Поводження з радіоактивними відходами

Поводження з радіоактивними відходами (РАВ), включаючи джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), є актуальним для України. Це обумовлено як існуванням ядерної енергетики, яка зайняла за останні роки провідне місце в енергетичному секторі країни, уранодобувної промисловості та використанням джерел іонізуючого випромінювання в медицині та різних галузях промисловості. 

Україна, як ядерно-енергетична держава, яка крім того має проблеми із ЧАЕС та Зоною відчуження, повинна виробити і мати довгострокову політику щодо поводження з РАВ. На сьогодні така політика відсутня. Необхідно визначитись з майбутнім сховищем РАВ довгострокового зберігання або поховання. Така Стратегія може бути створена тільки після наукового і технічного обґрунтування. Але Стратегія, і відповідні програми по її втіленню, залишаться “на папері”, якщо не буде створено Фонд поводження з радіоактивними відходами. Платниками такого Фонду мають стати всі користувачі радіоактивних речовин та джерел іонізуючого випромінювання. Формування Фонду і його наповнення дозволить стабільно фінансувати як науково-дослідні та пошукові роботи, так і пряму діяльність з поводження з РАВ. Такі фонди існують у багатьох країнах, де працює ядерна енергетика.

Найбільш реальним місцем національного сховища РАВ, (і токсичних речовин, які не підлягають знешкодженню), має стати Зона відчуження. Але це рішення має базуватися на доскональному  вивченню геологічних параметрів та технологій захоронення.

На відміну від ситуації з промисловими та побутовими (комунальними) відходами, питання поводження з радіоактивними відходами будуються на вже існуючій системі та законодавстві, що наближається до загальносвітових принципів поводження з РАВ. Безперечно, що цьому сприяло декілька факторів – і більш висока культура поводження з РАВ, основи якої закладалися ще за часів СРСР, особлива прискіплива увага після аварії на Чорнобильській ЕС, і необхідність готувати та представляти міжнародному товариству Національну доповідь з питань поводження з РАВ.

За обсягом РАВ лідерство займає ядерно-енергетичний сектор, який під час роботи створює РАВ від технологічного циклу, відпрацьоване ядерне паливо та відходи уранодобувної промисловості. Найбільша кількість РАВ ядерно-енергетичного комплексу утворилася під час аварії на Чорнобильській АЕС і знаходиться в 30-км Зоні.

Відходи уранодобувної промисловості.

Внаслідок видобутку та переробки уранових руд утворюється велика кількість відходів – відвали шахтних порід, хвостова пульпа (хвости переробки руд), шахтні води та скиди. Всі вони є джерелами радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища і потенційно небезпечними у аварійних ситуаціях. Найбільшу небезпеку викликають старі родовища, що не експлуатуються. Забруднення радіонуклідами (уран, свинець та інші) підземних вод виявлено на всій площі колишніх полігонів підземного вилуговування, хоч ореол забруднень є малорухливим. У хвостосховищах колишнього ВО «Придніпровський хімічний завод» накопичено 36 млн. тонн РАВ – відходів переробки уранових руд. Всі хвостосховища не відповідають вимогам сучасних Санітарних правил, а їх фізичний захист – вимогам Закону України «Про фізичний захист ядерних установок…». Внаслідок відсутності коштів на фінансування цих об’єктів питання моніторингу та технічного обслуговування хвостосховищ ПХЗ знаходиться на низькому рівні. Тільки з січня 2005 почала реалізовуватися Державна програма, затверджена постановою КМУ від 26.11.2003 р.