Українська музика радянської доби (Б. Лятошинський, Г. Верьовка, Г. і П. Майборода).

Прихід радянської влади на терени України ознаменувався низкою трагічних подій. 1921 року агентом ВЧК був вбитий Микола Леонтович, а 1928 року було заборонена діяльність товариства його пам'яті. Найстрашніших втрат українське мистецтво зазнало у 1930-ті роки, протягом яких радянською владою було знищено кілька сотень бандуристів, кобзарів і лірників, а 1938 року слід за іншими митцями «розстріляного відродження» був розстріляний музикант і етнограф Гнат Хоткевич. Також у радянський час відзначився видатний український композиторАнатолій Кос-Анатольський, у творчому доробку якого: два фортепіанних концерти, концерт для арфи, рапсодія для скрипки з оркестром «На верховині», опера «Назустріч сонцю», балети, естрадні пісні та багато романсів. Музика Кос-Анатольського втілювала українські мотиви. У той же час радянською владою було відкрито ряд музичних установ в різних містах України. Зокрема, це театри опери і балету в Харкові (1925), Полтаві (1928), Вінниці (1929), Дніпропетровську (1931), Донецьку (1941), організовано хорові, симфонічні колективи. Нове музичне мистецтво знаходилося в стадії початкового становлення і охоплювало собою досить обмежене коло жанрів, в основному жанри, що спиралися на інтонаційність повсякденності - хорові та пісенні. Тільки у другій половині 1920-х років почалося інтенсивне опрацювання симфонії та опери. Творчі пошуки були спрямовані на втілення актуальних для того часу, модернізацію жанрових модусів. На початковій стадії свого становленя радянське мистецтво, незважаючи на псевдопролетарську риторику, мало спиратися наакадемічні і фольклорні традиції як на набільш потужні складові сучасного тоді мистецтва. І саме традиційні чинники стали найбільш визначними в подальшому розвитку радянської музики.Основним, що давало радянській музиці глибоко своєрідних рис, бувметод соціалістичного реалізму.Починаючи з другої половини 1930-х років музичне мистецтво радянської України розвивалося переважно у руслі соцреалізму, що став єдиним офіційно дозволеним в СРСР «творчим методом» літератури і мистецтва, тоді як митці, що відходили від цього методу піддавались жорсткій критиці й переслідуванням. Зокрема нещадній критиці на пленумах Спілки композиторів піддавалися твори Б.Лятошинського і Л. Ревуцького, причому останній після 1934 року практично припинив творчу діяльність, обмежившись викладацькою та редакторською роботою.У повоєнні часи серед видних українських композиторів — Григорій Верьовка, брати Георгія та Платона Майбороди,Костянтин Данькевич, А. Я. Штогаренко та інші. Серед визначних виконавців — український тенор Іван Козловський, широко відомою завдяки виконанню фронтових пісень стала уродженка Харківщини Клавдія Шульженко.

Верьовка як композитор працював переважно в царині хорової масової пісні, займався обробками народних пісень. Твори Верьовки широко популярні, багато які з них стали істинно народними. Ним написані пісні, присвячені своєму народу, рідній землі, зокрема: «Ой, як стало зелено», «Ой чого ти земле, молодіти стала» і інші, а також жартівливі пісні, з них українська народна пісня «І шумить, і гуде». Також віддав належне ідеологічному дискурсу, створивши пропагандистські пісні, зокрема «Клятва», пісні, що оспівують каторжну працю на будівельних об'єктах ГУЛАГ СРСР: «Дівчата з Донбасу», «Пісня про Волго-Дон», «Шахтарочка».П.Майборода Автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень, а також ліричних пісень — в тому числі «Рушничок», «Якщо ти любиш», «Ми підем де трави похилі», «Київський вальс». В творчому доробку також симфонічна поема «Героїчна увертюра», вокальна-симфонічна поема «Тополя» (слова Тараса Шевченка), музика до драм. спектаклів, а також до фільмів

Для симфонізму Лятошинського характерна підвищена насиченість фактури, драматичність, музична мова, непозбавлена модерністичних рис (через що його звинувачували у «формалізмі») і впливів Малера, Вагнера з одного боку, та французького імпресіонізму й слов'янського мелодизму — з іншого. Серед композиторів, музика яких мала вплив на Лятошинського Леонід HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B4_%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B4_%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9"Грабовський називає Ліста, Вагнера, Бородіна, Скрябіна, Лисенка, Леонтовича, Дебюссі, Стравінського, Берга, Бартока,Шимановського.Авторський стиль Лятошинського пройшов кілька етапів, від захоплення модернізмом до поступового спрощення, «демократизації» музичної мови в умовах ідеологічного тиску на митця за його надто сміливий авторський стиль (яскравий приклад тому — вимушена заміна трагічного фіналу Третьої симфонії на урочисто-переможний).

Поп-музика 1960-х – 1980-х рр.

У 1970-ті — 1980-ті роки стають відомими композитори, що розширили традиційну для української музики пізньоромантичну стилістику за рахунок новітніх прийомів європейського модернізму — М.Скорик, Є.Станкович, І.Карабиць, В.Бібік та інші. Світове визнання отримала національна школа вокального мистецтва. Яскраві імена української оперної сцени — А. Солов'яненко, Д. Гнатюк, Б. Руденко, Є. Мірошниченко. Паралельно із формуванням поп-музики в Західних країнах, в Україні, як і інших радянських республіках досягає свого розквіту радянська естрада. Особливо виділяється творчість Володимира Івасюка, автора понад 100 пісень, чиє життя трагічно обірвалось 1979 року. Серед композиторів-піснярів цих років також О. І. Білаш, В. Верменич, пізніше — І. Карабиць. Популярність завоювали естрадні виконавці — Софія Ротару, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Ігор Білозір, Тарас Петриненко, Алла Кудлай та інші.

Фестивальний рух в Україні: «Червона рута», «Шешори» (АртПоле) тощо

Наприкінці 80-х років з'являється нова формація музикантів, чітко орієнтованих на ідеї національного відродження України. Їхню появу стимулював потужний фестивальний рух «Червона рута», який зібрав під свої знамена національно свідому творчу інтелігенцію. Найяскравішою подією була «Червона рута» в Чернівцях 1989 р., де яскраво себе проявили Брати Гадюкіни, Віка Врадій (сестричка Віка), Зимовий сад, Кому вниз, ВВ. На хвилі відродження у Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Києві та інших містах з'явився ряд самобутніх груп, що орієнтувались на західні стандарти.

«Шешо́ри» — український міжнародний щорічний фестиваль етнічної музики та лендарту.З 2003 по 2006 рік проводився у селі Шешори на Івано-Франківщині. У 2007 році фестиваль «Шешори» відбувався не в селі Шешори, а біля села Воробіївки (Немирівський район, Вінницька область). З 2009 року відбувається під назвою Арт-Поле. У фестивалі брали участь колективи із багатьох країн, в тому числі з Австрії, Болгарії, Молдови, Польщі, Росії, Білорусі, Словаччини, Франції, Швеції, Чехії та України. Музична складова фестивалю є головною. Проте форми й фактури фестивального природного середовища сприятливі для втілення найрізноманітніших художніх задумів лендартівського напрямку.

Феномен українського року.

Українська рок-музика виникла в кінці 1960-х років на хвилі відлиги у суспільному житті і була представлена творчістю аматорських біґ-бітових та ритм-н-блюзових команд.

1960-ті - 1970-ті роки. Період хрущовської відлиги другої половини 1960-х ознаменувався швидким зростанням молодіжного звільного руху і, зокрема, інтересу до західної рок-музики, яка за часів холодної війни сприймалася як ідеологічна диверсія. В Україні завоювали популярність такі гурти як «Березень», «The Once», «Друге дихання» та інші.Проте після подавлення Празької весни радянськими військами, суспільне життя в СРСР зазнає істотних змін у бік посилення ідеологічного тиску та боротьби з інакомисленням Рок-музика в цей час звучить переважно у підпіллі, хоча окремі музиканти знайшли себе у таких напрямках як джаз-рок і арт-рок або суто інструментальній рок-музиці. Яскравий слід лишили по собі гурти «Крок», «Репортаж», «Ореол», «Кредо», «Кросворд» та інші.1980-ті — 1990-ті роки. Розквіт рок-музики в середини 1980-х був інспірований початком горбачовської перебудови з її доктринами «гласності» і «прискорення». В той же час набули поширення магнітофони, що давали можливість меломанам самостійно тиражувати і поширювати аудіозаписи на касетах.

У чисельних містах України виникають рок-клуби, які з деякими перервами та змінами збереглися й понині. Кілька рок-гуртів сформувалися у 1980-ті в київському рок-клубі «Кузня». У напрямку «важкого року» творили такі гурти як «Едем», «Перрон», «Квартира 50», «Кому Вниз», «Титанік», лідерами «альтернативного крила» були Колезький Асесор, Воплі Відоплясова Та Раббота Хо. Наприкінці 80-х років з'являється нова формація музикантів, чітко орієнтованих на ідеї національного відродження України. Їхню появу стимулював потужний фестивальний рух «Червона рута», який зібрав під свої знамена національно свідому творчу інтелігенцію. Найяскравішою подією була «Червона рута» в Чернівцях 1989 р., де яскраво себе проявили Брати Гадюкіни, Віка Врадій (сестричка Віка), Зимовий сад, Кому вниз, ВВ. На хвилі відродження у Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Києві та інших містах з'явився ряд самобутніх груп, що орієнтувались на західні стандарти. 2000-ні роки. У 2000-х роках шоу-бізнес нарешті подолав частково негативні тенденції «піратства» та «попси» і розшарувався на спеціалізовані, утім професійні галузі. Найбільшим поштовхом для підвищення впливу власної сцени можна вважати Помаранчеву революцію 2004, коли політики почали масово залучати музичну агітацію для підтримки інтересу виборців. Комбінація ідеології та фінансування з усіх боків політичного спектру дозволили багатьом гуртам вийти з «андеграунду», як-от «Крихітці Цахес», тощо. Разом з тим піднеслася й частково аполітична, «неформатна» альтернатива, наприклад ТОЛ, Skinhate й т.п. Деякі гурти свій вихід з підпілля відзначили зміною формату, не обов’язково на «попсовіший» (як у Другої ріки), професіоналізувалися, наприклад, Mad Heads, які «подорослішали» до ска-панк/фолку. Політичні ігрища також коштували необачним командам значних втрат слухачів, зокрема «Скрябін» та «Грін грей» зганьбилися перед політизованою молоддю, «Океан Ельзи» фактично розкололися через внутрішні непорозуміння. 2010-Сучасність. На початок 2010-х політичні пристрасті переважно вщухли, а стосунки з Росією повернулись до спокою, відповідно ОЕ та інші «заборонені» за підтримку Помаранчової революції спокійно дають концерти по РФ, але й фінансування з боку політсил істотно зменшилося. Концерти «стадіонних» масштабів тепер відбуваються за рахунок комерційних та фестивальних чинників. В Україні проводиться ряд фестивалів рок-музики. Це — «Тарас Бульба», «Рок-екзистенція», «Рок Січ», «Чайка», «Мазепа-фест», «Славське Рок». Рок-музика звучить також на молодіжних фестивалях «Нівроку», «Фортеця», «Гніздо», фольк-рокова музика звучить на фестивалях «Шешори», «Країна мрій». серед усіх українських підстилів варто навести такі приклади:Dub Buk (Націонал-соціалістичний блек-метал), Esthetic Education (Piano Rock, альтернативний рок, Glam Rock), Lama (поп-рок), Mad Heads XL (рокабілі, ска-панк-фолк), CARDIOFEELS (альтернативний рок), PICK-UP (рок), АНТИТІЛА (поп-рок), Біла Вежа (хеві-метал), Воплі Відоплясова (етно-рок), Димна Суміш (рок, грандж, панк, психоделіка), Друга Ріка (брит-поп), Кам'яний Гість (фолк-рок, рок), Кому Вниз (фолк-готика). Крода (блек метал, паган-метал, фолк-метал), Мандри (фолк, міський романс, французький шансон, рок, блюз та реггі). Мотор'ролла (хард-рок, хеві-метал), Океан Ельзи (рок, мелодійний рок, поп-рок). От Вінта! (украбілі), Platina (рок, мелодійний рок, поп-рокПлач Єремії (рок-балади), Полинове Поле (Готичний метал), Русичі (гурт) (фолк-рок, фанк, панк, реґі), С.К.А.Й. (рок, поп-рок),Веремій (український рок, фолк-рок, фолк-метал),Скрябін (Поп, синті-поп, поп-рок), Тартак (хіп-хоп, репкор),Тінь Сонця (хеві-метал, фольк-метал),Триста8ісім (фолк-рок, ска-панк),Трутні, (хард-рок).