Гармонія екології і здоров’я

Не дивлячись на наведені вкрай тривожні тенденції, становлення нової системи оцінки стану здоров’я людини і якості довкілля у їх взаємозв’язку проходить надто повільно. Більшість досліджень впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я базуються на демографічних показниках захворюваності, інвалідності. Зрозуміло, що останні не повністю відповідають визначенню здоров’я, як «повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутністю хвороб або фізичних вад» (ВООЗ), не аналізують ключовий аспект – соціально-економічну складову розвитку держави, не визначають усіх аспектів непростої взаємодії системи «довкілля-здоров’я».

Довкілля в даний час являє собою систему, що знаходиться на грані усталеності. При незначній зміні параметрів така система легко перетворюється в хитливу. Яскравим прикладом раптової і швидко наростаючої небезпеки може служити повінь зимою 1998 року в Закарпатті. Для України ця екологічна катастрофа за рівнем є другою після Чорнобильської. Протягом 12 годин у зоні затоплення виявилося 260 населених пунктів, зруйновано біля 2700 житлових будинків, ще більша кількість була підтоплена. Постраждало 400 тисяч чоловік. Різко загострилися проблеми з питною водою, інфекційною захворюваністю, бронхо-легеневими хворобами. Пізніше, у зв'язку зі стресом, зріс вантаж соматичних хвороб. Паводок був настільки катастрофічним, що територія Закарпатської області була оголошена зоною надзвичайної екологічної ситуації.

Саме тому ідентифікація загроз та ризиків для здоров’я населення, їх вимірювання, оцінка та характеристика відкривають реальні перспективи в оцінці негативного впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення. Отримана інформація підлягає трансформації та інтерпретації фахівцями, представленні її у доступному та зрозумілому вигляді при прийнятті рішень управлінцями. Особливого значення якість інформації набуває у зв’язку з прийняттям Орхуської конвенції (1999 р.) та створенням інформаційних центрів. Вона має бути придатною як для обґрунтування управлінських рішень, так і для інформування населення.

Ключова рекомендація.

Людям належить право на здоров’я, творче життя в гармонії з природою при справедливому задоволенні екологічних та економічних потреб теперішнього і майбутніх поколінь (Ріо-де-Жанейро, 1992, Йоганесбург, 2002).

Уряд України в 2000 р. чітко визначив завдання в галузі охорони здоров’я та довкілля, затвердивши постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2000 р. № 1556 Національний план дій з гігієни довкілля на 2000-2005 роки. Нагально необхідно пролонгувати План та доповнити його розділом зі здоров’я дитинства, що вимагають від нас рішення 4-ї Європейської конференції міністрів охорони здоров'я і довкілля (Будапешт, 2004 р.).

Ситуація, що склалася, потребує переходу від пасивного спостереження до активного управління процесами формування здоров’я населення та стану довкілля. Це надасть можливість проведення на державному, регіональному рівнях соціально-економічних заходів, які обумовлять значний економічний ефект за рахунок поліпшення здоров’я нації, якості та тривалості життя громадян України.

Неспроможність здійснити наведені кроки загрожуватиме подальшим погіршенням стану довкілля та здоров’я населення.