Для початку досудового розслідування

При перевірці законності здійснення оперативно-розшукових заходів в оперативно-розшуковій справі необхідно впевнитися, що строки її ведення не порушуються та обчислюються працівниками підрозділів правильно, відповідно до вимог статті 9-1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Слід мати на увазі, що внесеними змінами до статті 9-1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» введено нову підставу закінчення строків ведення оперативно-розшукових справ стосовно осіб, щодо яких є дані про участь у підготовці до злочину, а саме встановлення та фіксація фактичних даних про протиправні діяння, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України.

Таким чином, оперативно-розшукова діяльність у справі (чи стосовно окремої особи, щодо якої зібрано такі матеріали), після направлення матеріалів до відповідного органу досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування проводитись не може, а розпочаті заходи підлягають припиненню.

Тому в разі виявлення факту провадження оперативно-розшукової діяльності щодо особи, стосовно якої було зібрано відповідні матеріали, за якими розпочате кримінальне провадження, необхідно надавати вказівку про їх негайне припинення та вживати заходів реагування стосовно посадових осіб, які допустили таке порушення закону.

    Виникнення підстав для закінчення строків ведення оперативно-розшукової діяльності у згаданому вище випадку нерозривно пов’язане з виконанням оперативними працівниками вимог частини 2 статті 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» щодо невідкладного направлення матеріалів, у яких зафіксовано фактичні дані про протиправну діяльність окремих осіб та груп, до органу досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування.

    У зв’язку із цим при вивченні матеріалів оперативно-розшукової діяльності у кожному випадку необхідно з’ясовувати, чи зафіксовано дані про протиправну діяльність осіб, які перевіряються, та чи направлені вони до відповідного органу досудового розслідування, або чи повідомлено прокурора та орган досудового розслідування про неможливість направлення таких матеріалів, оскільки припинення оперативно-розшукових заходів, які тривають, може негативно вплинути на результати кримінального провадження (частина 3 статті 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»).

    При виявленні порушень вищенаведених норм Закону необхідно доручити керівництву органу внутрішніх справ провести службову перевірку з цього питання. У разі встановлення того факту, що направлення таких матеріалів органу досудового розслідування не буде мати негативних наслідків для кримінального провадження (через проведення оперативно-розшукових заходів, які ще не завершені, тощо), необхідно надати відповідну письмову вказівку. 

    У разі невстановлення упродовж шестимісячного строку ведення оперативно-розшукової справи даних про причетність особи до підготовки вчинення злочину строк ведення справи може бути продовжений до 12 місяців, а надалі – і до 18 місяців.

Про продовження строків ведення оперативно-розшукової справи повинна виноситися постанова, яка підлягає затвердженню уповноваженою службовою особою та погодженню з прокурором згідно з вимогами частини 2 статті 9-1 Закону України.

У кожному такому випадку необхідно звертати увагу на те, що продовження строку ведення справи можливе лише за умови наявності даних, отриманих у ході ведення такої справи, про участь особи у підготовці тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Перевірка законності винесення постанов про припинення та поновлення обчислення строку ведення оперативно-розшукової справи має на меті з’ясувати, що такі постанови існують, вони мотивовані, затверджені начальником відповідного органу або його заступником та в матеріалах справи наявні відповідні підтверджуючі документи (дані Держприкордонслужби України про виїзд за межі України, дані з лікувальних закладів, рапорти оперативних працівників тощо). При цьому слід пам’ятати що закон передбачає лише дві причини, з яких строк обчислення оперативно-розшукової справи може бути припинено: якщо особа, стосовно якої заведено оперативно-розшукову справу, тимчасово вибула за межі України або якщо вона тяжко захворіла, тому можливість проводити щодо неї оперативно-розшукову діяльність відсутня.

У разі припинення обчислення строку ведення оперативно-розшукової справи протягом тривалого часу інформацію в матеріалах, що стали підставою для прийняття такого рішення, потрібно періодично оновлювати (для цього надаються запити до Держприкордонслужби України щодо в’їзду на територію України, з лікувальних закладів щодо видужання, інші оперативні матеріали тощо). Законодавством не визначається обов’язковість такого оновлення інформації чи його періодичність, а тому сам факт відсутності вказаних даних у матеріалах оперативно-розшукової справи не є підставою для скасування постанови про припинення обчислення строку ведення справи. У такому випадку прокурору необхідно надавати відповідні вказівки про поновлення зазначеної інформації та приймати рішення про обґрунтованість вказаної постанови за результатами вивчення оновлених матеріалів.

У разі встановлення факту відсутності підстав для припинення обчислення строків ведення оперативно-розшукової справи така постанова скасовується з одночасним направленням її копії до УІАЗ УМВС України для відображення у централізованому обліку.

Статтею 9-2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» передбачено обов’язок керівника або його заступника повідомити прокурора у триденний строк про закриття оперативно-розшукової справи.

Водночас прокурор зобов’язаний перевірити законність закриття оперативно-розшукової справи протягом 10 діб. До завершення такої перевірки знищення оперативно-розшукової справи забороняється. Рішення про скасування постанов про закриття оперативно-розшукової справи, за наявності для цього законних підстав, приймати у вказаний строк. У разі погодження із закриттям оперативно-розшукової справи – складати довідку про обґрунтованість прийнятого рішення.

З метою перевірки додержання вимог Закону потрібно витребувати з УІАЗ ГУ (У) МВС України в області інформацію про закриті оперативно-розшукові справи та дати прийняття таких рішень.

Крім того, необхідно перевірити журнал обліку оперативно-розшукових справ відповідної категорії щодо прийняття рішень про закриття та наявних відміток про їх знищення.

За результатами узагальнення зазначеної інформації необхідно її звірити з наявними в прокуратурі повідомленнями про закриття оперативно-розшукових справ та довідками про результати їх перевірки.

У разі виявлення факту знищення оперативно-розшукової справи до перевірки її прокурором необхідно призначати відповідно до вимог статті 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» службову перевірку.

Перевірку законності закриття оперативно-розшукової справи необхідно починати зі співставлення постанови про закриття з постановою про її заведення, що дасть змогу встановити, чи досягнуто під час проведення оперативно-розшукової діяльності поставленої під час заведення ОРС мети. Якщо такої мети не досягнуто, необхідно з’ясувати причини (вони повинні бути відображені в постанові про закриття оперативно-розшукової справи).

Зокрема, у разі спростування матеріалів про діяльність особи або групи осіб щодо підготовки ними вчинення злочинів слід перевірити питання про законність заведення оперативно-розшукової справи, проведення всіх необхідних оперативно-розшукових заходів, спрямованих на перевірку вказаних обставин. Нерідко мають місце випадки, коли оперативно-розшукову справу заведено на підставі оперативних матеріалів, а мотивом закриття справи є, знов-таки, оперативне донесення про те, що особа чи група осіб припинила злочинну діяльність (відмовилась від неї) або злочинна група розпалась. У такому разі необхідно детально проаналізувати вже зібрану в оперативно-розшуковій справі інформацію щодо її відповідності даним оперативного донесення та матеріалам його перевірки.

При цьому доцільним є призначення службової перевірки щодо встановлення, чи справді відсутня необхідність у подальшому проведенні оперативно-розшукової діяльності саме з причин, вказаних у постанові про закриття справи.

У разі відсутності даних про припинення злочинної діяльності особою, стосовно якої заведено оперативно-розшукову справу, або наявності даних, що спростовують викладені в оперативному донесенні чи постанові твердження про закриття справи, постанова про її закриття підлягає скасуванню.

Слід мати на увазі, що рішення про закриття оперативно-розшукової справи, як правило, приймаються за день-два до завершення строку ведення оперативно-розшукової справи, а тому у постанові про скасування постанови про закриття такої справи необхідно зазначати вказівку щодо вирішення питання про продовження строків ведення справи.

Обов’язково перевіряється, чи закрита оперативно-розшукова справа стосовно саме тих осіб та тих фактів (діяльності), щодо яких її було заведено.

Непоодинокими є випадки, коли оперативно-розшукові справи закриваються у зв’язку із набранням законної сили вироком або ухвалою суду, у той же час оперативно-розшукову справу заведено щодо підготовки до іншого злочину, який виявлено не в результаті здійснення оперативно-розшукових заходів у цій справі, його виявлено іншим органом. Наприклад, оперативно-розшукову справу заведено за фактами готування до вчинення грабежів і розбоїв, а закрито у зв’язку із вчиненням хуліганства, ДТП тощо. Тобто оперативно-розшукова діяльність саме в напрямі викриття вчинення грабежів і розбоїв не проводилась, і мети, що ставилась при заведенні справи, не досягнуто. У такому випадку постанову про закриття оперативно-розшукової справи за пунктами 2 або 3 частини 1 статті 9-2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» необхідно скасувати та дати вказівку про прийняття у цій справі рішення відповідно до пунктів 5, 7 зазначеної статті, або про продовження строків ведення оперативно-розшукової справи. 

Крім того, необхідно пересвідчитися, що рішення в оперативно-розшуковій справі прийнято стосовно всіх осіб (у разі ведення справи на групу осіб). У постанові про закриття ОРС повинно бути зазначено, на якій підставі справу закрито стосовно кожної особи. Ці підстави можуть бути різними, не співпадати. Наприклад, стосовно однієї особи справа закрита на підставі набрання законної сили вироком суду, а стосовно іншої особи – на підставі невстановлення у передбачені законом строки даних, що вказують на ознаки злочину в її діях.

Необхідно перевірити, чи повідомлявся упродовж трьох днів суд про закриття оперативно-розшукової справи, якщо у справі судом надавався дозвіл на проведення оперативно-розшукових заходів, що тимчасово обмежують права громадян.

Вивчення закритих оперативно-розшукових справ передбачає обов’язкову перевірку виконання оперативним підрозділом вимог статті 10 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» щодо використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності:

– як приводів та підстав для початку досудового розслідування;

– для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами в кримінальному провадженні (особливу увагу необхідно звернути на використання результатів проведення оперативно-розшукових заходів, що тимчасово обмежують права та свободи особи);

– для попередження, виявлення, припинення і розслідування злочинів, розшуку злочинців та осіб, які безвісно зникли;

– для взаємного інформування підрозділів, уповноважених здійснювати оперативно-розшукову діяльність, та інших правоохоронних органів;

– для інформування державних органів відповідно до їх компетенції (зокрема, при отриманні даних про таку протиправну діяльність,що не тягне за собою кримінальну відповідальність);

– для забезпечення безпеки осіб, узятих під охорону.

Перевіряючи закриту справу, необхідно звертати особливу увагу на можливу наявність у ній матеріалів, які підлягають направленню слідчому, прокурору для початку та здійснення досудового розслідування, однак такі матеріали не направлялись. За таких обставин постанова про закриття оперативно-розшукової справи підлягає скасуванню.

Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності зумовлене передусім необхідністю виконання завдань, покладених на оперативні підрозділи, щодо своєчасного виявлення та припинення злочинів, притягнення до передбаченої законом відповідальності осіб, що їх вчинили, розшуку злочинців, а також забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів сімей та близьких родичів цих осіб. 

Крім цього необхідно перевіряти, чи дотримані при використанні матеріалів оперативно-розшукової діяльності вимоги частини 12, 13 статті 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» щодо нерозголошення отриманих відомостей, які стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони не містять інформації про вчинення заборонених законом дій.