Співвідношення права на земельну частку (пай) із правом на частку у спільній частковій власності

Існує думка, за якою колективна власність підприємства (КСП) перетворилася у спільну часткову власність його членів після припинення КСП або після набрання чинності новим ЗКУ, який не передбачає колективної власності на землю. На наше переконання, незважаючи на речову природу права на земельну частку (пай), ототожнювати його із правом на частку у спільній частковій власності немає підстав. Суб´єкти права не мають можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ні тією земельною ділянкою, що припадає на їхню частку, ні (разом) всім масивом земель, переданих свого часу у колективну власність. ЗКУ в редакції 1992 р. взагалі спільної часткової власності на землю не передбачав, а механізм оформлення такого права був відсутній. На наш погляд, у разі ліквідації КСП (або іншого суб´єкта права колективної власності) в силу формальних положень закону право власності на земельну ділянку колишньої колективної власності припиняється, і земельна ділянка переходить у власність держави (ч. 1 ст. 84 ЗКУ). Цей висновок підтверджується положеннями ст. 13 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», яка передбачає можливість розпорядження місцевими радами або районними державними адміністраціями невитребуваними земельними ділянками колишньої колективної власності шляхом здавання в оренду (це положення цитувалося вище).

Крім того, слід вказати, що поширення режиму права спільної часткової власності на земельні ділянки колишньої колективної власності було б надзвичайно шкідливим. Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЗКУ, здійснення прав на спільну ділянку можливе лише за спільною згодою співвласників. У си-туації, коли таких співвласників десятки і навіть сотні, здійснення права спільної власності є неможливим. Шляхом законодавчого «перейменування» колективної власності на землю на спільну часткову приватну пішла свого часу РФ738; проте цей шлях «панацеєю» не виявився і був підданий гострій критиці російськими вченими-юристами.

Існує ще одна точка зору: П. Ф. Кулинич у своїх публікаціях неодноразово зазначав, що після ліквідації суб´єктів права колективної власності на землю земельна ділянка не переходить до державної власності, а залишається немов би «нічийною», хоча одночасно вказував на перехід до державної власності земель під господарськими спорудами.

Погодитися з такими міркуваннями важко: на наш погляд, в силу положень ч. 1 ст. 4 ЗКУ в ред. 1992 р., ч. 1 ст. 84 чинного ЗКУ742 землі колишніх КСП, що ліквідувалися, слід вважати державними. Додатково підтверджує такий висновок положення ст. 13 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Співвідношення права на земельну частку (пай) із правом на землю юридичної особи - правонаступника КСП

Разом із тим, на наш погляд, ч. 1 ст. 84 ЗКУ все-таки не можна тлумачити буквально, і, на відміну від ліквідації, у випадку реорганізації КСП землі колишньої колективної власності вважатися державними все-таки не можуть. При реорганізації (як і у випадку спадкування), до правонаступників переходять усі права і обов´язки «померлого» (припиненого) КСП (ч. 1 ст. 104 ЦКУ, ч. 2 ст. 59 ПСУ; ч. 2 ст. 37 нечинного нині ЦК УРСР, ч. ч. 5-7 ст. 34 чинного раніше ЗУ «Про підприємства в Україні»), тому землі КСП у період до переоформлення не можуть вважатися державною власністю. До моменту переоформлення існує невизначеність, яка ділянка переходить якому правонаступнику і чи такий перехід відбудеться. Цю невизначеність можуть усунути правонаступники, оформивши своє право (і така практика існує), або ж, якщо право правонаступників не буде оформлено у встановленому порядку, територіальна громада може обернути земельну ділянку у свою власність як безхазяйне майно (ст. 335 ЦКУ). Між тим, можливість оформлення земельної ділянки у власність правонаступника ніяк не впливає на чинність права вимоги, яке складає зміст права на земельну частку (пай) - такий висновок випливає із п. 17 розділу X «Перехідні положення» ЗКУ та положень ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».