Прогнозування біолого-соціальних ситуацій

Для прогнозування біолого-соціальних НС зазвичай проводиться біологічний масштаб розвитку епідемій та їх наслідків з метою розробки та обґрунтування заходів щодо запобігання поширенню інфекційних хвороб серед населення, зниження загальної інфекційної захворюваності людей і ліквідації соціально-економічних наслідків, викликаних епідеміями.

 Прогнозування епізоотії - визначення ймовірності виникнення, масштабів розвитку епізоотії та їх наслідків з метою розробки та обґрунтування заходів щодо запобігання поширенню інфекційних хвороб сільськогосподарських тварин, зниження їх загальної інфекційної захворюваності і ліквідації соціально-економічних наслідків, викликаних епізоотіями.

 Прогнозування епіфітотій - визначення ймовірності виникнення, масштабів розвитку епіфітотій та їх наслідків, а також появи і розмноження шкідників сільськогосподарських структур з метою розробки та обґрунтування заходів щодо запобігання поширенню інфекційних хвороб і шкідників сільськогосподарських рослин та ліквідації соціально-економічних наслідків, викликаних епіфітотіями.

Питання 2. Класифікація об'єктів економікі згідно з законодавчими

Нормативно-правовими актами

З метою визначення диференційованого підходу до проведення заходів з цивільного захисту у відповідністю з законодавчими нормативно-правовими актами об'єкти економіки класифікуються наступним чином:

1. Стратегічні об'єкти - це об'єкти, які мають стратегічне значення для національної економіки й безпеки України. Їх перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) й діють на рік подані Міністерством економіки і з питань євроінтеграції.

Кількість таких об'єктів розраховується при співвідношенні місць до відповідної групи з цивільного захисту згідно з порядком, затвердженим постановою КМУ від 29.10.2005 р. № 1695. Визначення місць за групами з цивільного захисту проводяться з метою диференційованого підходу до підвищення стійкості таких місць при ЧС у мирний і воєнний час. Місця поділяються на групи: особливу першу, другу, третю.

2. Категорійні об'єкти з цивільного захисту.

Відповідно до порядку, відносини об'єктів національної економіки до відповідним категоріям з цивільного захисту затвердженого постановою КМУ від 26.ю 12.2003 р. № 2038 обласні державні адміністрації щорічно забезпечують подачу Міністерству з надзвичайних ситуацій (МНС) зведений перелік об'єктів по категоріях цивільного захисту.

Категорійні об'єкти можуть бути:

- особливо важливими - об'єкти загальнодержавного, економічного та про-ронного значення;

- першої категорії - об'єкти міжгалузевого і міжрегіонального значення;

- другої категорії - об'єкти галузевого та регіонального значення.

Інші об'єкти, які за своїм екологічному і оборонному значенням не відносяться до вищезгаданих категорій з Цивільного захисту – є  некатегорійними.

Ці заходи, як правило, спрямовані на постійне функціонування економіки і при НС у мирний час.

3. Об'єкти підвищеної небезпеки (ОПН).

Відповідно до Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» це об'єкти, на яких використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні речовини у кількості, що дорівнює чи перевищує нормативно встановлені порогові маси.

4. Потенційно небезпечні об'єкти (ПНО).

У законі України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» зазначено визначення ПНО.

Потенційно-небезпечний об'єкт - це такий об'єкт, на якому використовуються або виготовляються, зберігаються або транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, які в певних ситуаціях можуть створити реальну загрозу виникнення аварій.

5. Об'єкти, чия діяльність пов'язана з радіаційної небезпекою.

6. Хімічно небезпечні об'єкти.

7. Об'єкти і території з порівняльними ризиками

За рівнями об'єкти і території визначаються згідно «Методичних рекомендацій щодо попередження виникнення надзвичайних ситуацій на об'єктах і територіях з ризиком їх виникнення».

Рівні ризику об'єктів і територій, на яких необхідні проведення пер-воочередных заходів спрямованих на запобігання НС розподіляються наступним чином:

- першого рівня ризику -об'єкти і території, на яких необхідно проводити попереджувальні заходинегайно.

- другого рівня -об'єкти і території, на яких необхідно проводити попереджувальні заходи, які необхідно проводитив поточному році.

- третього рівня ризику -об'єкти і території, на яких необхідно провести попереджувальні заходипротягом 2-3 років.   

Питання 3. Державне регулювання діяльності суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту

1. До засобів державного регулювання діяльності суб'єктів господарство-ня в сфері цивільного захисту відносяться:

2. Державна стандартизація.

3. Державна експертиза.

4. Ліцензування діяльності.

5. Сертифікація продукції для цивільного захисту.

6. Страхування.

7. Державний нагляд (контроль) у сфері цивільного захисту.

8. Реєстрація потенційно небезпечних суб'єктів (ПНО), суб ’ єктів підвищеної небезпеки ділянок, територій, ідентифікація і без декларування безпеки суб ’ єкта підвищеної небезпеки.

Державна стандартизація

Державна стандартизація в сфері ЦЗ спрямована на забезпечення:

- безпеки продукції (робіт, послуг) і матеріалів для життя і здоров'я людей і навколишнього середовища;

- якості продукції (робіт, послуг) і матеріалів, у відповідності з рівнем розвитку науки, техніки і технологій;

- єдиних принципів вимірювання;

- безпеки функціонування суб'єктів господарювання з урахуванням ризику виникнення НС.

Державна експертиза

До державної експертизи в сфері ЦЗ з питань техногенної та пожежної безпеки відносять:

- проекти будівництва об'єктів, які можуть заподіяти виникнення НС, вплинути на ступінь захисту населення і територій;

- проекти містобудівної та іншої будівельної документації, що стосується вимог інженерно-технічних заходів ЦЗ, окремо з питань техногенної та пожежної безпеки;

Ліцензування діяльності

Господарська діяльність, яка пов'язана з наданням послуг, виконанням робіт у сфері ГЗ, виробництвом (виготовленням) продукції здійснюється на основі ліцензій, які видаються органами ліцензування в порядку, встановленому законодавством.

Діяльність, яка пов'язана з наданням послуг, виробництвом (виготовленням) продукції та виконанням робіт у сфері ЦЗ з питань техногенної та пожежної безпеки включає:

- проектування, монтаж, технічне обслуговування автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення;

- проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем пожежного попередження, оцінку протипожежного стану об'єктів;

- проведення випробувань на пожежну небезпеку речовин, матеріалів, будівельних конструкцій, виробів і обладнання, а також пожежної техніки, пожежно-технічних засобів, продукції протипожежного призначення згідно з установленими вимогами.

Суб'єкт господарювання може отримати відповідні ліцензії у вигляді господарської діяльності в повному обсязі або часткова.

 Термін дії ліцензій на здійснення господарської діяльності встановлюється КМУ.

Сертифікація продукції для цивільного захисту

Сертифікація продукції для ЦЗ організовується з метою підтвердження відповідності продукції технічним регламентам.

Сертифікація продукції для ЦЗ здійснюється центральними органами виконавчої влади, на які покладаються функції технічного регулювання-ня в певних сферах діяльності.

Порядок і правила сертифікації визначаються законодавством.

 Органи для оцінки сертифікації за проведення робіт для підтвердження відповідності з питань техногенної та пожежної безпеки створюються спеціально уповноваженим центральним органам виконавчої влади з питань ЦЗ в установленому порядку.

Всі види пожежної техніки та протипожежного обладнання, які використовуються для попередження пожеж і для їх гасіння, повинні мати сертифікат відповідності.

Страхування

Метою страхування в сфері цивільного захисту є:

- страховий захист майнових інтересів підприємств, організацій, установ і громадян від шкоди, що може викликати небажані наслідки в умовах НС;

- страхове відшкодування суб'єктами господарювання, у використанні яких є потенційно небезпечні об ’ єкти та об ’ єкти підвищеної небезпеки, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну, а також іншим юридичним особам внаслідок аварій, катастроф, інших НС, які можуть виникнути на такому об'єкті.

 Страховий захист населення від НС забезпечується обов'язковим і добро-вільним страхуванням у відповідності з законодавством.

Для забезпечення страхового захисту майнових інтересів суб'єктів господарювання, фізичних осіб, а також третіх осіб та їх майну шкоди, завдану внаслідок НС, обов'язковому страхуванню підлягають:

- страхування нерухомого майна юридичних і фізичних осіб, яке розташоване в зонах ризику прогнозованого розвитку природного явища (землетруси, зсуви, повені ,селів і т.д.). Перелік зон ризику прогнозованого розвитку природного явища (землетруси, зсуви, повені, селів і т.д.) і розмір цих зон, за результатами спостереження, встановлюється КМУ.

- страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може завдати третім особам та їх майну, іншими юридичними особами внаслідок пожеж, аварій, катастроф та інших НС на об'єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об ’ єкти, господарська діяльність на яких може призвести до таких НС.