Тема 5. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВННЯ ДЕРЖАВНИХ ДОХОДІВ

Лісний дохід. За економічним змістом лісний доход виражає фінансові відносини держави з підприємствами, організаціями та населенням з приводу передавання у їхнє користування ресурсів. Його призначення - відшкодувати витрати держави на відтворення лісних угідь. До складу лісного доходу включається плата від пня, яку вносять лісозаготівельники за відпускання їм лісу на пні, вітровальну, буреломну деревину, виручка від продажу гілок, хмизу, кори, бересту, новорічних ялинок та інших другорядних лісних матеріалів і відходів лісозаготівель. Крім того, лісний доход містить суми, виручені від продажу лісогосподарськими розсадниками лісокультурного, декоративного, плодового та ягідного, посадкового матеріалу, а також виручки від реалізації лісгоспам заготівельного насіння деревних плодових і кущових порід та продажу вилученого у лісопорушників лісу, безхазяйної деревини і лісопродукції.

Лісний доход включає також доходи, отримані від продажу житлових, виробничих і господарських будівель, зведених у лісі лісозаготівельними, заготівельниками другорядних лісних матеріалів та неприбраних ними протягом року після закінчення у цьому місці робіт; пеню, що стягується з лісозаготівельників і заготівельників другорядних лісних матеріалів і окремих громадян, за надані в установленому порядку відстрочення на заrотівлю та вивезення деревини і другорядних лісних матеріалів, а також за несвоєчасне внесення до бюджету сум лісного доходу; суми, стягнені з підприємств, організацій, установ та громадян до відшкодування збитку, заподіяного лісному господарству лісопорушниками у лісах державного значення, а також з колгоспів, міжколгоспних лісгоспів і лісництв за скоєні ними лісопорушення у колгоспних лісах.

Плата від пня за деревину, що відпускається на пні всім лісозаготівельникам, обчислюється і стягується лісгоспами на підставі лісорубних білетів і ордерів. За цими документами здійснюються заготівля другорядних лісних матеріалів та інші роботи Лісорубні білети лісгоспи видають усім без винятку лісозаготівельникам і заготівельникам другорядних лісних матеріалів, ордери - лісничі та їхні помічники на відпускання лісу на пні та заготівлю другорядних лісних матеріалів. Підставою для нарахування плати від пня можуть бути також довідки лісозаготівельників про кількість фактично заготовленої деревини, акти перевірок, здійснених фінансовими органами.

Плата від пня за ліс, що відпускається на пні з лісів державного значення, стягується з лісозаготівельників за деревину основних лісних порід за таксами, затвердженими місцевими органами влади. Громадянам деревина на пні відпускається за таксами, встановленими для лісозаготівельників.

Такси на деревину, що відпускається на пні, диференційовані за породами (сосна, модрина, кедр, ялина, ялиця, дуб, ясен, клен, береза тощо); якістю деревини (ділова, дров’яна); асортиментами (велика, дрібна, середня); лісоекономічними поясами (поясами); лісотаксовими розрядами (розрядами), які визначаються залежно від відстані вивезення заготовленої деревини до залізниці спільного користування і до водних шляхів.

Плата за другорядні лісні матеріали, а також за побічне користування лісом стягується за таксами, що затверджуються місцевими органами влади. Плата за садівний матеріал, насіння деревних, кущових та плодових порід, нараховується лісгоспами за діючими на них цінами. Продукція побічного користування, що надійшла в розпорядження лісгоспів, а також вилучена у лісопорушників та безхазяйна, реалізується лісгоспами державним і кооперативним, заготівельним організаціям за заготівельними цінами.

Плата від пня за деревину, що відпускається на пні, вноситься в доход бюджету тими лісозаготівельниками, на ім'я яких виписані лісорубні білети і ордери.

Лісозаготівельники несуть повну відповідальність за своєчасність перерахування до бюджету сум плати від пня та інших видів лісного доходу.

Усі заготівельники за строками внесення в доход бюджету сум плати від пня за деревину, що відпускається на пні, розподілені на дві групи. До першої належать державні лісозаготівельні організації та підприємства республіканського і місцевого підпорядкування, бюджетні установи, організації та підприємства, військові частини, підприємства і організації споживчої кооперації, громадські організації. Вони вносять платежі до бюджету в році, на який виділений лісорубний фонд, у такі строки, %: 15.02 - 15; 15.03 - 10; 15.04 -10; 15.06 - 10; 15.07 -10; 15.09 - 15; 15.11 - 15; 15.12 - 15. Друга група - це колгоспи, міжколгоспні підприємства та організації, населення, вони вносять платежі до бюджету при отриманні лісорубних білетів в розмірі 100 %.

Лісозаroтівельні організації та підприємства, віднесені до першої групи платників, вносять в доход бюджету суми плати від пня за встановленими строками в зазначених процентах виходячи з загальної вартості деревини, відпущеної за лісорубними білетами з лісорубного фонду цього року. Якщо загальна вартість деревини, відпущеної за лісорубними 6ілетами, не перевищує встановленоro розміру, суму плати від пня за строками не розбивають, а вносять до бюджету повністю при отриманні в лісгоспі лісорубних білетів.

У такому самому порядку вноситься до бюджету плата від пня за лісорубними білетами, виданими в рахунок лісорубного фонду наступного року. При достроковому закінченні заготовки деревини лісозаготівельники вносять у доход бюджету суми плати від пня в п'ятиденний строк після повного закінчення рубки лісу.

У разі заготівлі деревини в обсязі більше дозволеного за лісору6ними білетом лісгосп повністю стяryє з лісозаroтівельників вартість фактично заготовленої деревини. Незалежно від способу обліку відпyскання лісу на пні з лісозагoтівельників, які допyстили неповне вирубування лісу, або які зовсім не проводили заготівлю деревини, дозволену до вирубки за виписаними лісорубними білетами, платежі плати від пня стягуються повністю бюджет. Плата за другорядні лісоматеріали і за побічне користування вноситься в доход бюджету повністю при видаванні лісгоспом лісорубних білетів.

Суми плати під пня та інших видів лісного доходу вносяться платниками безпосередньо в установи банків шляхом безготівкових розрахунків, у каси лісгоспів, які є касами спеціальних збирачів, посадовим особам лісгоспів (лісничим та їхніми помічникам) для оплати деревини, яку вони відпускають за ордерами.

По лісному доходу надається ряд пільг. Звільняються від внесення до бюджету плати від пня лісгоспи за деревину, яку вони заготовляють У порядку догляду за лісами; навчально-дослідні лісні господарства Міністерства освіти України; підприємства Міністерства зв'язку за деревину, що вирубується в процесі поточного утримання Міжміських телефонно-телеграфних ліній зв'язку; підприємства Міністерствa шляхів сполучення за деревину, що вирубується в процесі поточного утримання водовідвідних та інших споруд шляхового господарства в межах смуги відводу, за виключенням лісозахисних смуг уздовж лінії залізничних колій.

Кабінет Міністрів України має право звільняти від сплaти плати від пня окремих громадян та колгоспи при заготівлі ними деревини для відновлення житлових і виробничих будівель, пошкоджених під час стихійноro лиха, та в інших випадках.

Відповідальність за правильне і своєчасне стягнення сум лісногo доходу несуть лісгоспи.

Фінансові організації здійснюють контроль, за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету лісного доходу, а також вживають заходів для забезпечення повноти освоєння і правильності використання лісосічноro фонду. Вони контролюють роботу уcіх лісогосподарських органів з таких питань:

своєчасність правильність видавання лісорубних білетів (ордерів) лісозаготівельникам і заготівельникам другорядних лісних матеріалів;

правильність надання відстрочки на заготівлю та вивезення деревини і другoрядних лісних матеріалів, стягнених в доход бюджету пеню за надання відстрочення;

повнота, своєчасність і правильність стягнення до бюджету недоїмок лісного доходу, надання пільг тощо.

Фінансові органи, мають право вимагати від лісозаготівельників і заготівельників другорядних лісних матеріалів письмові довідки про кількість фактично заготовленої деревини і другорядних лісних матеріалів.

Безпосередньо на місці вони перевіряють формування лісного доходу не рідше одного разу на рік. Результати перевірки оформляють актом.

Плата за воду встановлюється за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного і місцевого значення.

До природних ресурсів загальнодержавного значення належать:

поверхневі води, що розташовані або використовуються на території більш як однієї області;

підземні води (в тому числі мінеральні води).

Водні ресурси місцевого значення містять водні ресурси, не вiднeсeнi законодавством України до ресурсів загальнодержавного значення.

Платежі за спеціальне використання водних ресурсів встановлюються з метою стимулювання їхнього раціонального і комплексного використання і відтворення, вирівнювання соціально-економічних умов господарювання при використанні цих ресурсів різної доступності, природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів.

Платниками до бюджету плати за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства а водокористувачі, включаючи підприємства тепло, гідроенергетики та водного транспорту, житлово-комунального господарства та сільськогосподарського виробництва, в тому числі зрошувальне землеробство, підприємства громадських, кооперативних, міжгосподарських, та інших форм власності, які діють на основі госпрозрахунку, мають самостійний баланс і розрахунковий рахунок у банку.

Введення відповідних платежів не звільняє підприємства від компенсаційних платежів за вилучення цих ресурсів з використання за цільовим призначенням, погіршення їхньої якості, платежів за забруднення навколишнього природного середовища, економічних та адміністративних санкцій за порушення природоохоронного законодавства, які застосовуються згідно з чинним законодавством України.

Ліміти і видавання дозволу на спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення встановлюються у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, на спеціальне використання водних ресурсів місцевого значення - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими Радами депутатів.

Платежі за спеціальне використання водних ресурсів включають:

платежі за право користування ресурсами;

платежі на охорону і відтворення ресурсів.

За понадлімітне використання водних ресурсів плата встановлюється у п'ятикратному розмірі по відношенню до плати за їх використання в межах установлених лімітів. Розміри платежів за використання водних ресурсів встановлюються на основі нормативів плати та лімітів їх використання. Зазначені платежі в мeжax установлених лімітів відносять на витрати виробництва, а за понадлімітне використання їх - вилучаються з доходу (прибутку), що залишається в розпорядженні підприємства згідно з чинним законодавством.

Платежі за спеціальне використання водних ресурсів загального значення в межах ліміту в розмірі 50 % надходять до державного бюджету і 50 % до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва і Севастополя та міст обласного підпорядкування.

Розміри платежів, що зараховуються до районних бюджетів і бюджетів місцевого самоврядування, визначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими Радами депутатів. Платежі за спеціальне використання водних ресурсів місцевого значення повністю надходять до бюджетів місцевого самоврядування. Платежі визначаються в бюджеті України окремими розділами: плата за використання водних pecypciв та асигнування на їх охорону і відтворення. Платежі за понадлімітне використання водних ресурсів повністю надходять до позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища Рад народних депутатів базового рівня.

Плата у бюджети не стягується: за морську воду;

· за підземні лікувальні мінеральні та теплоенергетичні води;

· зі підземні промислові води, що використовуються у вигляді сировини для вилучення корисних компонентів, що знаходяться у них;

· за підземні води, що добуваються з надр через свердло глибиною до 20 м;

· за вoдy, яку збирають із систем водозабезпечення промислових та інших підприємств водоспоживачами, які знаходяться на його балансі;

· за воду, яку забирають рибоводні заводи і ставкові господарства.

Кошти від плати за спеціальне використання водних ресурсів, що надходять до державного бюджету, спрямовуються на такі цілі:

· розробку і виконання державних екологічних програм;

· проведення науково-дослідних робіт в галузі охорони і раціонального використання водних ресурсів;

· фінансування міжбасейнових водоохоронних заходів і водогосподарських ресурсозберігаючих заходів спрямованих на поліпшення стану водних ресурсів;

· відшкодування витрат водоспоживачів, пов'язаних з використанням водних ресурсів гіршої якості та доступності;

· розробку і ведення кадастрів водних ресурсів;

· створення державної системи моніторингу за станом водних ресурсів.

Кошти від плати за спеціальне використання водних ресypciв, що надходять до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і відповідних місцевих бюджетів спрямовуються на фінансування заходів щодо їхньої охорони і відтворення, а також економічного стимулювання водоохоронної ресурсозберігаючої діяльності підприємств, соціально-економічній розвиток території.

Розподіл коштів за спеціальне використання водних ресурсів, що надходять до державного бюджету України, здійснює Верховна Paдa України за поданням Кабінету Міністрів України.

Суму платежів платники визначають самостійно виходячи з величини фактичного обігy забраних з джерела водних ресурсів, лімітів їх використання та нормативів платні за них з урахуванням наданих пільг. Суми платежів вносяться з розрахункових рахунків платників. Якщо підприємство, яке здійснює водокористування, не має розрахункового рахунку, платні вносяться організацією, у підпорядкуванні якої вона, знаходиться.

Строки сплати платежів за користування водними ресурсами та подання звітності до державних податкових адміністрацій визначаються в інструкціях про порядок обчислення і сплати платежів за спеціальне використання водних ресурсів.

Платники та їxнi службові особи несуть відповідальність за правильність обчислення і своєчасне внесення сплати до відповідних бюджетів та подання державним податковим адміністраціям їхніх розрахунків за встановленою формою.

Контроль ,за правильністю обчислення і справляння платежів за спеціальне використання водних ресурсів здійснюють органи податкової адміністрації.