Нотаріальне посвідчення договору.

На сьогодні нотаріальне посвідчення договору необов´язкове, але, звичайно, можливе.

Слід пам´ятати, що правила про форму договору оренди земельної ділянки за останні десять років змінювалися неодноразово, тому відносно кожного конкретного договору доцільно з´ясовувати, яка форма вимагалася законом на момент його укладення.

Державна реєстрація договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про оренду землі», ч. 5 ст. 126 ЗКУ договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Саме після державної реєстрації договір оренди землі набирає чинності (ст. 18 Закону, ст. 210 ЦКУ).

На даний час формально чинним залишається Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений ПКМ від 25.12.1998 № 2073. Водночас, Порядок входить в істотні суперечності із чинним ЗКУ і тому застосовуватися не може. На сьогодні процедура державної реєстрації договорів оренди землі визначається актами Держкомзему (детальніше див, попереднє питання даної теми).

Проблема. За ЗКУ (ст. 202), державна реєстрація земельних ділянок (у тому числі реєстрація договорів оренди землі) здійснюється у складі державного земельного кадастру, а ведення державного земельного кадастру покладається на «уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів» (ст. 204 ЗКУ). Водночас, фактично таку реєстрацію здійснюють підрозділи Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» відповідно до наказу Держкомзему від 02.07.2003 № 174. Крім того, деякі органи місцевого самоврядування (зокрема, Київська міська рада рішенням від 23.05.2002 № 18/18 «Про питання управління земельними ресурсами в місті Києві») претендують на те, що повноваження із ведення державного земельного кадастру повинні здійснювати саме їх виконавчі органи.

Відмітки на договорі оренди землі про реєстрацію як сільською радою (у книзі записів реєстрації договорів оренди землі), так і підрозділом ДП «Центр ДЗК»

Проблема. Існує неузгодженість між ЗУ «Про оренду землі» та ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у питанні щодо реєстрації договорів оренди землі. У той час, як перший Закон передбачає обов´язкову реєстрацію всіх без винятку договорів, другий передбачає обов´язкову державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (п. 2 ч. 1 ст. 4). На наш погляд, другий з названих законів не регулює відносин із реєстрації договорів оренди землі, і тому не може ставити під сумнів обов´язковість реєстрації таких договорів. Між тим, за такого тлумачення існуватиме подвійна реєстрація, що недоцільно. На наш погляд, за умови реєстрації права оренди жодної доцільності в окремій реєстрації договору оренди немає. Більш того, доцільно наблизити оренду до її класичного розуміння як зобов´язального права. Якщо це станеться, реєстрація права оренди буде також непотрібною.