Відходи ядерної енергетики.

Відходи ядерної енергетики проходять первинну переробку та зберігаються на сховищах, розташованих на атомних електростанціях. Головним недоліком є відсутність повного циклу переробки РАВ для одержання кондиційних продуктів для передачі на тривале зберігання. Плани та проектами передбачено оснащення всіх АЕС України необхідним обладнанням, але ці плани не виконуються в повному обсязі за браком фінансування. Це веде до передчасного заповнення ємностей для збереження РАВ на АЕС, і через 3-4 роки виникне необхідність будувати нові потужності на АЕС для збереження РАВ. На АЕС України явно недостатньо приділяється уваги зменшенню об’ємів РАВ та використанню для цього спеціального обладнання.

Враховуючи «однотипність» ядерних енергетичних установок АЕС України ( за виключенням ЧАЕС), оптимальною була би єдина стратегія і технологія поводження з РАВ.

На Запорізькій АЕС введено в експлуатацію “сухе” сховище відпрацьованого ядерного палива. Подібне сховище заплановано побудувати і на ЧАЕС. Очевидно, що такі сховища мають бути побудовані на всіх АЕС України, що зменшить небезпеку із їх зберіганням та фінансові витрати на їх відправку до підприємств Росії.

Чорнобильська АЕС виводиться з експлуатації. Розроблені раніш та прийняті документи щодо виводу ЧАЕС вимагають постійного перегляду та уточнення, що пов’язано з недостатньо повним фінансування необхідних заходів. В реакторах 1-3 блоків все ще зберігається ядерне паливо внаслідок затримки будівництва нового сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2). В першу чергу вимагає розвантаження палива енергоблоку № 3, оскільки його необхідно звільнити від палива до початку реалізації проекту спорудження нового «Укриття» на 4-м блоком. Це змушує підтримувати у працездатному стані системи безпеки та майже все обладнання реакторних відділень, не дозволяє вивільнити частину персоналу та переорієнтувати його на виконання завдань зняття з експлуатації, скоротити відповідні бюджетні витрати. Тільки для енергоблоку № 3 підтримка експлуатації систем, які могли б бути виведені з експлуатації за умови вивільнення енергоблоку від ядерного палива, за 2004 рік коштувала біля 1,6 млн. гривень.

Кроком вперед стала розробка та введення у дію “Інтегрованої програми поводження з радіоактивними відходами на етапі припинення експлуатації ЧАЕС”. У програмі взаємопов’язані діючі програми поводження з радіоактивними відходами ЧАЕС, об’єкту “Укриття”, а також проекти створення інфраструктури для зняття з експлуатації та перетворення об’єкту “Укриття” в екологічно безпечну систему.

На даний час відсутні рішення щодо майбутнього ставка-охолоджувача ЧАЕС, який “зберігає” у донних відкладеннях значну кількість радіонуклідів, викинутих рід час аварії 1986 року. Ця проблема вимагає уваги и науково-технічного обґрунтування.

Взагалі, на прикладі ЧАЕС Україна вперше набуває досвіду з виводу атомних енергоблоків з експлуатації. Виникає низка як технічних, так і суто організаційних проблем, які, як показали попередні роки, вирішуються досить повільно та непослідовно. Зміни статусу та підпорядкування ЧАЕС, які відбувалися за останні 5 років, тільки ще більше ускладнили проблеми.

Непослідовність відносно будівництва нового «Укриття» час від часу спостерігається і на рівні урядових кіл, хоч був схвалений План дій, фінансування якого переважно здійснює міжнародна спільнота. Це в свою чергу викликає занепокоєність країн-учасників Чорнобильського фонду і може привести до зриву запланованих дій. З боку України слід суттєво посилити увагу за якістю підготовки документації, координації дій щодо