Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 4. Стилі та форми мовлення




При вивченні теми слід звернути увагу на такі питання:

1. Функціональні стилі сучасної української літературної мови:

– розмовний;

– публіцистичний;

– художній;

– науковий;

– епістолярний;

– конфесійний.

2. Сфера використання, призначення, основні ознаки, мовні засоби, підстилі кожного із стилів.

Методичні рекомендації

При визначенні поняття «функціональний стиль» студенти мають враховувати ту сукупність мовних елементів, які характеризують мовлення в конкретній ситуації спілкування. Основні ознаки стилів мають бути подані з огляду на мету мовлення, сферу спілкування, форму реалізації стилю та його мовні особливості. Слід пам’ятати під час підготовки до заняття, що чітке уявлення про мовний стиль формується під безпосереднім впливом знань про сфери людської діяльності взагалі.

 

Попрацюйте зі словником:

стилістика; стилістична система; стилістичне значення; стильова норма (норма стилю); стильові різновиди української мови; функціональна стилістика; функціональний стиль.

Література

1. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова: Підручник /
М. Г. Зубков. – Х., 2003. – С. 17–26.

2. Мацько Л. І. Українська мова: Навч. посіб. / Л. І. Мацько,
О. М. Мацько, О. М. Сидоренко. – Донецьк, 2003. – С. 413–434.

3. Сучасна українська літературна мова (культура мовлення і практична стилістика): Консп. лекц. для студ. філол. ф-тів / Упоряд.
Т. М. Берест. – Х.: Вид-во НУА, 2004. – С. 15–17.

4. Українська мова: Енциклопедія [Електронний ресурс]. – К.: Укр. енцикл., 2000. – С. 600–606. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/ukrmova/um.htm.

 

Форми звітності

Подання конспекту з теми в робочому зошиті; написання тестових завдань; виступи з доповідями та повідомленнями на заняттях чи подання їх текстів на кафедру; співбесіда; виконання вправ на розрізнення стилів СУЛМ.

Написання твору в науковому стилі за мотивами казки «Колобок» («Ріпка», «Курочка Ряба», «Троє поросят») (обсяг: 1–2 рукописні сторінки, подати на кафедру українознавства на окремому аркуші).

 




Підготовка до модульної контрольної роботи

МОДУЛЬ 2

Лексика. Лексико-семантичні групи слів

 

Тема 1. Лексикологія. Предмет лексикології. Лексичне значення слова

При вивченні теми слід звернути увагу на такі питання:

1. Розділи лексикології: семасіологія, етимологія, ономасіологія.

2. Парадигматичні та синтагматичні відношення слів.

3. Ономастика як наука про власні назви.

Методичні рекомендації

Лексикологія вивчає словниковий склад мови як систему, а також основні типи лексичних значень слів, тому студентам бажано ретельно ознайомитися із семасіологією, етимологією, ономасіологією як розділами науки, які вивчають окремі питання лексикології.

Слова мови та їх значення становлять один із ярусів мовної структури – лексико-семантичну систему. Парадигматика й синтагматика – системні аспекти у вивченні мови. Парадигматичні відношення слів – це відношення на основі спільності або протилежності їх значень, які перебувають у відношенні опозиції (синонімія, антонімія, лексико-семантичні групи, поля тощо). Синтагматичні відношення – це лінійні, контекстні зв’язки слова, його сполучуваність.

Готуючи відповідь про ономастику, слід звернути увагу на поділ згаданого розділу мовознавства за напрямками та об’єктом дослідження,
а також запам’ятати термінологічні «тріади» (наприклад, космонім – космонімія – космоніміка) кожного з розділів ономастики.

Попрацюйте зі словником:

антропоніміка; ергономіка; етимологія; зооніміка; космоніміка; лексикологія; лексико-семантична система; ономасіологія; ономастика; парадигматика; семасіологія; синтагматика; теоніміка; топоніміка; хрононіміка.

 

Література

1. Сучасна українська літературна мова (культура мовлення і практична стилістика): Консп. лекц. для студ. філол. ф-тів / Упоряд. Т. М. Берест. – Х.: Вид-во НУА, 2004. – С. 18–23.

2. Українська мова: Енциклопедія [Електронний ресурс]. – К.: Укр. енцикл., 2000. – С. 282–286, 404–405, 423. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/ukrmova/um.htm.

 

Форми звітності

Термінологічний диктант

 


Тема 2. Багатозначність слів у сучасній українській мові

При вивченні теми слід звернути увагу на такі питання:

1. Узуальні й оказіональні метафоричні перенесення.

2. Продуктивні моделі метонімічних перенесень.

3. Стилістичне використання багатозначних слів

Методичні рекомендації

Для засвоєння цієї теми слід розглядати метафору як один із головних шляхів утворення переносного значення, зміни значень мовних одиниць і розвитку мовної семантики; як один із загальних принципів номінації, а також як один із тропів. За стилістичною характеристикою метафори поділяються на індивідуально-авторські й загально мовні. Слід також розрізняти з-поміж останніх такі, образність яких відчувається мовцями, і звичні (стерті).

Розглядаючи метонімічні перенесення, слід ураховувати, що метонімія має найбільш регулярний, порівняно з іншими семантичними процесами, характер розвитку для певних семантичних угруповань. Тому говоримо про продуктивність метонімічних моделей, так, в іменниках перенесення назви найчастіше спрямоване за векторами «вмістилище – вміст», «матеріал – виріб», «знак – позначуване» тощо; у прикметниках, дієсловах тощо маємо власні напрямки перенесення назви.

Характеризуючи стилістичне використання багатозначних слів, зверніть увагу насамперед на те, що «точні», «об’єктивні» науковий та офіційно-діловий стилі не потребують багатозначних слів як засобу створення образності. Отже, найбільше експресивний потенціал цієї групи лексики проявляється у художньому та публіцистичному стилях. Слід також зупинитися на способах стилістичного використання багатозначних слів.

 

Попрацюйте зі словником:

антропоморфічна метафора; зооморфічна метафора; енантіосемія; номінація; оказіоналізм; синекдоха; троп.

Література

1. Сучасна українська літературна мова (культура мовлення і практична стилістика): Консп. лекц. для студ. філол. ф-тів / Упоряд. Т. М. Берест. – Х.: Вид-во НУА, 2004. – С. 27–33.

2. Українська мова: Енциклопедія [Електронний ресурс]. – К.: Укр. енцикл., 2000. – С. 307–309, 312–314. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/ukrmova/um.htm.

Форми звітності

Виступи з доповідями та повідомленнями на занятті; співбесіда; виконання вправ на розрізнення моно- та полісемії, видів переносних значень,
а також на переклад багатозначних слів у різних контекстах.

 




Тема 3. Омоніми

При вивченні теми слід звернути увагу на такі питання:

1. Джерела лексичних омонімів.

2. Стилістичне використання омонімів.

3. Міжмовні омоніми.

Методичні рекомендації

Для встановлення джерел омонімії слід узяти до уваги те, що лексичні омоніми виникають унаслідок як внутрішніх закономірностей розвитку мови, так і її контактів з іншими мовами. Зважте також на семантичний, фонетичний, словотворчий чинники внутрішньої омонімії.

Визначення особливостей стилістичного використання омонімів потребує відповіді на питання про використання омонімів у науковому та офіційно-діловому стилях, а також у художньому та публіцистичному мовленні.

Знайомство із міжмовними омонімами, притаманними переважно близькоспорідненим мовам, допоможе студентам точно розуміти й правильно перекладати слова, які однаково звучать у двох (кількох) мовах, проте не збігаються значенням і вживанням.

Попрацюйте зі словником:

каламбур; міжмовні омоніми; народна етимологія; омографи; омоніми морфемні; омоніми повні; омоніми синтаксичні; омоніми словотвірні; омоніми фразеологічні; омофони; омоформи.

Література

1. Сучасна українська літературна мова (культура мовлення і практична стилістика): Консп. лекц. для студ. філол. ф-тів / Упоряд. Т. М. Берест. – Х.: Вид-во НУА, 2004. – С. 38–41.

2. Українська мова: Енциклопедія [Електронний ресурс]. – К.: Укр. енцикл., 2000. – С. 401–403, 694. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/ukrmova/um.htm.

Форми звітності

Подання конспекту з теми в робочому зошиті; виступи з доповідями та повідомленнями на занятті чи подання їх на кафедру; співбесіда; написання тестових завдань; виконання вправ на редагування і переклад текстів із омонімами.



Тема 4. Пароніми

При вивченні теми слід звернути увагу на такі питання:

1. Співвідношення явищ паронімії з народною етимологією.

2. Використання паронімії й парономазії в мові художньої літератури.

Методичні рекомендації

Встановлюючи зв’язок між паронімією та народною етимологією, слід виходити з того, що остання відображає факти хибного розуміння походження або значення мовної одиниці й ґрунтується на основі випадкової формальної подібності або тотожності з іншою одиницею, знайомішою мовцеві.

Виконуючи стилістичну функцію в художньому мовленні, пароніми лежать в основі явищ патронімічної атракції, парономазії, використовуються в грі слів та каламбура. Студентам слід з’ясувати, у чому полягають особливості названих явищ.

Попрацюйте зі словником:

аналогія; гра слів; каламбур; пароніми; паронімічна атракція; парономазія.

Література

1. Сучасна українська літературна мова (культура мовлення і практична стилістика): Консп. лекц. для студ. філол. ф-тів / Упорядяд. Т. М. Берест. – Х.: Вид-во НУА, 2004. – С. 47–48.

2. Українська мова: Енциклопедія [Електронний ресурс]. – К.: Укр. енцикл., 2000. – С. 371, 425. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/ukrmova/um.htm.

Форми звітності

Виступи з доповідями та повідомленнями на занятті; співбесіда; складання та виконання вправ на редагування та переклад текстів із паронімами.

 

Тема 5. Синоніми

При вивченні теми слід звернути увагу на такі питання:

1. Стилістичне використання синонімії.

 

Методичні рекомендації

Засвоєння цієї теми базується на знаннях про синоніми, їх різновиди та функції в мовленні.

Більш повно розкрити питання про функціонування синонімів у мовних стилях допоможе розуміння таких понять, як ампліфікація, евфемізми, парафрази, терміни-дублети. Вправному ж використанню синонімів у різних комунікативних ситуаціях буде сприяти ознайомлення студентів зі словником синонімів, у якому до найуживаніших слів підібрано синонімічні відповідники, які супроводжуються короткими тлумаченнями та стилістичними ремарками.

Попрацюйте зі словником:

ампліфікація; десинонімізація; евфемізми; лексичні дублети; перифрази; синоніми; синоніми абсолютні; синоніми ідеографічні; синоніми контекстуальні; синоніми лексичні; синоніми семантико-стилістичні; синоніми семантичні; синоніми стилістичні.

 

Література

1. Сучасна українська літературна мова (культура мовлення і практична стилістика): Консп. лекц. для студ. філол. ф-тів / Упоряд. Т. М. Берест. – Х.: Вид-во НУА, 2004. – С. 55–60.

2. Українська мова: Енциклопедія [Електронний ресурс]. – К.: Укр. енцикл., 2000. – С. 539–544. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/ukrmova/um.htm.

Форми звітності

Подання конспекту з теми в робочому зошиті; виступи з повідомленнями на занятті; співбесіда; виконання вправ на редагування та переклад текстів із синонімами.

Тема 6. Антоніми

При вивченні теми слід звернути увагу на такі питання:

1. Стилістичне використання антонімів.

2. Стилістичні прийоми, побудовані на антонімії.

Методичні рекомендації

При висвітленні цієї теми слід виходити з розуміння текстових функцій антонімів. Найкращим способом дати вичерпну характеристику явищам дійсності є зіставлення й порівняння, а найяскравіше контрастність значень виражають лексичні антоніми. Слід зауважити також, що часто антоніми використовуються для підкреслення відсутності чітко виражених якостей та демонстрації повноти охоплення явищ.

Студенти мають дати характеристику стилістичних прийомів та фігур, побудованих на антонімії.

Попрацюйте зі словником:

антитеза; антоніми; антифразис; енантіосемія; мезоніми; оксюморон.

Література

1. Сучасна українська літературна мова (культура мовлення і практична стилістика): Консп. лекц. для студ. філол. ф-тів / Упоряд. Т. М. Берест. – Х.: Вид-во НУА, 2004. – С. 67–70.

2. Українська мова: Енциклопедія [Електронний ресурс]. – К.: Укр. енцикл., 2000. – С. 26–29. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/ukrmova/um.htm.

Форми звітності

Виступи з повідомленнями на занятті; виконання вправ на редагування та складання текстів.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 279.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...