Функції кореляції і реклами.

–Функції реклами:- Економічна- реклама стимулює збут товару і сприяє зростанню прибутку, прискоренню процесу купівлі-продажу;- Освітня (інформаційна) функція - реклама виступає як засіб навчання: споживач не тільки дізнається про товари і послуги, але і відкриває для себе способи вдосконалення життя;- Комунікативна - за допомогою опитувань і анкет, аналізу ринкових процесів і внутрішньофірмових досліджень підтримується зворотний зв'язок фірми (підприємства) з ринком і споживачем;- Контролююча- контролює процеси формування переваг груп споживачів щодо різних товарів;- Управління попитом (маркетингова) - використовуючи можливості спрямованого впливу на споживача, реклама не тільки формує попит, а й керує ним за допомогою зменшення або збільшення обсягу рекламної інформації та складання графіків її подачі;- Громадська (соціальна) - за допомогою реклами передається повідомлення, адресоване безлічі осіб, які пропагує яке-небудь позитивне явище, подія, заклик, нагадує про ювілейну дату в житті суспільства, попереджає про негативні наслідки певних подій і т.д.- Стимулююча функція - нагадування, спонукання до покупки, встановлення контактів- Психологічна функція - вплив на емоційні і розумові процеси, на формування та розвиток потреб, на почуття самооцінки, престижу, погляди й уподобання споживачів, їх устремління.

Корелювати:- пояснювати, інтерпретувати і коментувати зміст подій та новин;- забезпечувати підтримку існуючої влади і норм;- соціалізувати; координувати різні форми діяльності;-

Функції обслуговування і розважання.

Ф. обслуговування – ЗМІ повинні допомагати своїй аудиторії та приносити користь. Із матеріалів, що поширюють газети, радіо та телебачення, споживачі повинні отримувати практичну допомогу, корисні поради для свого буденного життя. Все, про що ми дізнаємось із ЗМІ – прогнози погоди, затори, забруднення довкілля, курси валют, де коли і які відбудуться заходи – все це полегшує наше життя. Як в газетах і журналах, так і на тб і на радіо існують спеціальні служби порад, котрі допомагають своїм читачам, слухачам,глядачам вирішувати власні юридичні,освітні, сексуальні проблеми, радять, як зберегти здоровя і навіть знайти робоче місце – все це має велике значення для багатьох людей. ЗМі часто сприймаються з більшою довірою, ніж партії або церква. Саме тому дуже важливо, щоб ЗМІ виконувало цю функцію.

Ф.розважання – багато людей чекають від ЗМІ передусім задоволення потреб у розвагах, відпочинку та розрядці. Вони бажають за допомогою ЗМІ хоч на мить відійти від буденності. Цю функцію перш за все виконують такі ЗМІ, як книга, ілюстрований журнал, бульварна газета, художній фільм, радіо та тб.Існують дві концепції реалізування цієї функції. Одна виходить з ого, що ЗМІ надають перевагу кожній темі, яка має розважальну цінність. – це шлях бульварних газет та приватних телестанцій. Інша концепція має на меті репрезентувати якомога більше матеріалів на політичну, економічну та культурну тематику, подаючи їх як розважальну інформацію. Саме звідси пішло поняття інфотеймент.

Функція критики та контролю.

Ф. критики та контролю. Є такі автори, котрі не визнають цю функцію ЗМІ тому що тільки народ, кажуть вони, нація, а не працівники ЗМІ можуть і повинні критикувати тих, хто стоїть при владі. Але ж для цього є функція артикуляції. Ця думка діаметрально протилежна американським відносинам суспільства зі ЗМІ, і навіть німецькі та швейцарські суди добре ставляться до функції критики і контролю. Згідно з цим, ЗМІ повинні виконувати функцію громадського контролю. Вони повинні наглядати за роботою усіх, хто має владу, через виробництво гласності з передачею інформації. Через це ЗМІ не стають офіційною четвертою владою, тому що державні гілки влади легітимізуються під час виборів, чого немає у випадку зі ЗМІ. Але ж вони все-таки є владою, силою, і ця влада дає їм можливість стежити за діями урядовців у політиці та в економіці.

Характеристика критеріїв цінності інформації.

Новизна. Повідомлення вже відоме споживачеві, не принесе йому корист. Навряд чи, скажімо, один і той же звіт пресової агенції читач почне вивчати у різних газетах.

Достовірність. Вона розуміється як точність (ступінь наближення до реального «прототипу» повідомлення) і як повнот (розкриття змісту і значення того, що відбувається).

Доступність. Радіопередача незнайомою мовою не принесе ніякої користі, яу і балетний спектакль для незрячих.

Своєчасність. Запізніле штормове попередження явно не допоможе тонучому кораблеві. З іншого боку, надмірна деталізація плану роботи на тривалу перспективу заважає застосувати його у несподіваних ситуаціях, які можуть виниктнути.

Відповідність запитам спожиача. Крім того, що аудиторія не потребує даної інформації, вона часом і не настроєна на сприйняття нових фактів. Як приклад, великі мислителі і художники минулого, ніби випередивши у своїй творчості час, не знаходили прижиттєвого визнання.

Характеристика основних видів інформаційної діяльності.

Стаття 14. – ЗУ «про інформацію»

Основнi види iнформацiйної дiяльностi

Основними видами iнформацiйної дiяльностi є одержання, використання, поширення та зберiгання iнформацiї.

Одержання iнформацiї - це набуття, придбання, накопичення вiдповiдно до чинного законодавства України документованої або публiчно оголошуваної iнформацiї громадянами, юридичними особами або державою.

Використання iнформацiї - це задоволення iнформацiйних потреб громадян, юридичних осiб i держави.

Поширення iнформацiї - це розповсюдження, обнародування, реалiзацiя у встановленому законом порядку документованої або публiчно оголошуваної iнформацiї.

Зберiгання iнформацiї - це забезпечення належного стану iнформацiї та її матерiальних носiїв.

Одержання, використання, поширення та зберiгання документованої або публiчно оголошуваної iнформацiї здiйснюється у порядку, передбаченому цим Законом та iншими законодавчими актами в галузi iнформацiї.

Юридичні аспекти права на комунікацію. 

Конституція України, Цивільний кодекс, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони: «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації","Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про інформаційні агентства", "Про авторське право і суміжні права","Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про захист суспільної моралі", "Про державну таємницю", "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України", "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", "Про телекомунікації", "Про радіочастотний ресурс України".