Природними передумовами виникнення та існування людини є

3.3. Об'єкт пізнання – це те, на що спрямовується пізнавальна діяльність суб’єкта. Це частина об’єктивної або суб’єктивної реальності на яку спрямована пізнавальна діяльність суб’єкта.

3.4. Загально логічні методи пізнання.На емпіричному рівні використовуються такі основні методи, як спостереження, експеримент, опис, вимірювання, моделювання. На теоретичному рівні - аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, ідеалізація, історичний та логічний методи тощо.

Протиріччями між продуктивними силами та виробничими відносинами є

Тест закритого типу

 1. Знайдіть помітку. Теорія коквенціалізму належить:

           а) Гегелю; б) Попперу; в) Гадамеру; г) Дьюі.

 2. Підберіть назви праць з графи «Б», які належать філософам (графа «А»):

           а)   «Філософські зошити»; - В.І. Ленін

           б)   «Економічно-філософські рукописи 1844 року»; - К. Маркс

           в)   «Матеріалізм і емпіріокритицизм»; -

           г)    «Німецька ідеологія»; - К. Маркс

           ї) «Маніфест Комуністичної партії»; - К. Маркс і Ф. Енгельс

           д)   «Діалектика природи»; - Ф. Енгельс
           є) «До питання про роль особистості в історії» - Г.В. Плеханов

3. Як називав свою філософію М. Бердяєв? в)філософія соборного духу;

4. Національна своєрідність філософського мислення виявляється у таких суттєвих моментах його культурного буття:

            а)у відданості філософа національній ідеї;

            б)у методі дослідження;

            в) у способі побудови філософського знання;

            г) у формі вияву філософської думки;

            г)у національній належності філософа.

 5.Підберіть з графи «Б» значення, що розкривають зміст понять, наведених у графі «А»:

     1.Відчуження - г)розрив єдності між суб'єктом і його функціями;

             2.Творчість – г) процес людської діяльності, шо призводить до виникнення якісно нового;

             3. Суспільне виробництво - а)вир-во людьми свого суспільного життя;
             4. Новаторство -   д)творчий бік культури.

6.Пізнання як форма діяльності здійснюється в:  г)художніх образах.

7.Виділіть пари філософів, які з різних світоглядних позицій підхсіили до розуміння діалектики:
    а) Геракліт—Зенон Елейський: б) Сократ — Платон; в) Плотін — Ф. Аквінський;

    г) Б. Спіноза — Г. Сковорода; г) Г. Гегель — К. Маркс; д) Ж. П. Сартр — К. Яперс;
    е) П. Тілліх— Г. Маркузе.

 8.Хто з названих філософів розвивав ідеї «негативної діалектики»?

             г)T. Адорно.

9.Представниками сучасних некласичних соиіально-філософських шкіл є:

             б)К. Ясперс; г)М. Вебер; е)О. Тоффлер.

 10.Згода з «ким положенням веде до «географічного детермінізму»?

             а) природне середовише — необхідна умова існування людей;

Білет № 25

Методи та форми емпіричного пізнання.

Існують два рівні пізнання й відповідно наукового дослідження: емпіричний та теоретичний. На емпіричному рівні предмет пізнання безпосередньо пов'язаний із суб'єктом. Для його побудови використовуються так звані емпіричні методи наукового дослідження: спостереження, експеримент та їх різновиди. Всі пізнавальні операції на цьому рівні здійснюються з допомогою цих методів. Завдяки їм відбувається фіксація, реєстрація, порівняння, класифікація всієї інформації про об'єкт вивчення.

Як теоретичний, так і емпіричний рівень наукового дослідження моуть бути розглянуті окремо, хоч в реальному дослідженні вони нерозривно пов'язані між собою і функціонують як єдине ціле.

При цьому слід розрізняти поняття емпіричного пізнання й емпіричного дослідження, які часом ототожнюються. Під емпіричним дослідженням у науці розуміють діяльність по виявленню первинної емпіричної інформації засобами наукового спостереження та експерименту. Ясна річ, діяльність містить у собі не лише пізнавальний, але é досить чіткий практичний момент. Тому експеримент - це особливий вид практичної діяльності, який обслуговує науку ³ в ній існує. І спостереження, і експеримент передбачають реальні дії з реальними об'єктами, пов'язані із змінами цих об'єктів. Обидва вони відрізняються не лише від теоретичних методів дослідження, а й від методів логічної, раціональної обробки емпіричної інформації.

Дійсно, всі ці методи належать до емпіричного рівня наукового пізнання, їх матеріалом є емпіричні дані, здобуті в результаті спостереження й експерименту, їх результати не виходять за межі узагальнення, порівняння, компонування емпіричних даних. Все це дозволяє проводити досить чітке розмежування між ними й методами теоретичного дослідження.

Разом з тим, класифікаційно-типологічні методи не спрямовані на роботу з реальними об'єктами й не передбачають отримання первинної емпіричної інформації, з допомогою цих методів проводиться робота з інформацією, що вже отримана ³ має певне об'єктивне відбиття. Це споріднює названі методи з методами теоретичного дослідження й відрізняє їх спостереження й експерименту.

Емпіричне дослідження не зводиться лише до отримання дослідних даних. Насправді воно передбачає не тільки проведення дослідів, а й логічне дослідження й узагальнення дослідницьких даних, внаслідок чого й відкриваються емпіричні закони.