Економічний алгоритм «Гнучке та фіксоване управління запасами на складі»

Методичні рекомендації.Точка беззбитковості складу (Т) визначається як відношення різниці доходу і змінних витрат на 1 т вантажу до суми постійних витрат на утримання складу.

Необхідність поділу загальних складських витрат на постійні і змінні повязана з тим, що величина змінних витрат завжди залежить від поточного 9середнього) обсягу запасу на складі, а розмір постійних витрат може відрізнятися залежно від умов управління запасами. Розглянемо такі різновиди використання складських площ, умовно позначимо як:

1) «Гнучке» управління запасами.

У міру зниження запасу вивільнювані складські площі використовуються під збереження іншої продукції. Це говорить про те, що як постійні, так і змінні витрати становитимуть половину від максимального розрахованого для всього обсягу замовлення рівня.

Загальні витрати на зберігання дорівнюватимуть:

                            Взб =                (5.2)

2) «Фіксоване» управління запасами.

На складі не відбувається оперативного перерозподілу вивільнюваних складських площ під збереження іншої продукції. Така ситуація може бути як при оренді складу, так і при експлуатації власного. Тоді рівень постійних витрат на зберігання запасів залишається однаковим незалежно від зниження їх фактичного обсягу і буде визначатись відповідно до формули (5.3). Загальні витрати на зберігання визначаються:

                     Взб =                             (5.3)

де Взб – загальні складські витрати на зберігання; Іпост, Ізм – величина постійних і змінних витрат на зберігання одиниці запасу відповідно (грн/од); Оскл – загальний обсяг складу (од).

За необхідності оренди або будівництва складів виникає проблема визначення їх вантажної площі. Для цього використовують формулу:

                          S =                                                 (5.4)

де З – прогноз величини товарних запасів; О – прогноз вантажного товарообігу за рік; Кн. – коефіцієнт нерівномірності завантаження складу; Кв – коефіцієнт використання вантажного обсягу складу; С- приблизна вартість 1 куб. М товару, що зберігається на складі; к – кількість робочих днів у році – 254 дні; Н – висота укладання вантажів на зберігання.

Задача 5.2.1. Визначити точку беззбитковості складу за рік, якщо постійні витрати складу – 2000 грн за рік. Кожна тонна вантажу, що пройшла через склад потребує для своєї обробки 2 грн і приносить дохід у 6 грн.

Правильна відповідь: 5000 т.

Задача 5.2.2. Вантажообіг складу дорівнює 3000 т на місяць, 30% робіт на ділянці розвантаження виконувалось вручну. Питома вартість ручного розвантаження 10 грн. за тонну. А механізованого розвантаження 2 грн. за тонну. Визначити на скільки знизиться місячна сукупна вартість переробки вантажу на складі, якщо повністю усунути ручні роботи.

Правильна відповідь: на 7200 грн.

Задача 5.2.3. На складі може зберігатися 100000 т товару А. Але підприємство використовує лише половину складської площі. Величина постійних витрат на зберігання 1 тонни товару А становить 1 грн на рік, а змінних 1,5 грн на рік.

Визначити: 1) які загальні витрати понесе підприємство при одноосібному використанні складу (фіксоване управління запасами); 2) які загальні витрати понесе підприємство, якщо не використовувану половину складу здасть в оренду (гнучке управління запасами).

Правильна відповідь: 1) 125 тис. грн.; 2) 175 тис. грн.

Задача 5.2.4. Визначити вантажну площу складу, якщо відомі такі дані:

прогноз вантажного товарообігу за рік – 500000 грн/рік; прогноз величини товарних запасів – 30 днів; коефіцієнт нерівномірності завантаження складу – 1,2; коефіцієнт використання вантажного обсягу складу – 0,65; приблизна вартість 1 куб. М товару, що зберігається на складі – 25 грн/куб. М; кількість робочих днів у році – 254 дні; висота укладання вантажів на зберігання – 5,5 м.

Правильна відповідь: 792,9 кв. м.

Визначення меж ринку

Задача 6.1.Визначити межі ринку для трьох транспортно-експедиторських підприємств А, В і С за наступними вихідними даними:

Собівартість послуг по організації відправлення одного контейнера:

Са – 2000 грн/конт.

Св – 2700 грн/конт.
Сс – 2400 грн/конт.

Тариф на перевезення контейнера автотранспортом складає відповідно:

Та – 20 грн/конт*км

Тв - 25 грн/конт*км

Тс - 30 грн/конт*км

Відстань між підприємствами: А і В – 280 км, А і С – 200 км, С і В - 350 км.

                         А

                                                             В

                  С

Рис. 6. 1. Схема розташування підприємств

Методика і рішення. Просуваючи свої послуги на ринок збуту, кожне підприємство націлене визначити раціональні межі ринку, де воно буде мати переваги. Якщо припустити, що якість послуг різних підприємств однакова, то межі ринку будуть прямо залежати від собівартості послуг і затрат на перевезення, які в сумі складають ціну продажу:

                                 Спрі = Сі + Стрі * Rі                        (6.1)

де Спрі – ціна продажу послуги (товару), і-го підприємства, грн.; Сі – собівартість послуги (товару), і-го підприємства, грн.; Стрі – тариф і-го підприємства на перевезення, грн./км; Ri – відстань від і-го підприємства до межі ринку, км.

Визначимо межі ринку для підприємств А і В.

Межею ринку для кожного підприємства є точка, яка визначається виходячи з умов рівності ціни продажу:

                                            СпрА = СпрВ                                                              (6.2)

Ціна продажу для підприємства А буде дорівнювати:

                                         СпрА = СА + СтрА * RA                    (6.3)

Ціна продажу для підприємства В буде дорівнювати:

                                          СпрВ = СВ + СтрВ * RВ                    (6.3)

Так як відстань між підприємствами RАВ = 280 км, то RВ = RАВ – RА = 280 – RА;

Підставивши значення (6.3) і (6.4) в рівняння (6.2), отримаємо:

                         СА + СтрА * RA = СВ + СтрВ * (RАВ – RA),         (6.5)

Чи: 2000 + 20 * RA  = 2700 + 25 (280 – RA), звідки

RA = 7700/45 = 171 км, RВ = 280 – 171 = 109 км.

Тобто межа ринку для підприємств А і В проходить на відстані RA = 171 км від підприємства А і на відстані RВ  = 109 км від підприємства В.

          А RA  = 171 RВ = 109

    RА = 128                                      

                                                      В

   RС = 72                          RВ = 185

             С RС = 165

Рис. 6.2. Межі ринку

Аналогічно для підприємств В і С:

     СпрС = СС + СтрС * RС = СС + СтрС * (RBC- RB)                    (6.6)

З умови СпрС = СпрВ виходить:

           СВ + СтрВ * RB = СС + СтрС * (RBC- RB)                          (6.7)

чи:

2700 + 25 * RB = 2400 + 30*(350 – RB)  

З цього слідує:

RB = 10200/55 = 185 км.

RС = 350 – 185 = 165 км.

Аналогічно для підприємств А і С:

             СпрС = СС + СтрС * RС = СпрА = СА + СтрА*(RAC  - RC)    (6.8)

чи:

RC = 3600/50 = 72 км.

RА = 200 – 72 = 128 км.

Межі ринку для підприємств А, В і С показано на рис. 6.2.

Варіанти вихідних даних для виконання індивідуальних завдань приведені в додатку 6.