Організація діяльності друкованого ЗМІ.

4 кроки для реєстрації друкованого ЗМІ

Державної реєстрації відповідно до частини другої ст. 11 Закону підлягають усі друковані ЗМІ, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу їх виготовлення.

Порядок державної реєстрації друкованих засобів масової інформації регулюється Законом України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».

Право на створення друкованого ЗМІ належить:

- Громадянам України, громадянам інших держав;

- Юридичним особам України та інших держав;

- Трудовим колективам підприємств, установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції).

Державну реєстрацію ЗМІ здійснюють:

-ЗМІ загальнодержавної, регіональної (дві і більше областей) та зарубіжної сфери розповсюдження - Міністерство юстиції України;

-ЗМІ місцевої сфери розповсюдження - Головним управлінням юстиції МЮУ АРК, обласними, Київським та Севастопольським місцевими управліннями юстиції.

Крок 1. Початок процесу реєстрації.

Вам необхідно заповнити анкету.

Крок 2. Попередній пошук назви ЗМІ

Для того, щоб уникнути відмову в реєстрації, бажано провести попередній пошук на виявлення раніше зареєстрованого ЗМІ з такою самою або тотожною назвою. Виняток складають видання, що випускаються на різних мовах.

Крок 3. Реєстрація.

Для державної реєстрації ЗМІ подається заява.

Згідно зі ст. 12 Закону в заяві повинні бути зазначені:

1) засновник (співзасновники) видання;

2) вид видання;

3) назва видання;

4) мова видання;

5) сфера розповсюдження (місцева, регіональна, загальнодержавна, зарубіжна) та категорії читачів;

6) програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість;

7) передбачувані періодичність випуску, обсяг і формат видання;

8) юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їх) банківські реквізити;

9) місцезнаходження редакції.

Заява розглядається протягом 1 місяця, починаючи з дати його отримання.

Монополізація загальнодержавних і регіональних громадсько-політичних друкованих засобів масової інформації в Україні не допускається.

Заяви про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації подаються засновником (співзасновниками) до органів державної виконавчої влади в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України.

Відповідно Постанови державну реєстрацію друкованих ЗМІ як суб'єктів інформаційної діяльності здійснює Міністерство юстиції.

               Друкований засіб масової інформації підлягає перереєстрації в разі зміни засновника (складу співзасновників), назви, мови, сфери розповсюдження видання.

Основні види інформаційної діяльності.

Закон України Про інформацію Стаття 14. Основні види інформаційної діяльності

Основними видами iнформацiйної дiяльностi є одержання, використання, поширення та зберiгання iнформацiї.

 Одержання iнформацiї - це набуття, придбання, накопичення вiдповiдно до чинного законодавства України документованої або публiчно оголошуваної iнформацiї громадянами, юридичними особами або державою.

 Використання iнформацiї - це задоволення iнформацiйних потреб громадян, юридичних осiб i держави.

 Поширення iнформацiї - це розповсюдження, обнародування, реалiзацiя у встановленому законом порядку документованої або публiчно оголошуваної iнформацiї.

 Зберiгання iнформацiї - це забезпечення належного стану iнформацiї та її матерiальних носiїв.

 Одержання, використання, поширення та зберiгання документованої або публiчно оголошуваної iнформацiї здiйснюється у порядку, передбаченому цим Законом та iншими законодавчими актами в галузi iнформацiї.

Основні норми професійної етики журналіста.

Етичний кодекс українського журналіста - документ, що визначає основні морально-етичні орієнтири, яких журналіст має дотримуватися при виконанні своїх професійних обов'язків. Ухвалений 14 квітня 2002 р. на Х з'їзді Національної спілки журналістів України.

Кодекс містить 18 статей. Вони написані на основі тих прав і свобод людини, що викладені в Загальній декларації прав людини, Всесвітній Хартії свободи преси ООН, Декларації принципів поведінки журналіста Міжнародної Федерації журналістів, Конституції України та чинного законодавства.

Випадки порушення Етичного кодексу розглядає Комісія з журналістської етики.

Основні статті Кодексу

Головний обов'язок журналіста – сприяти забезпеченню права громадян на одержання оперативної інформації. Це зобов'язує його у своїй діяльності завжди бути об'єктивним, коректним, відповідальним за свою справу. Журналіст поширює і коментує лише ту інформацію, у правдивості якої переконаний. Він уникає неповноти або неточностей чи викривлень інформації, які могли б завдати моральної шкоди честі та гідності людини, неприпустимі з його боку недостовірні повідомлення. Журналіст відповідальний перед читачем, слухачем та глядачем.

Журналіст має право відмовитися від виконання завдання редакції з підготовки та поширення власної інформації, якщо її зміст після редакційної правки зазнав істотних змін, що суперечать його переконанням або пов'язані з порушенням норм професійної етики.

Журналіст повинен уникати у своїх публікаціях та передачах образ з приводу національних, расових, етичних та релігійних поглядів і почуттів людей, протидіяти екстремізму та обмеженню громадянських прав за будь-якими ознаками.

Журналіст у своїх повідомленнях не втручається у судові справи, поки ведеться слідство.

Журналіст дорожить власним авторитетом та репутацією, несе не лише юридичну, а й моральну відповідальність перед суспільством за правильність повідомлень і справедливість суджень.

Журналіст у своїй професійній поведінці не має права ставити особисті інтереси понад усе.

Журналіст у практичній діяльності не піддається тискові владних структур, особливо в тих випадках, коли йому нав'язують чужу чи хибну думку, орієнтують на фальсифікацію фактів..

Журналіст покликаний постійно працювати над підвищенням власного фахового рівня.

Журналіст поважає і відстоює професійні права колег, дотримується норм і правил поведінки у редакційному колективі.

Порушення журналістом положень цього Кодексу піддається громадському осудові, розглядається на зборах редакційних колективів, у первинних організаціях Національної спілки журналістів та радами професійної етики, що створюються при правліннях регіональних організацій НСЖУ. [1]