Державні і місцеві цільові фонди

В Україні зараз існують 2 види цільових фондів:

1) Цільові бюджетні фонди;

2) Державні і місцеві цільові фонди.

Цільові фонди утворюються або на підставі закону, або на підставі нормативного акту який видається для виконання заходів, передбачених в якомусь законі. Цільові фонди є самостійною ланкою фінансової системи і входять до складу державних фінансів.

Державні цільові фонди – це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, що залучаються державою для фінансування деяких суспільних потреб. За допомогою цільових державних фондів можливо:

– впливати на процес виробництва через фінансування, субсидування і кредитування підприємств;

– забезпечувати природоохоронні заходи, фінансуючи їх за рахунки спеціально визначених джерел і штрафів за забруднення навколишнього середовища;

– надавати соціальні послуги населенню через виплату пенсій, соціальну допомогу, субсидування соціальної інфраструктури в цілому.

Залежно від цільового призначення державні фонди поділяються на економічні (цільовий фонд розвитку промисловості т. інші), соціальні (фонд соціального страхування інвалідів, фонд національної захисту матерів та дітей „Україна дітям” тощо), соціально-політичний (фонд дії місцевому самоврятуванні тощо).

Відповідно до рівня управління на державні і регіональні цільові фонди можуть бути постійними (фонд соціального страхування) і тимчасовими. Вони формуються з метою прискорення вирішення актуальних проблемі припиняють своє функціонування після виконання покладених на них завдань.

Для втілення певних економічних програм можуть створюватися, позабюджетні фонди як в межах держави так і на міжнародному рівні.

Напрями використання коштів залежать від призначення фондів, конкретних економічних умов і змісту розроблених програм, що реалізуються.

Цільові державні фонди, як правило перебувають у розпорядженні державних органів влади, але оперативне управління здійснюється спеціально створеним адміністративним апаратом.

Принцип організації централізованих фондів:

– відрахування до фондів централізовано визначаються державою відповідними законами і є власністю держави;

– відрахування до фондів є обов’язковими платежами й можуть стягуватися примусово;

– витрати з фондів здійснюються лише на певні потреби які передбачені законом.

В Україні на даний час створюються такі державні цільові фонди: пенсійний фонд; фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; фонд соціального страхування на випадок безробіття; фонд соціального страхування від нещасних випадків; фонд захисту інвалідів.

Соціальне страхування – це самостійна галузь страхування, що охоплює сукупність відносин з приводу формування і використання колективних страхових фондів, призначених для виплати відшкодування за постійної чи тимчасової втрати працездатності, або місце роботи. У системи державного соціального страхування роль страховика виконує держава. На ринку страхових послуг можуть функціонувати також недержавні компанії соціального страхування. Функції між цільовими фондами державного соціального страхування чітко розмежані.

Пенсійний фонд відображає страхування на випадок постійної втрати працездатності. Формою страхового відшкодування є пенсії. Пенсійний фонд функціонує як самостійна фінансова структура. Бюджет його формується передусім за рахунок коштів, що вносять роботодавці у розмірах установлених чинним законодавством 32,3%. Крім того до надходжень фонду належать обов’язкові страхові внески громадян, які працюють у розмірі 1-5% від нарахованої заробітної плати, а також кошти державного бюджету на виплату окремих видів пенсій та допомоги, добровільні внески та пожертвування підприємств, організацій, населення тощо.

Пенсійний фонд має право вести комерційну діяльність і отримувати доходи від розміщення тимчасово вільних коштів фонду.

Кошти Пенсійного фонду використовуються на фінансування таких заходів: виплати пенсій за віком; виплата допомоги з догляду за дитиною і щомісячної допомоги на кожну дитину; підвищення пенсій у зв’язку зі зміною індексу споживчих цін і зростання заробітної плати; забезпечення поточної діяльності та утримання органів укріплення фонду; реалізація державних регіональних і обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей тощо.

Управління коштами здійснює спеціальний орган Пенсійний Фонд України.

Реформування пенсійного забезпечення в Україні проводиться у двох напрямках:

– удосконалення державного пенсійного забезпечення через наближення середньої пенсії до рівня середньої заробітної плати;

– розвиток недержавного добровільного пенсійного забезпечення.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є некомерційною самоврядною організацією, що здійснює захист прав громадян на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною, смерті громадянина або члена його сім’ї. Гарантом його діяльності є держава.

Платниками страхових внесків є страхувальники та застраховані особи. Розмір страхових внесків щорічно встановлюється ВРУ за поданням КМ.

Фонд соціального страхування на випадок безробіття є самостійною фінансовою системою, яка має створювати відповідні умови для фінансування витрат пов’язаних із забезпеченням зайнятості населення.

Джерелом формування фонду є: страхові внески страхувальників – роботодавців і застрахованих осіб; асигнування з Державного бюджету; суму фінансових санкцій і адміністративних штрафів; благодійні внески підприємств, установ та фізичних осіб і інші надходження.

Кошти фонду використовуються на: виплату допомоги у зв’язку з безробіттям; фінансування витрат на перекваліфікацію робітників і службовців; на працевлаштування; на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції фонду та її робочих органів, розвиток матеріальної та інформаційної бази, створення резерву коштів тощо.

Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків створений з метою проведення профілактичних заходів з охорони праці, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків, відшкодування їм завданої матеріальної і моральної шкоди. Страхування може бути обов’язковим і добровільним. Фінансування фонду здійснюється за рахунок: внесків роботодавців, прибутки від розміщення тимчасово вільних коштів фонду на депозитних рахунках, штрафних санкцій за порушення законодавства з безпеки праці, добровільних внесків, інших надходжень.

Фонд захисту інвалідів створено з метою фінансування робіт і державних програм, що стосуються соціального захисту інвалідів, що створюють інвалідам умови і можливості участі в економічній, політичний та соціальних сферах життя суспільства.

Фонд формується за рахунок таких джерел: грошових коштів, які передаються з державного бюджету від підприємств і організацій, благодійних внесків організацій, громадян тощо.

Кошти державних цільових фондів, крім Пенсійного фонду України, обслуговуються органами Державного Казначейства. Касове виконання Пенсійного фонду забезпечує поштово-пенсійний банк „Аваль”.

Стаття 68 Закону України „Про місцеве самоврятування в Україні” дозволяє органам місцевого самоврятування утворювати позабюджетні фонди, встановлюючи, що такі кошти перебувають на спеціальних рахунках у банках, а положення про порядок їх формування і використання затверджуються відповідними радами.

Органи місцевого самоврятування мають право утворювати і валютні фонди в силу ст.68 Закону України „Про місцеве самоврятування в Україні”. Стаття 70 цього закону надала радам або за їх рішення відповідно до законодавство права: випускати місцеві позики, лотереї та цінні папери. Отримати позички з інших бюджетів на покриття тимчасових касових розривів з їх погашенням до кінці бюджетного року отримувати кредити в банківських установах.

Органи місцевого самоврятування мають право у межах законодавства створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи: виступати гарантами кредитів підприємств, установ, що належать до комунальної власності, відповідних територіальних громад; розміщувати належні їм кошти в банках інших суб’єктів права власності і отримувати відсотки від їх доходів.

Міні – лексикон:державні цільові фонди, соціальний захист населення, пенсійний фонд, недержавні пенсійні фонди, державний фонд соціального страхування на випадок безробіття, фонд охорони навколишнього середовища, фонд соціального захисту інвалідів, цільові фонди місцевих органів влади.

Питання для самоперевірки та контролю:

1. Обгрунтуйте необхідність створення та призначення державних цільових фондів.

2. Дайте загальну класифікацію цільових фондів.

3. Охарактеризуйте принципи організації державних цільових фондів.

4. Охарактеризуйте джерела формування доходів і напрямків видатків пенсійного фонду; фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття; фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

5. Хто обслуговує кошти державних цільових фондів.

6. Хто дозволяє органам місцевого самоврятування утворювати позабюджетні фонди.

Навчально-методичні матеріали:

[5]; [6]; [33]; [37]; [38]с.88–98; [22]с.74–98; [24]с.448–458; 124–147; [30]с.220–225; 125–142; [32] с.71–78; [28] с.20–33; [34] с.78–88; [25] с.141–151.