Пільги зі сплати земельного податку

Пільги по сплаті земельного податку передбачені ст. ст.. 283-284 ПКУ. Слід зазначити, що пільги щодо сплати земельного податку передбачені не лише ПКУ, а й іншими законодавчими актами: ч. 2 ст. 14 ЗУ «Про Збройні Сили України», ч. 5 ст. 5 ЗУ «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», п.«в» ч. 1 ст. 205 ЗКУ. Оскільки ПКУ прийнятий пізніше від зазначених актів, вважаємо, що пільги, які у ньому не передбачені, надаватися не повинні.

Водночас, помилковою є позиція податкових органів, за якою пільги, передбачені іншими законодавчими актами, окрім «законів про оподаткування» (після прийняття ПКУ, очевидно, буде використовуватися формула «окрім ПКУ») надаватися не повинні886. Хоча у п. 7.3 ст. 7 ПКУ, (аналогічно діючим раніше положенням ст. 1 ЗУ «Про систему оподаткування») є вказівка на те, що «[б]удь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства», дане положення не може перешкодити Верховній Раді України приймати закони з питань оподаткування, не включаючи їх до ПКУ, оскільки така можливість випливає із Конституції України (ст. 92 та ін.). Тому в подальшому не виключене встановлення у законодавстві пільг зі сплати земельного податку, що в ПКУ не передбачені (хоча з техніко-юридичної точки зору це, звичайно, явище негативне. Втім, як і включення до закону неконституційних положень на зразок п. 7.3 ст. 7 ПКУ).

Порядок сплати

Порядок сплати земельного податку визначається ст. ст.. 285-287 ПКУ. Також ці відносини врегульовані наказом Державної податкової адміністрації України № 434 від 26.10.2001 «Про затвердження форм Зведеного розрахунку суми земельного податку, Довідки до уточненого Розрахунку та Порядку їх подання до органу державної податкової служби».

Зокрема, нарахування земельного податку громадянам проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року платіжне повідомлення про сплату податку (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Юридична відповідальність за несплату земельного податку

За несплату або несвоєчасну сплату земельного податку може наставати (1) фінансова (господарсько-правова у вигляді адміністративно-господарських санкцій), (2) адміністративна, (3) кримінальна та (4) т. зв. земельно-правова відповідальність.

Фінансова відповідальність (яка також підпадає під ознаки господарсько-правової у вигляді накладення адміністративно-господарських санкцій - див. ст. 241 та ін. ПСУ) наступає насамперед у вигляді пені за прострочення платежів, яка п. 129.4 ст. 129 ПКУ передбачена у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ, «діючої на день виникнення податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою». Також за порушення податкового законодавства у сфері справляння земельного податку накладаються штрафи, передбачені главою 11 ПКУ.

Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері справляння земельного податку передбачена ст. ст.. 163—1 («Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків»), 163—2 («Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів)»), 163-3 («Невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби») КУпАП.

Кримінальна відповідальність передбачена за ухилення від сплати земельного податку (ст. 212 ККУ), яке призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах (що в тисячу і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян).

За невнесення земельного податку також застосовується і власне земельно-правова відповідальність - відповідно до п.«д» ст. 141 ЗКУ, у разі систематичного невнесення земельного податку може бути припинене право користування земельною ділянкою. Систематичною раніше законодавчо була визначена несплата «виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку» (ч. 5 ст. 17 нечинного зараз ЗУ «Про плату за землю»). Після прийняття ПКУ відповідне положення у ньому відтворене не було, що дозволяє тлумачити термін більш ліберально.

Правовий режим орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, як вже зазначалося, невиправдано підпорядкована режиму загальнодержавного податку і характеризується однаковим порядком і строками внесення, а також режимом відповідальності за невнесення із земельним податком (п. 288.7 ст. 288 ПКУ). Розмір орендної плати визначається у договорі оренди, втім, встановлені його граничні межі (п. п. 288.1-288-6 ст. 288 ПКУ) і правило про виключно грошову форму (ст. 22 ЗУ «Про оренду землі). Наказом Державної податкової адміністрації від 20.12.2005 № 588 затверджено форми податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Істотні особливості обчислення орендної плати встановлені ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду»:

«Річна орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду інвестору-забудовнику на період будівництва і до введення об´єктів містобудування в експлуатацію, але не більше ніж на три роки, встановлюється:

• для земель під об´єктами загального користування (вулицями, скверами, парками, площами тощо) та соціально-побутового призначення (дитячими садками, яслами, школами тощо) -1 гривня незалежно від площі;
• для земель під іншими об´єктами - 0,03 відсотка їх нормативної грошової оцінки.»

Відповідальність за несплату орендної плати настає на тих самих підставах, як і за несплату земельного податку. Крім того, п.«д» ст. 141 ЗКУ, ст. 32 ЗУ «Про оренду землі», ст. 782 ЦКУ передбачають право орендодавця на розірвання договору шляхом відмови від нього у разі несплати наймачем орендної плати протягом трьох місяців поспіль.

Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель

Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель у правовій доктрині визначається як комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямованих на підвищення зацікавленості осіб, що здійснюють використання земель, у збереженні та відтворенні родючості ґрунтів, здійсненні заходів з захисту земельних ресурсів від негативних наслідків господарської діяльності людини.

Економічному стимулюванню раціонального використання та охорони земель присвячена ст. 205 ЗКУ, яка проголошує наявність кількох складових такого економічного стимулювання. Розглянемо кожну із них.