Активні операції комерційних банків.

Акт. опер. полягають у д-ті, пов’язаній з розміщенням і викор. власн. капіталу, зал. і поз. коштів для одержання прибутку при рац. розподілі ризиків за окр. видами операцій і підтримані ліквідності.

Акт. опер.: кредитні та інвестиційні. Кредитні: проведення комплексу дій, пов’язан. з наданням і погашенням банк. позичок, здійсн. відповідно до принципів строковості, цільового хар-ру, забезпеченості та платності кредиту. Рішення про надання кред. приймається колегіально. Кред. надаються в межах наявних рес. з урахуванням кредитоспроможності, фін. стаб., рентаб-ті, ліквідності позичальника. Заг. розмір кредитів не може перевищ. 8-микратного розміру власних коштів банку. Для одерж. кредиту позичальник зверт. до банку з кредитною заявкою, що вход. до складу певн. пакету документів.

Інвестиційні означ. вклад. коштів у цінні папери підпр. на відносно тривалий період часу. Інвест. цінні папери - боргові зобов’яз. у вигляді акцій, облігацій, векселів, сертифікатів тощо. Ф-ції банк. інвестицій поляг. у створ. вторинних рез. для задовол. потреби у коштах. Здійснюючи інвест. опер., банки мають на меті: додерж. безпеки грош. коштів, забезп. їх диверсифікації, доходу та ліквідності. Виділ. 3 фактори ризику: кредитний (фін. можл. емітента зменш. на стільки, що він буде не в змозі викон. свої фін. зобов’яз.), фін. (у зв’язку з непередбач. змінами на р-ку цінних паперів привабливість деяких цінних паперів може бути частково втрачена), %ний (пов’яз. з фіксацією % за облігаціями в момент їх випуску: чим > часу до погаш. облігацій, тим вищий ризик). 1 з методів зменш. ризику - формув. інвест. портфеля за рах. багатьох видів цінних паперів, що мають різний р-нь якості та різні строки погаш.

Банківські послуги.

Банк. послуги (БП) - ті дії банк. установ на замовл. клієнтів, які не пов’яз. із залуч. дод. рес. Осн. форма оплати БП - комісії.

Внесок сфери послуг у внутрішній національний продукт України стає дедалі вагомішим.

Сьогодні комерційні банки України долають етап свого розвит­ку, що супроводжується глибокою структурною трансформацією. Це потребує зміни пріоритетів і методів роботи. Одночасно відбувається перехід до динамічного і конкурентного банківського співто­вариства, орієнтованого на комерційний успіх, на ринок. У зв'язку із цим великого значення набуває управління банківськими послугами, розширення їх спектра та здешевлення витрат на їх надання

Успішна діяльність будь-якого банку великою мірою визначається колом операцій, які він пропонує своїм клієнтам. Стимулюючими факторами, що сприяють розширенню спектра послуг є, по-перше, зростання конкуренції у банківській сфері; по-друге, зниження прибутковості тра­диційних операцій, зокрема кредитних; по-третє, прагнен­ня банків мати прибуток; по-четверте, відносна свобода, надана законами, які регулюють банківську сферу.

БП: ліцензовані (їх надання потребує ліцензії НБУ: касове обслуг., інкасація та прервез. гр. цінностей, залуч. депозитів юрид. і фіз. осіб), неліценз., чисті (послуги, що не несуть будь-якого ризику для активів банку, крім ризику операц. помилок), сурогатні (послуги, кінцевий результ. здійсн. яких може вплинути на активи банку), комісійні (послуги, за надання яких банк стягує з клієнта плату у вигляді комісії), гонорарні (банк отр. від клієнтів обумовлену наперед плату: лізинг, трастові, консультаційні послуги), спредові (чисті доходи від них форм. як різниця між комісією, отр. від клієнта та сплаченою при організ. даної послуги), балансові (облік. на балансових рах.: кредитні, інвест., валютні), позабалансові (гарантії, поручительство, консультації) тощо. 

Ринок БП в У. перебув. на стадії формув. Найб. попитом корист. послуги розрах.-касового хар-ру.

ІН ВЕСТ

Охарактеризуйте зміст економічної категорії “інвестиції”.

В Україні теоретичне пізнання категорії “інвестиції” знайшло своє відображення в Законі України від 18.09.91р. “Про інвестиційну діяльність” та в Законі України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97.

Згідно Закону України “Про інвестиційну діяльність” – інвестиції – це усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладається в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект. Це такі цінності: грошові кошти, цільові банківські вклади, паї, акції, ін.цінні папери; рухоме та нерухоме майно; майнові права; права користування землею та інші цінності.

У Законі України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено. Що інвестиції – це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти і майно.

Отже, інвестиції – це складне поняття, що об`єднує в собі різні економічні процеси, які впливають на обмін, розподіл та споживання національного продукту, тобто є фундаментальною основою суспільного відтворення.

За об’єктами вкладання коштів(майна):

- Реальні – вкладення коштів (майна)у реальні активи – мат і немат.

- Фінансові – вкладення коштів у фін інстр-ти (активи), переважно ЦП.

За х-м участі у справах п-ва:

- прямі – внесення коштів або майна в ст. к-л юо в обміна на корпорат права, емітовані такою юо.

- портфельні – придбання ЦП, деривативів та інш фін інстр-в за грош кошти на фонд ринку.

За періодом інв-ня:

- корстр – до 1 р

- довгостр – б 1р

За формами вл-ті інв-в:

- прив – їх зд-ть фо, а також юо з прив к-лом

- держ – держ чи місц органи вл, держ п-ва з бюдж фондів

- іноз – фо і юо іноз д-в

- спільні – суб’єкти певної д-ви та іноз д-в

За регіон ознакою:

- вн – їх зд-ть об’єкти інв-ня в межах д-ви

- зовн – поза її межами.

Інв процес (д-ть), стадії.

Згідно закону України “Про інвестиційну діяльність” інвестиційна діяльність визначена як сукупність практичних дій громадян, юрид.осіб та держави щодо реалізації інвестицій.

Інвестиційна діяльність часто розглядається як інвестиційний процес.

Стадіями інвестиційного циклу (процесу) є:

- мотивація інвестиційної діяльності – основним мотивом є надлишок певних коштів у суб`єкта госпорювання або приватної особи.;

- прогнозування та програмування інвестицій – вивчаються всі інвестиційні ризики, проводяться маркетингові дослідження, оцінюються напрямки інвестування;

- обрунтування доцільності інвестицій – ролзглядається якомога більша кількість інвестиційних проектів із метою вибору найкращого;

- страхування інвестицій;

- державне регулювання інвестиційного процесу;

- планування інвестицій;

- фінансування інвестиційного процесу – для інвестування не вистачає власних коштів інвестора і тому він прагне використати джерела фінансування, крім власних;

- проектування та ціноутворення;

-забезпечення інвестицій матеріально-технічними ресурсами;

- освоєння інвестицій означає їх капіталізацію, тобто створення фінансових та реальних активів;

- підготовка до виробництва продукції;

- попередня здача в експлуатацію;

- кінцева здача об`єкта весплуатацію.

Інв ринок, складові.

Інв ринок (ринок інв-й та ринок інв товарів) – це сук-ть ек відн-н, які склад-ся між продавцями та споживачами інв-х тов-в і послуг, а також об’єктів інв-ня в усіх його формах.

Ринок інв-й (обмін інв-ми) хар-ся пропозицією інв-й (к-лу)із боку інв-рів, що виступають у даному вип. як продавці, і попитом на інв-ї з боку потенц учасників інв д-ті,які виступають у ролі покупців інв-й (к-лу).

Існує 2 види інв попиту:

1) потенц попит виникає при відсутності намірів юр чи фо при наявності доходу(прибутку) направляти його на інв-ня.

2) Конкр попит (пропоз-я к-лу) х-ся конкретною реалізацією намірів суб’єктів інв д-ті на ринку.

У момент реалізації інв-й(продажу інв к-лу) на ринку їм протистоїть ринок інв товарів або об’єктів інв д-тію. Ці товари неоднорідні і можуть існувати як у грош, так і в натур-мат формі. Осн фактором, який визначає масштаби функціонування інв товарів є їх сук пропозиція, яка породжує інв попит.

Функц-ння інв ринку зд-ся через інфрастр-ру, яка формує інф-не та обслуговуюче середовище, яке дозволяє інвестору працювати з мінімальним ризиком.

Складові інфрастр-ри ринку інв-й:

1) регулююча – зд-є впорядкування інв відн-н шляхом установлення правил, стандартів та критеріїв поведінки на ринку.

2) Функціональна – це фін-кредитні інститути та сервісні організації, які зд-ть спеціалізовану д-ть із:

- залучення тимч вільних коштів на фін-ня інв проектів,

- створення правових, економ і організац умов для сталого р-ку прив п-цтва

- спів роб-ва з між нар-ми, іноз та укр. П-цтва

- страх-ня проектних та кред ризиків.

3) інформаційна – включ в себе ділові видання, Інтернет сайти рейтингових с-м привабливості п-в тощо.

Реальні інв-ї. , клас.

Реальні інвестиції — це вкладення в основний капітал та на приріст матеріально-виробничих запасів. Це ресурси, які направляються на збільшення реальн к-лу с-ва, розширення виробн процесу. Реал інвестиц – у вигляді нетто-інвест, реінвест(знову вивільнені), у зовн умови, внутр умови.. Дореал інвест відн вклад:

І) в основні активи на:

• придбання (або виготовлення) нового обладнання, в тому числі витрати на їх доставку, монтаж та введення в експлуатацію;

• модернізацію діючого обладнання;

• будівництво та реконструкцію будівель та споруд тощо.

2) в нематеріальні активи, які пов'язані, перш за все, із придбанням нової технології (патенту, ліцензії) та торгової марки.

3) в оборотні кошти, які передбачають забезпечення:

• нових та додаткових запасів основних та допоміжних матеріалів;

• нових та додаткових запасів готової продукції;

• збільшення рахунків дебіторів.

Найчастіше під «реальними інвестиціями» розуміють ті;

економічні ресурси, які направляються на збільшення реального капіталу суспільства, тобто на розширення або модернізацію ви­робничого процесу.

Реальні інвестиції в формі капітальних вкладень • включають в себе такі елементи «валових» інвестицій, як витрати на накопичення та реновацію основних фондів і накопичення оборотних фондів у частині приросту незавершеного будівницт­ва. Отже, поняття «валових інвестицій» по складу ширше капітальних вкладень, які не включають у себе витрати на утворення нев становленого обладнання та капітальний ремонт діючих ос­новних фондів.

Реальні інвестиції можуть виступати також у вигляді нетто-інвестицій, або початкових інвестицій, які здійснюються на основі проекту або при купівлі підприємства (фірми) тареінве-стицій (знову вивільнені інвестиційні ресурси, які використову­ються на придбання нових засобів виробництва). Нетто-інвес­тиції разом із реінвестиціями утворюють брутто-інвестииії.

Реальні інвестиції поділяються також на: інвестиції у «зовнішні умови», тобто в найбільш вигідні вкладання вільних коштів у сторонні виробничі та інші структури; та інвестиції у власну діяльність, тобто найбільш вигідне вкладання капіталу в підвищення конкурентного статусу підприємства як за рахунок внутрішніх, так і за рахунок зовнішніх джерел фінансування.

101.. Інновації, пон і особл.

Основною формою реальних інвестицій є інноваційні інвестиції, які реалізуються в процесі інноваційної діяльності підприємства.

Інновації можна також розглядати і як вкладення інвес­тиційного капіталу в нововведення, які приводять до кількісних або якісних змін в підприємницькій діяльності. Інноваціям пере­дує науково-виробнича діяльність, пов'язана з появою нововве­дення. Ідея нововведення може бути зароджена як інтенція, ініціація або дифузія інновацій.

Інтенція — це ідея, пропозиція або проект, які після оп­рацювання перетворюються в інновацію.

Ініціація — це рекомендації щодо удосконалення науково-технічної, організаційної, виробничої або комерційної діяльності, метою яких є початок інноваційного процесу або його розвиток.

Дифузія — це процес передачі нововведення по кому­нікаційним каналам між членами соціальної системи в часі. Но­вовведеннями можуть виступати ідеї, технології тощо, які є нови­ми для суб'єкта господарювання.

Іновації можуть бути наукові, техн, інформ, регіон, місцеві, глобальні, економічні, соціальні, сировинні, технолог, продуктові, відбуватись у простій(в межах орг), міжорганізаційній, розширеній(порушення монополії виробн) формах