Сучасна укр. академічна муз (М. Скорик, В. Сильвестров)

Твори сучасних українських композиторів виконуються головним чином на фестивалях «Київ Музик Фест», «Прем'єри сезону», «Форум музики молодих» (Київ), «Два дні й дві ночі нової музики» (Одеса), «Контрасти» (Львів) та «Дніпровські зорі» (Дніпропетровськ), а також у концертах серії Володимира Рунчака Нова музика в Україні. У 2009 дириґент Роман Кофман започаткував концертну серію "Український аванґард" (щорічні концерти Київського камерного оркестру із творами молодих і середнього віку композиторів).

У театральному репертуарі — опери «Мойсей» М.Скорика, «Лісова пісня» В.Кирейка та «Палата № 6» В.Зубицького, балет «Різдвяна ніч» Є.Станковича, ряд балетів О.Костіна. Репертуар хорових колективів поповнюється творами Л. Дичко та Г. Гаврилець, інструменталістів — творами Жанни та Левка Колодубів, В.Рунчака тощо. Класична електронна музика представлена композиціями Алли Загайкевич, Івана Небесного та інших.Історичні традиції продовжують сучасні оперні співаки України — Вікторія Лук'янець, Володимир Гришко, Валентин Пивоваров, Роман Майборода, Тарас Штонда, Михайло Дідик, Марія Стефюк.Стефан П'ятничко. В Україні також проводяться численні міжнародні музичні конкурси виконавців-інструменталістів (фортепіанні — пам'яті В.Горовиця та на Батьківщині Прокоф'єва), дириґентів — ім. С.Турчака, хорових колективів — ім. М.Леонтовича, співаків — ім. Соломії Крушельницької, бандуристів — ім. Гната Хоткевича, багатопрофільний конкурс імені М.Лисенка та інші.            

Валентин Васильович Сильвестров— український композитор.З 1960-х років музика Сильвестрова звучить на міжнародних фестивалях.Його твори виходять друком у багатьох престижних видавництвах Заходу.Мирослав Михайлович Скорик— композитор і музикознавець родом зі Львова, герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства. Його твори регулярно виконуються в Україні, інших країнах колишніх республіках СРСР, а також за кордоном. Іван Федорович Карабиць— український композитор, диригент, музично-громадський діяч. Народний артист України.Леонід Олександрович Грабовський — український композитор.Його доробок включає симфонічну, інструментальну та вокально-інструментальну музику, а також музику для театру та кінематографу.Член Національної Спілки композиторів України, мешкає у США.

48. Театр: його особливості, місце у системі мистецтв.

Театр - це вид мистецтва, в якому образне відтворення дійсності відбувається у формі драматичної дії, сценічної гри, що здійснюється акторами перед глядачами. Театр займає особливе місце серед інших форм мистецтва, бо належить до так званих синтетичних видів мистецтва, тобто об'єднує у собі різні види мистецтва. Основа театру - драматургія. Жанри драматургії: трагедія, комедія, драма. Елементи процесу створення вистави: режисерський задум, сценографія, музика, костюми, грим, освітлення, реквізит, бутафорія, декорації.Існують різні форми театрального мистецтва: театр драматичний, музичний, ляльковий. Надзвичайно важливим є вплив на формування театру як виду мистецтва національних традицій і психологічних особливостей буття народу. Гра— основний елемент мистецтва театру, який через неї стає певною формою суспільної свідомості.У театрі відбувається відтворення життя у формах самого життя. Вираз цей умовний, оскільки сценічна гра є лише імітацією форм життя, а не їх прямим відтворенням до дрібниць, інакше довелося б насправді вбивати, спати, вішатися на підмостках Адже характер особистості розкривається в театрі саме так, як і в реальній дійсності — через систему вчинків, емоційні стани, процес мислення тощо.Як і кожне мистецтво, театр спирається на художній образ, образне перетворення світу своїми специфічними засобами. Зазначимо, що специфічність театральної мови полягає передусім у тому, що вона синтетична, тобто театр — це синтез різних мистецтв. Як першооснову він включає в себе літературу у вигляді п'єси — художнього тексту, призначеного не стільки для читання, скільки для виконання (розігрування) на сцені. Драматургія — особливий рід літератури. Вона обов'язково має розвинутий конфлікт, драматичну дію (ряд вчинків героїв і важливих подій їхнього життя) і діалогічну форму тексту. Йдеться про те, що спілкування персонажів, як і в житті, відбувається в основному через розмови між ними та намагання вплинути одне на одного. Крім того, театр як мистецтво видовищне, зорове, спирається також на мистецтво образотворче. Організація простору сцени підвладна загальним законам живописної композиції. Тривимірність простору примушує враховувати і особливості скульптури. У ляльковому театрі, де головною дійовою особою є не жива людина, а її муляж, скульптура набуває домінуючого значення. Колористична гама декорацій та костюмів теж відіграє чималу роль у глядацькому сприйнятті. Освітлення сцени допомагає створити емоційні ефекти. Чимало значить для театру музика. У таких його різновидах, як опера, балет, оперета, мюзікл, вона стає основним засобом сценічної мови. Тут і конфлікт, і характери, і атмосфера людських стосунків виражаються передусім музикою, мовою співу чи танцю, а то й одночасно і вокалом, і пластикою, і звучанням інструментів. Суттєво те, що і драматичний театр підвладний музиці. Існує чимало вистав, які мають музичне оформлення: звуковий фон, супровід пауз, вступ до дії, пісні чи      танцювальну музику, музичні антракти. Водночас навіть ті вистави, в яких немає жодної музичної фрази, будуються за законами темпу, ритму, контрапункту, інтонації та іншими суто музичними особливостями. Набула поширення і специфічна форма музично-драматич ного театру, притаманна, зокрема, українській театральній культурі. У синтез мистецтв, об'єднаних театром, входять також дизайн, моделювання одягу, перукарська майстерність, макіяж, спорт (акробатика, фехтування, гімнастика тощо), народно-декоративні промисли і т. ін.