![]() Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Загальнологічні методи пізнання.
Пізнання - процес цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений сусп. практикою людства. Це ідеальна духовна форма вивчення навколишнього світу. Методи: - теоретичний - виявлення системи узагальненого достовірного знання про той або інший фрагмент дійсності. Складає духовне, уявне відображення і відтворення навколишнього світу; - практичний -специфічно свідома, почуттєво-предметна діяльність. Практика - основа пізнання. Досвідний рівень пізнання виростає безпосередньо з практики, зберігаючи з нею найтісніший зв’язок, який виявляється в тому, що отримане таким шляхом знання є ніби безпосердньою діяльною моделлю об’єкта. Як логіко-дискурсивний, так і інтуітивний спосіб пізнавального осягнення реальності спрямовані на розкриття чогось “прихованого” від безпосерднього погляду, але розкриття здійснюються по-різному. Логічне передбачення – є “аналітичним передбаченням”. Аналітичне передбачення – високоефективний спосіб наукового пізнання. Логіка та інтуіція являють собою лише різні моменти людського мислення. Логіка без інтуіції прирікає мислення на беззмістовність. Інтуіція ж без логіки перетворює мислення на "відображення безпосередньо даного. Інтуіція і логіка виступають не просто як елементи людського мислення, а як взаємопрони-каючі його моменти. Тому неправильно було б різко розмежувати досвідне пізнання як сферу панування інтуіції: теоретичне пізнання як сферу панування логіки. Доцільно говорити лише про переважання інтуіції чи логіки у вказаних сферах. Тести відкритого типу. 3.1.Полемічний рух – 3.2. Протиріччя між філософськими поглядами І.Франка і марксизмом полягають в тому, що філософія Франка породжує досить важливу і актуальну ідею: людина носить вічність у своїй уяві, в ілюзіях і думках, а тому в сфері духу панує найдо-рожча різноманітність, яка робить людей несхожими, цікавими і дає людям основу для єдності, братерства і любові. Його філософським поглядам притаманний матеріалізм, свідомий діалектичний підхід до природи і суспільства, впевненність у пізнанні навколишнього світу. Згідно с марксизмом він надавав великого значення економічному фактору в суспільному розвитку, ролі народних мас як рушійної сили історії. 3.3. Засновником філософії Нового часу вважається І. Кант 3.4. Теза Я мислю, отже я існую є важливою вихідною тезою (кого) Д. Локка 3.5. Позицію сенсуалізму в теорії пізнання можна передати тезою Тести закритого типу. 1. Неокласичний період в історії філософської думки в Україні включає: В) Добу українського романтизму ХІХ ст. 2. Згода з яким положенням веде до географічного детермінізму: А) Природне середовище - необхідна умова існування людей. 3.Це неправильно, що Б) Все, що існує, випадкове. 4. Емпірична лінія в методології розвивалась: В) Т.Гоббсом 5. До головних методологічних принципів соціальної філософії належать: А) Принцип обєктивності 6. Найбільш важливі варіанти глобальної стратегії пропонуються: А) Представниками Франкфуртської школи. 7. Чи може монархія бути демократичною? Б) ні 8. Що є головним у філософії екзистенціалізму? 2) Проблема людини. 9. Що включає в себе матеріальна культура? А) Культуру праці та матерільного виробництва. 10.Яка з наведених філософських течій є основним напрямом сучасної західної релігійної філософії? 3) Неотомізм. Білет № 27 Відображення як передумова свідомості. З намаганням пояснити феномен свідомості пов'язана так звана теорія відображення. Вихідним положенням теорії відображення є теза про те, що «... уся матерія має властивість, за суттю, споріднену з відчуттям, властивість відображення». Відображення як всезагальна властивість матерії — це реалізація і результат взаємодії будь-якої речі або явища, процесу з іншим речами, явищами і процесами, який проявляється у формі зміни стану, структури діючих об'єктів, у формі відбитку, сліду. Ця реакція завжди знаходиться у певній відповідності або схожості з будь-якою стороною речі, яка діє на неї. В основі цієї відповідності лежать закони взаємодії речей. Внаслідок взаємодії речей відношення між ними має характер взаємовідображення. Наприклад, метеорит, який падає на землю, залишає слід. Слід метеориту — це його відображення, яке створилося як результат його дії на поверхню Землі. Таким же чином відбувається будь-яке відображення. Внаслідок дії одного матеріального об'єкту на інший в ньому відбуваються зміни, які відтворюють ті чи інші особливості першого об'єкту. Відображення — це відтворення особливостей об'єкту, що відображається. Що означає «відображення особливостей явища, що відображається». Коли, скажімо, гуркіт лавини в горах викликає луну, то це — відображувальний процес: гуркіт — відображуване явище, гори — відображаюче явище, луна — відображення. Гуркіт — це звукові хвилі, тобто певні коливання повітря. Луна теж являє собою звукові хвилі, коливання повітря, які упорядковані так, як й коливання повітря, що створюють гуркіт. Форми відображення в своїй онтологічній генезі набувають різноманітної якості і складності та класифікуються за різними рівнями і основами ділення. Перша, найбільш поширена форма відображення, а саме найбільш ґрунтовна, архаїчна (форма, це — фізико-хімічна, яка пронизує всі взаємодії на рівні неживої матерії. Наступний, більш складний рівень відображення — це примітивні форми життя; так зване фізіологічне відображення організаційним носієм якого є одноклітинні структури, віруси, рослини. Проявом цієї форми відображення є подразливість. Третя, більш складна форма відображення - психічне відображення, її ознаками й структурними характеристиками є відчуття, сприйняття, уявлення. Носіями цих структурних характеристик є організми, які мають органи почуттів. Нарешті, найвища форма відображення, яка притаманна тільки людям — це свідомість. Носіями і суб'єктами свідомості є людина і суспільство. Людина як соціальний суб'єкт поряд з відчуттями, сприйняттями й уявленнями, має специфічні сапієнтні форми відображення, а саме: поняття, судження, умовивід, а також суто гомінідну форму відображення — творчу уяву. |
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-11; просмотров: 471. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |