Нарощування та дисконтув грош потоків.

Для того, щоб створити багатство зараз необхідно, щоб теперішня вартість позитивних грошових потоків перевищувала теперішню вартість усіх очікуваних негативних грошових потоків. На рівні фінансів підприємств грошовий потік формується з прибутку та амортизації. У більшості рішень беруться до уваги як надходження, так і витрати. Є типовим, коли інвестиційне рішення враховує початкові капітальні витрати, за якими йде потік грошових надходжень і виплат у наступних періодах.

У закордонній практиці до чистого прибутку включають амортвідрахування на реновацію як власність інвестора. Коефіцієнт, який визначається при цьому, становить середньозважену величину і назив-ся внутрішньою нормою дохідності. ВНЕ- це норма дохідності конкретного проекту у вигляді дисконтної ставки, за якою майбутня вартість грош. потоку від інвестицій приводиться до теперішньої вартості інвестицій. Економічна суть цього методу полягає в порівнянні альтернативних інвестицій з депозитною банк-ою ставкою. Тобто ВНЕ повинна бути завжди не меншою за відсоток доходу, що приносять внески на депозит. Отже, ВНЕ інвестицій – це мінімально припустимий розмір чистого прибутку, який інвестор має одержати з кожної гривні інвестицій. Визначивши ВНЕ, інвестор проводить аналіз періоду інвестування, що його цікавить (загалом або окремих стадій) з використанням чинника часу в вартості капіталу. Це метод оцінки (порівняння) інв-ій та очікуваних прибутків впродовж певного терміну часу. Відомо, що вартість капіталу у майб-му збільш-ся в порівнянні з сучасним періодом. Дисконтування дозволяє визначити теперішню вартість капіталу як еквівалент майбутньої вартості грош. маси. Еквівалент завжди буде меншим, виходячи з правила складних процентів,які враховують майбутні доходи та інфляцію: МВ=ТВ(1+НД)^t; ТВ=МВ/ (1+НД)^t, де МВ-майбутня вартість капіталу; ТВ-теперішня вартість капіталу; НД-нормаочікуваного доходу, Т-тривалість інв-го періоду.   

Механізм ціноутворення в інвестиційній сфері.

Головна ф-я ціни-це кількісне вираження вартості пр-ї. Ціна має планово-облікову фун-ю, є основою для укладання угод та зд-ня розрахунків за вироблену пр-ю та виконані роботи.

В інвестицій сфері існ-ть такі особливості ціноутворення:

1. Для визначення вартості будівництва застос-я дворівнева сист-ма цін, яка включає базисну кошторисну вартість будівництва та вартість, яка визнач-я на стадії укладання підрядних контрактів. Базисна кошторисна вартість визн-ся на етапі розробки проектно- кошторисної док-ї за кошторисними нормами та цінами. Договірна ціна враховує додаткові витрати замовника та підрядчика. Ціни на буд-у пр-ю в недерж-у секторі затвердж-ся замовником або інвестором.

2. В інвестицій сфері можуть визначатись ціни споживчої одиниці пр-ї. Напр., вартість 1 кв. м. житла, вартість одного ліжка-місця (для лікарні).. такі ціни застос-я при продажі буд-ї пр-ї.

3. Ціни на будівничу працю визнач-я індивід-м кошторисом. Навіть, якщо це типові об’єкти. Це зумовлено різною вартістю земельних ділянок, обсягом нольового циклу, різною вартістю спорудження інфраструктури.

4. Ціни в інвестицій сфері виконують планово-облікову ф-ю. Вони є підставою для укладання договорів та зд-я розрахунків за роботи і послуги, а також підставою для складання звітів.

При визначенні ціни в інвестицій сфері застос-я метод нормування поточних витрат та планових нагромаджень.

Фінансові інвестиції, пон і цілі

 Фінансові інвестиції – це вкладення кошетів у финансові інструменти, серед яких переважають цінні папери, із метою одержання доходу (прибутку) у майбутньому.

Під фінансовими інструментами розуміють контракти, які одночасно приводять до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підпривмства і финансового зобов'язання або інструмента власного капіталу в іншого.

Цілі фі-х інв-й: Безпека-це неуразливість фін-х інв-й від коливань та потрясінь на інв-му ринку. Стабільність отрим-я доходу. Доходність-прибутковість яку в змозі приносити інв-ї. Зростання-спроможність фін-х інв-й нарощувати капітал. Це притаманне лише для акцій. Найбільшим чином цьому відповідають акції швидко зростаючих компаній у передових галузях. Інвес-р погоджується на невеликі дивідентиз одночасним швидким подорозченням капіталу. Ліквідність-можливість швидкого перетворення у гроші. Жодному ЦП не притаманні всі ці якості одночасно. Для досяг-я вище вказаних цілей інвестор повинен застос-ти метод диверсифікації, тобто розподілення кап-лу, що інв-ся між різними фін-ми інстр-ми, різних емітентів з різними термінами погашення. Сходинкова диверсифікація—отрим-я дивідентів в різні місяці або квартали.

ЦП, клас, х-ка, особл обігу.

ЦП –це грош док, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідн-ни між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як пр, виплату доходу у вигл дивід або %, а також можл-ть передачі грош і інш прав, що випливають з цих док-в, іншим особам.

Усі ЦП можуть бути викор-ні для зд-ня розрах-в, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів.

Основними формами цп. є:

Бездокументарна форма цп-це здійснення зберігачем обліковий запис, який є підтвердженням права власності на цп.

Документарна -це паперова форма цп., що містить реквізити відповідного виду цп., певної емісії ,дані про к-ть цп. та засвідчує сукупність прав наданих цими паперами. Випуск у докум. іормі здійснюється емітентом шляхом виготовлення сертифікатів, які випускаються з урахуванням вимог, визначених держ. комісією з цп. та фондового ринку. У бедокум. формі емітент оформляє глобальний сертифікат і передає його .

Відповідно до чинного законодавства в Україні можуть випускатись та обертатись на фондовому ринку такі види цп.:

1.Основні (боргові та права власності):

1Акції

2Облігації внутрішніх та завніш. Держ. позик

3Обліг. Місцевих позик

4Облігації підприємств

5Казначейські зобов’язання республіки

6Ощадні сертифікати

7Інвестиційні сертифік.

8Векселі

Похідні цп

1Форвардні контракти

2Опціони

3Депозитарні розписки