Стаття 26. Права та обов'язки журналіста редакції

Журналіст має право:

1) на вільне одержання, використання, поширення (публікацію)

та зберігання відкритої за режимом доступу інформації;

2) відвідувати державні органи влади, органи місцевого і

регіонального самоврядування, а також підприємства, установи і

організації та бути прийнятим їх посадовими особами;

3) відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням

будь-яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених

законом;

4) на вільний доступ до статистичних даних, архівних,

бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу

зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх

схоронності, що визначаються чинним законодавством України;

5) переваги на одержання відкритої за режимом доступу

інформації;

6) на безкоштовне задоволення запиту щодо доступу до

офіційних документів;

7) по пред'явленні редакційного посвідчення чи іншого

документа, що засвідчує його належність до друкованого засобу

масової інформації, перебувати в районі стихійного лиха,

катастроф, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і

демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайний стан;

8) звертатися до спеціалістів при перевірці одержаних

інформаційних матеріалів;

9) поширювати підготовлені ним повідомлення і  матеріали за

власним підписом

10) відмовлятися від публікації матеріалу за власним

підписом, якщо його зміст після редакційної правки суперечить

особистим переконанням автора;

11) на збереження таємниці авторства та джерел інформації.

Журналіст зобов'язаний:

1) дотримуватися програми діяльності друкованого засобу

масової інформації, з редакцією якого він перебуває у трудових або

інших договірних відносинах, керуватися положеннями статуту

редакції;

2) подавати для публікації об'єктивну і достовірну

інформацію;

3) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо

їх авторства або збереження таємниці авторства;

4) відмовлятися від доручення редактора (головного редактора)

чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення Закону;

5) представлятися та пред'являти редакційне посвідчення чи

інший документ, що засвідчує його належність до друкованого засобу

масової інформації;

6) виконувати обов'язки учасника інформаційних відносин;

7) утримуватися від поширення в комерційних цілях

інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про

реквізити виробника продукції чи послуг (його адресу, контактний

телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг

тощо.

Журналіст несе відповідальність в межах чинного законодавства

за перевищення своїх прав і невиконання обов'язків.

Права та свободи журналістів в контексті Конституції України.

Конституція регламентує питання свободи слова статтею 34: "Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір".

            Однак у Конституції України немає статті про свободу преси чи свободу ЗМІ, хоча ці свободи були закріплені у Законі «Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні» ще 1992 р., що є ущемленням свободи масової інформації.

           У статті 15 Основного Закону України зазначено, що цензура заборонена. Цензура як контроль за ідеологічним змістом передач забороняєтьсяі статтею 6 Закону України "Про телебачення і радіомовлення". А стаття 2 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" забороняє створення та фінансування державних органів, установ, організацій або посад для цензури масової інформації. Згідно з цим документом не допускається вимога попереднього погодження повідомлень і матеріалів, за винятком інтерв'ю.

Правові основи функціонування журналістики.

Правові засади діяльності журналістів визначені Конституцією України, законами України „Про інформацію”, „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, „Про інформаційні агентства”, „Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації”, „Про телебачення і радіомовлення”, „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” та іншими нормативно-правовими актами.

Так, статтею 34 Конституції України кожному громадянинові України незалежно від його професії гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.