глибокому нахилі, практично повністю зникає. Навантаження при цьому беруть на себе зв'язки й фасції спини. Оскільки вони розташовані близько від осі обертання, те повинні робити сильна протидія моменту ваги. При цьому тиск на міжхребцеві диски виявляється дуже великим.

Також відносно розслаблені м'язи хребетного стовпа й у початковій фазі підйому невеликих ваг (приблизно до 200...300 Н) з положення глибокого нахилу. Початок розгинання й підйому відбувається при цьому за рахунок повороту таза. Тому варто уникати підйому плоских невисоких вантажів, що лежать на підлозі.

Що стосується повороту тулуба, то було встановлено, що найнебезпечнішими є не компресійні, а торсійні навантаження, пов'язані з дією моменту сили щодо поздовжньої осі хребетного стовпа. При зміні положення вантажу, що піднімається, момент сили зростає в 3 рази й може перевищити припустимі значення навіть при відносно невеликому підніманні грузів. Звідси треба розуміти, що нормуватися повинен не вантаж, що піднімається сам по собі, а створюване цим вантажем механічне навантаження, що залежить не тільки від маси вантажу, але й способу його підйому. Застосування рукояток на вантажах, переміщуваних вручну, приводить до зниження механічного навантаження, випробовуваної міжхребцевими дисками. Більше того, ці навантаження можуть бути навіть трохи більше високими за рахунок того, що вантажі, що мають рукоятки, піднімають швидше.

У більшості жінок при положенні стоячи, крім того, у силу особливостей статури виникає ще пари сил діючих щодо кульшових суглобів. При цьому підстава крижової кістки (місце з'єднання хрестця з L₅₎ у жінок розташовується дозаду від фронтальної осі кульшових суглобів (у чоловіків їхні вертикальні проекції практично збігаються), що створює для них додаткові труднощі при підйомі ваг; той самий піднімає груз, що, для жінок приблизно на 15 % важче.

Коли людина піднімає вантаж, момент сили ваги створюваний цим вантажем, а також вагою вищележачих частин тіла щодо осі, що проходить через мпд, урівноважується активністю м’язів-розгиначів х.с. Тиск у черевній порожнині також створює деякий момент сили, спрямований на розгинання, і тому приводить до деякого зниження сили, спрямований на розгинання, і, тому приводить до деякого зниження сили, що розвивають розгиначі х.с. Наслідок - зниження тиску на мхд.

Внутрішньочеревний тиск збільшується при натуживании, тобто при напрузі мускулатури видиху із закритою голосовою щілиною. У результаті внутрішньої підтримки тиск на мхд може знижуватися до 40%.

Хода на високих каблуках збільшує навантаження на мхд, особливо при спуску по сходам; приводить до скривлення поперекового відділу хребта.