Журналістика в системі економічних відносин суспільства.

Редакція друкованого ЗМІ стає суб'єктом підприємницької діяяльності й набуває статусу основної організаційної ланки економіки - підприємства - тільки з моменту її державної реєстрації в цій якості.

У законодавстві, що регулює діяльність друкованих ЗМІ, відсутнє чітке визначення статусу редакції як самостійного господарчого суб'єкта, а тільки обумовлено, що вона може виступати в такій ролі.

На нашу думку, у визначенні статусу редакції, як господарчого суб'єкта вирішальну роль повинна відігравати така її особливість: будучи суб'єктом ринкових відносин, для якого отримання економічних вигод - головне завдання, вона, водночас, виконує важливу для розвитку суспільства соціальну, комунікативну функцію. Обидва завдання взаємозв'язані, для досягнення одного з них необхідна успішна діяльність із виконання іншого.

Для підприємств друкованих засобів масової інформації немає особливих вимог стосовно форми власності, тут характерна наявність будь-якої з них: приватної, колективної, комунальної, рідше державної.

У процесі їх діяльності редакція активно взаємодіє з постачальниками товарів і послуг, банками, ринком праці, розповсюджувачами, рекламодавцями. Ці відносини будуються на договірній основі, з дотриманням певних принципів і, в першу чергу, урахуванням економічних інтересів підприємства, прогнозуванням можливих наслідків.

 Результати діяльності підприємств друкованих ЗМІ матеріалізуються на інформаційному ринку - просторі, де інформація перетворюється на товар, що володіє споживчою вартістю. Інформаційному ринку властиві всі обов'язкові складові: закони попиту і пропонування, життєвий цикл товару, ціна.

У ході досягнення цілей, що стоять перед підприємствами друкованих ЗМІ необхідно вирішувати як виробничі, так й економічні завдання. До перших можна віднести виробництво й збут періодичної друкованої продукції, підвищення її якості, збільшення тиражу. До других - збільшення обігу, збереження ліквідності, вирішення проблем фінансування,підвищення рентабельності. При цьому їх діяльність у цілому визначається економічною ефективністб.

Журналістика як галузь масової інформаційної діяльності.

інформація в журналістиці -- це не просто новини, а працюючі повідомлення, це новини, що увійшли в свідомість і вплинули на аудиторію в розрахованому автором напрямі. Журналістика-- це прагматична, спонукальна інформація. Саме це робить її масовою

У словосполученні "масова інформація" складник "масовий" означає зовсім не низької якості, не широко вжитковий. На перший же план висуваються такі ознаки масовості:

1. Спрямованість на масу (на все населення) при відсутності безпосереднього контакту, незалежно від розмірів і просторової розосередженості аудиторії. Слід при цьому мати на увазі відносність поняття "масовості".

2. Відповідність до потреб маси в інформації. Журналістика зорієнтована переважно на загально значиму інформацію, змістом якої є відображення життєдіяльності суспільства в повідомленнях, відомостях, знаннях. Журналістика спрямована на забезпечення інформаційних потреб населення в ідеологічній, суспільно-політичній, науково-технічній, економічній, культурній та ін. сферах.

4. Доступність для маси. Ця проблема має кілька аспектів. Передусім інформація має бути доступною читачам за змістом і формою, тобто зрозумілою їм, написаною простою мовою, має містити витлумачення складних понять. По-друге, інформація повинна бути доступною економічно, тобто продаватися за невелику плату. І, нарешті, по-третє, відзначимо ще один аспект доступності -- зручність доставки. Сьогодні газету чи журнал, що видається у будь-якому місті України, можна передплатити на всій її території.

5. Відкритість для співпраці усім охочим до цього. Журналістика містить потенційну можливість виступу кожного громадянина з будь-якого питання, аби цей виступ був виконаний на достатньому для сприйняття аудиторією рівні. Газети і журнали вміщують на своїх сторінках листи читачів, до участі в радіо - й телепрограмах запрошується досить широке коло громадян. У цій відкритості для співпраці теж виявляється ще один аспект "масовості" журналістики.

Специфіку "масової інформації" визначають такі атрибутивні ознаки:

1. Змістова актуальність. З цього погляду інформація повинна мати загальносуспільне значення, бути важливою для досить широкого кола громадян, викликати інтерес великої групи читачів.

2. Хронологічна актуальність або оперативність. З цього погляду всі новини повинні бути "останніми", відзначатися свіжістю.

У журналістиці точиться постійна боротьба за оперативність, першість і пріоритетність у поданні повідомлень.

Виробництво масової інформації завжди здійснюється на двох рівнях:

1) творцем її може бути кожен громадянин в силу творчої природи людини;

2) масова інформація створюється інституційно, тобто спеціальними суспільними інститутами.

Звідси -- два рівні масової інформації:

1) стихійний, що створюється спонтанно й поширюється самими масами переважно в усній формі;

2) організований, створюваний спеціалістами й поширюваний за відкритими, доступними кожному комунікаційними каналами.

Використання різних видів інформації урізноманітнює інформаційний потік, робить друковане видання чи програму електронного органу масової інформації цікавими й конкурентоспроможним.