Прогнозування ризику НС, завдання і цілі

План лекцій з дисципліни Цивільний захист

для студентів очної та заочної форм навчання

підготовка спеціалістів,магістрів за напрямами підготовки:

- маркетинг 7.03050701 8.03050701

- фінанси і кредит 7.03050801 8.03050801

- облік і аудит 7.03050901 8.03050901

- менеджмент 7.03060101 8.03060101

- екологія та охорона навколишнього середовища 7.04010601 8.04010601

- технологія зберігання і переробки зерна 7.05170101 8.05170101

- гідромеліорація 7.06010301 8.06010301

- агрономія 7.09010101 8.09010101

- технологія виробництва і переробки продукції тваринництва 7.09010201 8.09010201

- садово-паркове господарство7.09010303 

- процеси, машини та обладнання агропромислових підприємств 7.10010201 8.10010201

- ветеринарна медицини 7.11010102 8.11010102

Тема: 3. Моніторинг та сценарний аналіз виникнення і розвитку надзвичайної ситуації»

Дніпропетровськ 2013

План лекції з дисципліни «Цивільний захист» для студентів усіх факультетів очної та заочної форми навчання ДДАУ, Дніпропетровськ, 2013.

План лекції може бути використаний при викладанні та вивченні дисципліни Цивільний захист.

Матеріали тексту лекцій можуть бути використані для проведення практичних і семінарських занять, а також для самостійного вивчення студентами.

Склав: ст.викладач                                                                 Ю.Ф. Стаценко

Рецензенти: д.т.н., професор                                                 А.С. Бєліков

                 к.т.н., доцент                                                     В.А. Шаломов

                 к.т.н., ст.викладач                                             Г.Г. Капленко

                 ст.викладач                                                        А.Є. Самусєв

План лекції розглянуто та схвалено на засіданні кафедри «Безпеки життєдіяльності»

Протокол №___ від ________________2013 р.

Зав.кафедрою БЖД, професор                                       А.С. Бєліков

Cхвалено науково-методичною радою еколого-меліоративного факультету ДДАУ

  Голова НМР, доцент                                                 В.В. Коваленко

Введення

У зв'язку з проведенням всебічної реорганізацією ГЗ в структуру швидкого і ефективного реагування та попередження техногенного, природного, соці-соціально-політичного і військового характеру на Україні переглядаються напряму-ня науково-дослідницьких робіт, які проводяться науковими установами МНС України в напрямку створення концептуальних положень і норм, які які змогли найближчим часом створити основу єдиної системи моніторингу і прогнозування небезпечних факторів надзвичайних ситуацій різного напряму-ня.

Стратегію безпеки ХХІ століття необхідно будувати, базуючись на ана-лізі швидкозмінної реальності, нових ризиків і динаміки існуючих глобальних проблем. Відповідністю вихідної бази тут є моніторинг і аналіз можливих небезпек і загроз, які можуть виникнути на території України в ХХІ сторіччі.

У зв'язку з цим, стратегічним напрямком розвитку повинні бути положення про те, що вся організація інфраструктури сучасного суспільного функціонування повинна бути адаптована до проблем безпеки і проблемами безпеки людини та суспільства, яку необхідно вирішувати в рамках єдиної державної стратегії сталого безпечного розвитку.

Виконання завдань цивільного захисту населення і територій від списки ствий надзвичайних ситуацій покладено на Україні на єдину систему громадянського захисту, структуру якої складають центральні і місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та створені ними функціональної та територіальні підсистеми єдиної системи цивільного захисту.

Висока ефективність єдиної системи цивільного захисту неможливо без єдиної системи моніторингу, збору, накопичення та передачі, обробки і відображення даних на базі сучасної комп'ютерної техніки, телекоммуника-організаційних засобів, інформаційно - програмних продуктів, яка має відповісти за низку актуальних питань:

- Які небезпечні фактори природного, техногенного, соціального возложе-ни контролювати?

- Як забезпечити збір, передачу, заощадження даних та ефективний доступ до них?

- Якими засобами проводити відповідну роботу?  

Питання 1. Поняття, завдання і види моніторингу і прогнозування НС

Висока ефективність єдиної системи цивільного захисту України неможлива без єдиної державної системи моніторингу, збирання, накопичення, передачі, оновлення та відображення даних на базі сучасної комп'ютерної техніки.

З метою забезпечення заходів попередження виникнення НС в країні проводиться постійний моніторинг і прогнозування НС.

Моніторинг НС – це система безперервних спостережень, лабораторного й іншого контролю для оцінки стану захисту населення і територій і небезпечних процесів, які можуть призвести до виникнення НС, і своєчасне виявлення ліквідації їх змін.

Моніторинг – спостереження за станом навколишнього середовища (атмосфери, гідросфери і інших сфер, земельно-рослинного покриву, тваринного світу, об'єктів техносфери) з метою контролю та прогнозу його стану, а також охорони.

Задачі прогнозування виконують спеціальні міжнародні і національні державні структури з участю населення.

Прогнозування НС – випереджаючий відображення ймовірності виникнення і розвитку НС на основі аналізу можливих причин її виникнення, її джерела в минулому і сьогоденні.

Прогнозування може носити довгостроковий, короткостроковий або опера-тивный характер.

Прогнозування НС можливо тільки на основі рішення завдань мониторингу.

Спостереження за навколишнім середовищем являє собою систему заходів, що забезпечують визначення параметрів, що характеризують стан навколишнього середовища, окремих її елементів, видів техногенного впливу, а також за що відбуваються в навколишньому середовищі природними, фізичними, хімічними, біологічними процесами.

Контроль за станом навколишнього середовища полягає в зіставленні отриманих даних про стан навколишнього середовища з встановленими критеріями і нормами техногенного впливу або фоновими параметрами з метою оцінки їх відповідності.

Спостереження, лабораторний та інший контроль включає: збір, опрацювання та передача інформації станом навколишнього природного середовища, забруднення продуктів харчування, продовольчої сировини, фуражу, води радіоактивними і хімічними речовинами, джерелами інфекційних хвороб та іншими биоло-гическими агентами і т.д.

Об'єктами моніторингу можуть бути екологічні системи, техногенні об'єкти або природно-техногенні об'єкти, юридична або фізична особа, деякі певні функції.

В залежності від масштабу НС розрізняють п'ять рівнів (ступінів) моніторингу: глобальний, національний, регіональний, місцевий, локальний. Кожен нижче наступний рівень моніторингу входить складовою частиною в перерахований вище рівень.

Система моніторингу і прогнозування НС включає:

- всеукраїнський центр моніторингу і прогнозування НС, який створюють ється і функціонує в системі спеціального центрального органу виконавчої влади з питань ГЗ;

- регіональні центри моніторингу і прогнозування НС, які створюють ються і функціонують у складі територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань ГЗ;

- кордону моніторингу, спостереження, лабораторного контролю і прогнозування-вання НС, яке створюється і діє на державному, регіональному, локальному і об'єктовому рівнях;

- державну систему моніторингу довкілля.

Система моніторингу будується за принципом пірамідиі повинна включати всі рівні спостереження за станомпотенційно небезпечного об'єкта:

- державний

- региональный

- обласний

- районний

- міський

- об'єктовий

Основними завданнями регіональних і територіальних центрів моніторингу є:

- збір, аналіз і подання у відповідні органи державної виконавчої влади інформації і потенційні джерела надзвичайних ситуацій і причини їх виникнення в регіоні, на території;

- прогнозування надзвичайних ситуацій і їх масштабів; организация-онно-методичне керівництво, координація діяльності і контроль функциони-вання відповідних ланок (елементів), регіонального та територіального рівня системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій;

- організація і проведення контрольних лабораторних аналізів хіміко-радіобіологічного і мікробіологічного стану об'єктів навколишнього середовища, продуктів харчування, харчової, фуражного сировини і води, що представляють потенційну небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій;

- створення і розвиток банку даних про надзвичайних ситуаціях, геоинформаци-цивілізаційною системи;

- мережа спостереження і лабораторного контролю цивільної захистом Украї ни;

- єдину державну автоматизовану систему радіаційного контролю;

- єдину державну систему екологічного моніторингу;

- спеціальні центри та установи, підвідомчі виконавчим органам суб'єктів України та органами місцевого самоврядування. Всі відносини і взаємозв'язку наведених вище систем (підсистем) в рамках ГЗ НС визначені відповідними нормативно-правовими актами.

Технічну базу моніторингу складають наземні і авіаційно-космічні кошти відповідних міністерств, відомств, територіальних органів влади та організацій (підприємств) у відповідності з сферами їх відпо-відальності.

Космічні засоби моніторингу призначені, в основному, для виявлені й уточнення ситуації, пов'язаної з лісовими пожежами, повенями та іншими великомасштабними, небезпечними природними явищами та процесами.

Прогнозування ризику НС, завдання і цілі

Задачі прогнозування виконують спеціальні міжнародні і націо-національні державні структури з участю населення.

Прогнозування може носити довгострокові характер, короткостроковий характер, оперативний характер.

Прогнозування надзвичайних ситуацій включає в себе досить широке коло завдань (об'єктів або предметів), склад яких обумовлений цілями і завданнями управлінського характеру.

Найбільш значущими і гостро необхідними завданнями (об'єктами або предметами) прогнозування є:

- ймовірності виникнення кожного з джерел надзвичайних ситуацій (небезпечних природних явищ, техногенних аварій, екологічних катастроф, епідемій, епізоотій і т.п.) і, відповідно, масштабів надзвичайних ситуацій, розмірів їх зон;

- можливі тривалі наслідки при виникненні надзвичайних ситуаций певних типів, масштабів, тимчасових інтервалів або їх визначених сукупностей;

- потреби сил і коштів для ліквідації прогнозованих надзвичайних ситуацій.

Для вирішення задач прогнозування використовуються відповідні методики.

У цілому результати моніторингу і прогнозування є вихідною ос-нової для розробки довгострокових, середньострокових і короткострокових цільових програм, планів, а також для прийняття відповідних рішень щодо предупреж-місцезнаходженням і ліквідації надзвичайних ситуацій.

В останні роки активно впроваджуються методи планування заходів щодо цієї проблеми на основі прогнозування та аналізу ризикових надзвичайних ситуацій.

Основними завданнями аналізу і прогнозування ризиків надзвичайних сі-туаций є:

- виявлення і визначення можливих джерел надзвичайних ситуацій-надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру на відповідній території;

- оцінка ймовірності (частоти) виникнення стихійних лих, аварій, природних і техногенних катастроф (джерел надзвичайних ситуацій);

- прогнозування можливих наслідків впливу вражаючих факторів, джерел надзвичайних ситуацій на населення і території.

На першому етапі аналізу піддаються джерела надзвичайних ситуацій, в результаті виникнення і розвитку яких:

- істотно порушуються нормальні умови життя і діяльності лю-дей на відповідній території;

- можливі людські жертви або шкоди здоров'ю великої кількості людей;

- можливі значні матеріальні втрати;

- можливий збиток навколишньому середовищі.

При виявленні джерел надзвичайних ситуацій найбільша увага приділяється потенційно небезпечних об'єктів, оцінки їх технічного стану і загрози для населення, що проживає поблизу від них, а також об'єктів, знаходять-ся в зонах можливих негативних і небезпечних природних явищ і процесів.

- на наступному етапі проводиться оцінка ймовірності виникнення стихій-вих лих, аварій, природних і техногенних катастроф та величини можливого збитку від них, які характеризують ризик відповідних надзвичайних ситуацій. Прогноз ймовірності виникнення аварій на об'єктах економіки і можливих наслідків здійснюються керівниками цих об'єктів.

Прогноз ризиків надзвичайних ситуацій, викликаних стихійним лихом, аваріями, природними та техногенними катастрофами, можливими на територіях суб'єктів України, здійснюється відповідними територіальними ланки-мі (центрами) СМП НС.

Прогноз ризиків надзвичайних ситуацій на території країни в цілому ззу проводиться МНС України у взаємодії з іншими органами виконавчої влади.

Без урахування моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій не можна планувати розвиток територій, приймати рішення на будівництво промислових і соціальних об'єктів, розробляти програми і плани по предупреж-місцезнаходженням і ліквідації можливих надзвичайних ситуацій.