Відповідь: середній запас 230 т; дефіцит матеріалу.

Задача 2.2.2.Визначити витрати на зберігання однієї групової упаковки мінеральної води за місяць. Відомі такі вихідні дані:

- на складі мінеральна вода надходить партіями по 4 вагони;

- у кожен вагон постачальних навантажує по 6000 групових упаковок води (по 12 пляшок кожної);

- нова партія прибуває після повного використання попередньої. Страховий запас не передбачений;

статті витрат на утримання мінеральної води на складі за попередній місяць становили: заробітна плата персоналу – 92480 грн/міс; витрати на інвестований в запаси капітал – 10000 грн/міс; витрати на утримання споруд та обладнання – 30000 грн/міс; витрати на охорону – 10000 грн/міс; страхування ризиків – 16000 грн/міс.

Правильна відповідь: 6,6 грн.

Задача 2.2.3. Вихідні дані:

- середньодобова витрата матеріалу Р1 = 2 т/доба;

- індекс розглянутої марки і;

- дата контролю інформації 20 – те число;

- час заготівельного періоду Тзаг.і – 18 діб;

- залишок матеріалу на складі Zі = 58 т;

- договірна ціна на постачання Сі = 8500 грн/т;

- транзитна норма відвантаження Фтр = 68 т.

Визначити: 1) дату наступного замовлення; 2) резерв оборотних коштів.

Правильна відповідь: дата настання замовлення 1 число місяця; резерв оборотних коштів – 580000 грн.

Задача 2.2.4. Здійснити АВС – аналіз запасів та розробити схему їх розміщення на складі за такими даними:

Таблиця 2.2.3

Вихідні дані для здійснення АВС - аналізу

Правильна відповідь: До групи А належить запас В, до групи В – Б, Ж, З, І, до групи С – А, Г, Д, Е, Є.

Задача 2.2.5. Здійснити АВС аналіз за такими вихідними даними:

Таблиця 2.2.3

Вихідні дані і таблиця для здійснення АВС - аналізу

Задача 2.2.6.  Побудувати матрицю АВС – XYZ аналізу, використовуючи такі дані:

Результати АВС – аналізу

Результати XYZ - аналізу

 Задача 2.2.7. Здійснити XYZ – аналіз. Вихідні дані наведено в таблиці 2.2.4.

Таблиця 2.2.4

Вихідні дані для XYZ – аналізу

Визначення оптимального розміру партії поставки

Задача 3.1.

1. Розрахувати оптимальний розмір партії поставки аналітичним і графічним методом, якщо річний обсяг споживання продукції Q = 4000 т/рік, тариф на перевезення однієї партії стр = 10 грн./партія, витрати, що пов’язані із зберіганням запасу схр = 2 грн./т.

2. Розрахувати оптимальний розмір партії в умовах дефіциту при величині витрат, пов’язаних з дефіцитом сдеф = 3 грн./т.

Методика та рішення.

1. Оптимальний розмір партії поставки q визначається по критерію мінімуму сумарних витрат на транспортування продукції і зберігання запасів.

Величина сумарних затрат розраховується за формулою (3.1):

                                С = Стр + Схр                           (3.1)

де Стр – затрати на транспортування за розрахунковий період (рік), грн.; Схр – затрати на зберігання запасу за розрахунковий період (рік), грн.

Величина Стр визначається за формулою:

                              Стр = n* стр                                        (3.2)

де n – кількість партій, що доставляються за розрахунковий період; стр = тариф на перевезення однієї партії, грн./партія.

                             n = Q/q                                                 (3.3)

Затрати на зберігання визначаються за формулою (3.4):

                            Схр = qср *схр                                                                  (3.4)

де qср – середня величина запасу (в тонах), яка визначається із припущення, що нова партія завозиться після того, як попередня повністю використана. В цьому випадку середня величина розраховується за наступною формулою:

                                qср = q/2                                           (3.5)

Підставивши рівняння Стр і Схр у формулу (3.1), отримаємо:

                  C = (Q/q)* стр + (q/2)* схр                                                    (3.6)

Функція загальних затрат С має мінімум в точці, де її перша похідна по q дорівнює нулю, тобто:

                                                       (3.7)

Вирішуючи рівняння (3.7) відносно q отримаємо оптимальний розмір партії поставки (формула Адлера):

                            q¢ =                                      (3.8)

Підставивши задані значення, отримаємо:

q¢ = Ö(2*4000*10)/ 2   = 200 т    

При цьому загальні затрати складатимуть:

1С = (4000/200)*10 + (200/2)*2 = 400 грн.

Рішення даної задачі графічним способомполягає в побудові графіків залежностей Стр(q), Схр(q) і С(q)., попередньо виконавши розрахунки по визначенню Стр, Схр і С.

Визначимо значення Стр, Схр і С при зміні q в межах від 50 до 350 з кроком 50. Результати розрахунків занесемо в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1

Значення Стр, Схр і С

Розмір партії q                            Затрати, грн.	50	100	150	200	250	300	350
Стр	800	400	267	200	160	133	114
Схр	50	100	150	200	250	300	350
С	850	500	417	400	410	433	464

За даними таблиці 3.1 побудовані графіки залежності затрат на транспортування, зберігання і сумарних від розміру партії (рис. 3.1).

Аналіз графіків на рис. 3.1 показує, що затрати на транспортування зменшуються зі збільшенням розміру партії, що пов’язано зі зменшенням кількості рейсів. Затрати, пов’язані зі зберіганням, зростають прямо пропорційно розміру партії.

Графік сумарних затрат має мінімум при значенні q, що приблизно дорівнює 200 т, яке і є оптимальним значенням розміру партії поставки. Відповідні мінімальні сумарні витрати складають 400 грн.

2. В умовах дефіциту значення q¢, розрахованих за формулою (3.8), коригується

              Стр, Схр і С, грн.

900
800
700
600
500				С
400				Схр
300
200
100				Стр
0

                                0                   100          200         300           400 q,T

Рис. 3.1. Залежність затрат від розміру партії

на коефіцієнт k, що враховує витрати, які пов’язані з дефіцитом.

                                  q¢ =                          (3.9)

Коефіцієнт k розраховують за формулою (3.10):

k = Ö (Схр +С деф)/Сдеф                                                                  (3.10) 

Підставимо значення, отримаємо:

k = Ö (2+3)/3 = 1,29; q¢ = 1,29*200 = 258 т.

З цього слідує, що в умовах можливого дефіциту розмір оптимального значення партії при заданих даних необхідно збільшити на 29%.

Варіанти вихідних даних для рішення індивідуальних завдань наведені в таблицях додатку 3.

Методичні рекомендації до задач 3.2-3.6.