Державний департамент України з питань виконання покарань: завдання та структура, його територіальні органи управління.

Департамент є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який безпосередньо реалізовує єдину державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.

Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, рахун­ки в установах банків, гербову печатку зі своїм найменуванням.

Основними завданнями Департаменту є:

- здійснення єдиної державної політики у сфері виконання кри­мінальних покарань;

-розроблення рекомендацій щодо організації тримання осіб, взя­тих під варту, забезпечення виконання вироків суду і застосування передбаченних законом засобів виправлення і перевиховання засуджених;

- здійснення контролю за виконанням вироків суду за окремими видами додаткових покарань; забезпечення примусового лікування засуджених, хворих на алкоголізм та наркоманію;

- забезпечення додержання вимог законодавства в органах і установах виконання покарань, запобігання злочинам, дисциплінарним проступкам з боку засуджених до позбавлення волі та щодо них, їх при­пинення та виявлення і розкриття злочинів, вчинених в органах і уста­новах виконання покарань, проведення дізнання у справах про ці злочини, здійснення оперативно-розшукової діяльності;

- керівництво органами і установами виконання покарань, організація виробничо-господарської діяльності з наданням засудженим роботи, забезпечення їх професійної підготовки та загальноосвітнього навчання;

-правовий і соціальний захист осіб рядового і начальницького складу, працівників кримінально-виконавчої системи та членів їх сімей;

- удосконалення роботи з кадрами, їх професійної підготовки.

Департамент у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує та контролює їх виконан­ня. У разі необхідності Департамент разом з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади видає спільні акти.

Рішення Департаменту, прийняті в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємства­ми, установами, організаціями та громадянами.

Указ Президента визначає структуру Департаменту. Очолює його голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент Ук­раїни. Голова Департаменту має заступників, які призначаються та звільняються з посади відповідно до законодавства. Голова Департамен­ту розподіляє обов'язки між заступниками голови.

Голова здійснює керівництво Департаментом і несе відповідальність перед Президентом України, Кабінетом Міністрів України за виконан­ня покладених на Департамент завдань і здійснення ним своїх функцій, визначає ступінь відповідальності заступників голови та керівників структурних підрозділів Департаменту.

Для погодженого вирішення питань у межах своїх повноважень, обговорення найважливіших напрямів діяльності в Департаменті утво­рюється колегія у складі голови, заступників голови за посадою, а та­кож керівників структурних підрозділів Департаменту. До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів виконавчої вла­ди, а також керівники органів і установ виконання покарань та підпри­ємств, які належать до сфери управління Департаменту. Членів колегії затверджує та звільняє від виконання обов'язків Кабінет Міністрів Ук­раїни. Рішення колегії втілюються наказами Департаменту.

Для розгляду рекомендацій та пропозицій щодо основних напрямків розвитку кримінально-виконавчої системи у Департаменті можуть ут­ворюватися дорадчі та консультативні органи. Склад цих органів і по­ложення про них затверджує голова Департаменту.

Департамент має у своєму підпорядкуванні воєнізовані форму­вання.

Державний департамент України з питань виконання покарань має територіальні органи управління — управління (відділи) Державного департаменту України з питань виконання покарань в областях, Авто­номній Республіці Крим, містах Києві і Севастополі. Ці органи реалізу­ють рішення і накази Департаменту на місцях, у межах своєї компетенції здійснюють поточне керівництво органами та установами виконання покарань у відповідній області (районі, місті), інформують центральний апарат Департаменту про стан органів та установ виконання покарань відповідної території, виконують інші функції щодо забезпечення діяль­ності кримінально-виконавчої системи.

ЗУ "Про Державну кримінально-виконавчу службу"

1. Центральний орган виконавчої влади з питань виконання
покарань утворюється, реорганізовується та ліквідовується
Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України.
Центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань
реалізує єдину державну політику у сфері виконання кримінальних
покарань, спрямовує, координує та контролює діяльність Державної
кримінально-виконавчої служби України, у межах своїх повноважень
видає накази, організовує та контролює їх виконання.

2. Центральний орган виконавчої влади з питань виконання
покарань узагальнює практику застосування законодавства з питань,
що стосуються завдань Державної кримінально-виконавчої служби
України, розробляє пропозиції, спрямовані на його вдосконалення, і
вносить їх на розгляд відповідно Президенту України чи Кабінету
Міністрів України.

3. Центральний орган виконавчої влади з питань виконання
покарань є державним замовником з оборонного замовлення та на
поставку (закупівлю) продукції, виконання робіт, надання послуг за
державні кошти для задоволення потреб національної безпеки.

Стаття 8. Керівник центрального органу виконавчої влади з
          питань виконання покарань

1. Керівництво Державною кримінально-виконавчою службою
України та діяльністю центрального органу виконавчої влади з
питань виконання покарань здійснює керівник центрального органу
виконавчої влади з питань виконання покарань, який несе
персональну відповідальність за виконання завдань Державної
кримінально-виконавчої служби України.

2. Керівника центрального органу виконавчої влади з питань
виконання покарань призначає на посаду Президент України за
поданням Прем'єр-міністра України та припиняє його повноваження на
цій посаді. Керівник центрального органу виконавчої влади з питань
виконання покарань має заступників, які призначаються на посади та
звільняються з цих посад у встановленому порядку.

Стаття 9. Територіальні органи управління центрального органу
          виконавчої влади з питань виконання покарань

 1. Для забезпечення виконання завдань Державної
кримінально-виконавчої служби України центральним органом
виконавчої влади з питань виконання покарань утворюються
територіальні органи управління - управління (відділи) в
Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській
області, місті Севастополі.

2. Територіальні органи управління здійснюють керівництво
оперативно-службовою та фінансово-господарською діяльністю
підпорядкованих їм органів і установ та виконують функції,
передбачені положеннями про територіальні органи управління.

3. Положення про територіальні органи управління
затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань
виконання покарань.

Державна виконавча служба

ст.12 КВК

Державна виконавча служба виконує покарання у виді штрафу і конфіскації майна у випадках та в порядку, передбачених цим Кодексом та законами України.

- не є ні органом, ні установою виконання покарання

ЗУ "Про державну виконавчу службу"

Органами державної виконавчої служби є:

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції
України;

відділи державної виконавчої служби Головного управління
юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь
юстиції;

районні, міські (міст обласного значення), районні в містах
відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Виконання рішень, перелік яких встановлено законом,
покладається на державних виконавців.

Районні, міські (міст обласного значення), районні в містах
відділи державної виконавчої служби є юридичними особами, мають
поточні та вкладні (депозитні) рахунки в органах Державного
казначейства України, гербову печатку.

Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції
мають реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства
України для зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати
стягувачам.

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції
України, відділи державної виконавчої служби Головного управління
юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь
юстиції мають печатку.

28.Військові частини, гауптвахти

 Стаття 14. Військові частини, гауптвахти

Військові частини, гауптвахти виконують покарання у виді
позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або
кваліфікаційного класу, службового обмеження для
військовослужбовців, засуджених за злочини невеликої тяжкості,
арешту з утриманням засуджених на гауптвахтах, а також здійснюють
контроль за поведінкою засуджених військовослужбовців, звільнених
від відбування покарання з випробуванням

Арештні доми

Стаття 15. Арештні доми

1. Арештні доми виконують покарання у виді арешту.

2. В арештних домах тримаються повнолітні особи, а також
неповнолітні, яким на момент постановлення вироку виповнилося
шістнадцять років і які засуджені за злочини невеликої тяжкості.

ЗО.Виправні центри

Стаття 16. Виправні центри

Виправні центри виконують покарання у виді обмеження волі
стосовно осіб, засуджених за злочини невеликої та середньої
тяжкості, а також засуджених, яким даний вид покарання призначено
відповідно до  статей 82, 389 Кримінального кодексу України

Дисциплінарні батальйони

Стаття 17. Дисциплінарний батальйон

Дисциплінарний батальйон виконує покарання у виді тримання в
дисциплінарному батальйоні засуджених військовослужбовців
строкової служби.

Виправні колони, їх види

Стаття 18. Виправні колонії

1. Виправні колонії виконують покарання у виді позбавлення
волі на певний строк, довічного позбавлення волі.

2. Засуджені до позбавлення волі відбувають покарання у
виправних колоніях:

мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання -
засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з
необережності, злочини невеликої та середньої тяжкості, а також
особи, переведені з колоній мінімального рівня безпеки із
загальними умовами тримання і колоній середнього рівня безпеки в
порядку, передбаченому цим Кодексом;

мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання -
чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини
невеликої та середньої тяжкості; жінки, засуджені за злочини
невеликої та середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини.
У виправній колонії цього виду можуть відбувати покарання також
засуджені,  переведені з виховних колоній у порядку, встановленому
статтею 147 цього Кодексу;

середнього рівня безпеки - жінки, засуджені до покарання у
виді довічного позбавлення волі; жінки, яким покарання у виді
смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням
волі на певний строк в порядку помилування або амністії; чоловіки,
вперше засуджені до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі
злочини; чоловіки, які раніше відбували покарання у виді
позбавлення волі; чоловіки, засуджені за вчинення умисного злочину
середньої тяжкості в період відбування покарання у виді
позбавлення волі; засуджені, переведені з колоній максимального
рівня безпеки в порядку, передбаченому цим Кодексом;

максимального рівня безпеки - чоловіки, засуджені до
покарання у виді довічного позбавлення волі; чоловіки, яким
покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням
волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари або довічного
позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у
порядку помилування або амністії; чоловіки, засуджені за умисні
особливо тяжкі злочини; чоловіки, засуджені за вчинення умисного
тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання
у виді позбавлення волі; чоловіки, переведені з колоній середнього
рівня безпеки в порядку, передбаченому цим Кодексом.

3. Слідчі ізолятори виконують функції виправних колоній
мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і
виправних колоній середнього рівня безпеки стосовно засуджених,
які залишені для роботи з господарського обслуговування.

З3 .Виховні колонії.

Стаття 19. Виховні колонії

Виховні колонії виконують покарання у виді позбавлення волі
на певний строк стосовно засуджених неповнолітніх.