Механізм оприлюднення інформації розпорядниками

Витяг з Закону України "Про доступ до публічної інформації "

Стаття 15. Оприлюднення інформації розпорядниками

1. Розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати:

1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо);

2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності;

3) перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення;

4) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності;

5) інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник;

6) інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації;

7) плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань;

8) розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи;

9) загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку;

10) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

11) інформацію про діяльність суб'єктів владних повноважень

вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад;

2. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

3. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

4. Невідкладному оприлюдненню підлягає будь-яка інформація про факти, що загрожують життю, здоров'ю та/або майну осіб, і про заходи, які застосовуються у зв'язку з цим.

Міжнародні кодекси професійної етики журналістів.

Декларація принципів Американського товариства редакторів газет (АТРГ)

У зв'язку з цим Американське товариство редакторів газет пропонує таку Декларацію принципів як зразок найвищого етичного і професійного поводження.

Стаття І. Відповідальність

Стаття II. Свобода преси

Журналісти повинні постійно стежити за тим, щоб важливі для суспільства питания вирішувалися в присутності публіки. Вони повинні давати відсіч тим, хто використовує пресу в корисливих інтересах.

Стаття III. Незалежність

Журналісти повинні уникати непорядних вчинків, а також конфлікту. Вони не повинні приймати презентів, здійснювати діяльність, що може завдати шкоди чи здаватися нею.

Стаття IV. Правда і точність

Варто робити все можливе для забезпечення точного змісту новин, їхньої неупередженості й недвозначності, справедливого викладу позицій усіх сторін.

Стаття V. Неупередженість

Неупередженість не означає, що преса не повинна сумніватися чи утримувати себе від висловлення редакційної позиції. Правильним, однак, є чітке відокремлення викладу новин від коментарю.

Стаття VI. Порядність

Журналісти повинні поважати права людей, що фігурують у новинах, дотримуватися загальних норм пристойності й визнавати за суспільством право перевіряти чесність і точність їхніх матеріалів.

Ваші обов'язки як журналіста: Декларація принципів поведінки журналістів

 Декларація прийнята Міжнародною федерацією журналістів як кодекс принципів, яких повинні дотримуватися працівники засобів масової інформації, що займаються збиранням, передачею, поширенням, коментуванням новин і описом подій.

1. Повага правди і права суспільства знати правду — перша заповідь журналіста.

2. Виконуючи цей обов'язок, журналіст повинен відстоювати принцип свободи збирання і публікації новин, а також право неупередженого коментування і критики.

3. Журналіст зобов'язаний передавати лише вивірені факти, у вірогідності яких він переконався. Він не може приховувати суспільно важливу інформацію, фальсифікувати, спотворювати документи.

4. Журналіст зобов'язаний користуватися тільки чесними методами для одержання інформації, фотографій і документів.

5. Журналіст повинен докласти максимум зусиль для того, щоб дати спростування опублікованої інформації, якщо вона виявилася неточною і заподіяла шкоду.

6. Журналіст зберігає професійну таємницю: джерело інформації, яке не хоче обнародувати себе, повинно залишатися неназваним.

7. Журналіст зобов'язаний враховувати небезпеку дискримінації, яка може виникнути для людини через діяльність засобів масової інформації. Він повинен зробити все можливе, щоб не допустити в публікаціях дискримінації за расовою, національною і статевою належністю, соціальним статусом, сексуальною орієнтацією, мовою, релігією, політичними поглядами тощо.

8. Журналіст повинен розцінювати як серйозну професійну провину такс:

— плагіат;

— навмисне перекручування інформації;

— образи, наклепницькі, необгрунтовані обвинувачення і навішування ярликів;

— отримання хабара в будь-якій формі з метою проштовхнути до друку чи перешкодити публікації тієї чи іншої інформації.

9. Знання журналіста зобов'язує дотримуватися викладених вище принципів. Журналіст дотримується законів своєї країни, але в тому, що стосується виконання свого професійного обов'язку, він визнає юрисдикцію тільки своїх колег, відкидаючи будь-які спроби тиску і втручання з боку уряду чи інших осіб.

 Кодекс професійної стики російського журналіста

1. Журналіст завжди зобов'язаний діяти, виходячи з принципів професійної етики, зафіксованих у цьому кодексі.

2. Журналіст дотримується законів своєї країни, але в тому, що стосується виконання професійного обов'язку, він визнає юрисдикцію тільки своїх колег, відкидаючи будь-які спроби тиску і втручання з боку уряду чи будь-кого.

3. Журналіст поширює і коментує тільки ту інформацію, у достовірності якої він переконаний і джерело якої йому добре відоме.

Журналіст зобов'язаний у своїх повідомленнях чітко розмежовувати факти, про які він розповідає, думки, версії чи припущення, однак у своїй професійній діяльності він не зобов'язаний бути нейтральним.

Під час виконання своїх професійних обов'язків журналіст не вдається до незаконних та недостойних способів одержання інформації.

Журналіст вважає тяжким професійним злочином зловмисне перекручення фактів, наклеп, отримання за будь-яких

Кодекс, прийнятий Конгресом журналістів Росії