Тема 4: ОРГНАІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Загальна характеристика господарських товариств.

Відповідно до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації, діяльність яких пов’язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Відповідно до Закону України “Про господарські товариства” в Україні створюються і діють різноманітні види господарських товариств. Одним із них є селянське (фермерське) господарство, діяльність якого регулюється Законом України “Про селянські (фермерські) господарства”. Цей закон спрямований на створення умов для розвитку СФГ, виробництва в них товарної сільськогосподарської продукції, забезпечення раціонального використання і збереження переданих і наданих їм земель, соціального та правового захисту цих господарств. Обов’язки СФГ безпосередньо пов’язані із захистом навколишнього природного середовища. До них належать: - забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та відповідно до умов її надання; - ефективно використовувати землю відповідно до проекту внутрігосподарського землеустрою, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, не допускати погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї господарської діяльності; - здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель, передбачених ст.84 Земельного кодексу України; - дотримувати режиму санітарних зон і територій, що особливо охороняються та ін.

СФГ мають право використовувати для потреб господарства загальнопоширені корисні копалини (пісок, глина, гравій, торф тощо), лісові угіддя, водні об’єкти та прісні підземні води, які є на земельній ділянці, а також інші корисні властивості землі відповідно до законодавства України.

Тема 5: МАЙНОВІ ПРАВА СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Форми власності як об’єкт підприємницьких правовідносин.

Цивільно-правовий інститут права власності включає в себе специфічний вид відносин у цій сфері, а саме – право власності на природні ресурси.

Право власності на природні ресурси – це сукупність правових норм, які регулюють володіння, користування та розпорядження природними ресурсами в інтересах як окремої особи, так і суспільства в цілому.

Діюче законодавство розрізняє державну, колективну і приватну власність на окремі природні ресурси, вказуючи, що всі три форми власності є рівноправними.

Згідно із ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря і інші природні ресурси, які знаходяться на території України, є об’єктами права власності українського народу. Від його імені права власника здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Розвиток ринкових відносин в Україні сприяв тому, що об’єктом приватної власності стала земля. Але, враховуючи національні інтереси держави, у ст.6 Земельного кодексу України закріплено, що суб’єктами права приватної власності на землю можуть бути виключно громадяни України.

Тема 6: ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Взаємовідносини підприємця і держави.

Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та АРК віднесено здійснення зазначених функцій.

Громадське управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється громадськими об’єднаннями і організаціями, якщо така діяльність передбачена їх статутами, зареєстрованими відповідно до законодавства України.

Органи загального державного управління – уповноважені законодавчими актами органи державної виконавчої влади, на які покладені, поряд із загальними, повноваження в сфері соціально-культурного розвитку і функції щодо забезпечення екологічної безпеки, ефективного використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища.

До таких органів належать:

1) Президент України; Рада Національної безпеки;

2) Кабінет Міністрів України; Постійна урядова комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій;

3) Уряд Автономної Республіки Крим;

4) Органи місцевої державної виконавчої влади:

- Обласна державна адміністрація;

- Київська міська державна адміністрація;

- Севастопольська міська державна адміністрація;

- Районна державна адміністрація;

- Районна в м.Києві державна адміністрація;

- Районна в м.Севастополі державна адміністрація.

Органи спеціального державного управління – спеціально уповноважені органи центральної виконавчої влади, що реалізують функції управління в галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки.

До таких органів належать:

1) Міністерства:

- охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки;

- охорони здоров’я України;

- рибного господарства;

- лісового господарства;

- у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- вугільної промисловості;

2) Державні комітети:

- по земельних ресурсах;

- по водному господарству;

- по геології і використанню надр;

- по нагляду за охороною праці;

- по гідрометеорології;

- по стандартизації, метрології та сертифікації;

- нафтової, газової та нафтопереробної промисловості;

3) Державна автомобільна інспекція Міністерства внутрішніх справ; Українська державна інспекція реєстру та безпеки судноплавства.

Тема 7: ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ПІДРПРИЄМНЦТВА