Умови відбування покаранняу виді виправних робіт

Стаття 42. Умови відбування покарання у виді виправних робіт

1. Протягом строку відбування покарання засудженим
забороняється звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу
кримінально-виконавчої інспекції. Дозвіл на звільнення може бути
наданий після перевірки обґрунтованості заяви засудженого та за
наявності довідки з нового місця роботи про можливість його
працевлаштування.

2. Особам, засудженим до покарання у виді виправних робіт,
надається щорічна відпустка, час якої не зараховується до строку
відбування покарання.

3. Час відбування засудженим покарання у виді виправних робіт
зараховується в загальний стаж роботи.

   4. Засудженим     забороняється   без  дозволу
кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України.

5. Стосовно особи, яка стала непрацездатною після
постановлення вироку суду, кримінально-виконавча інспекція вносить
подання до суду про заміну виправних робіт штрафом.

6. Стосовно особи, яка після постановлення вироку суду
досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною,
кримінально-виконавча інспекція вносить подання до суду про
звільнення такої особи від відбування покарання.

Обов'язки власника підприємства, установи, організації або

Уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженим покарання у виді виправних робіт.

Стаття 44. Обов'язки власника підприємства, установи,
           організації або уповноваженого ним органу за
           місцем відбування засудженими покарання у виді
           виправних робіт

1. На власника підприємства, установи, організації або
уповноважений ним орган за місцем відбування засудженим покарання
у виді виправних робіт покладається:

щомісячне відрахування визначеної вироком суду частини
заробітної плати і перерахування утриманої суми в доход держави;

додержання порядку та умов відбування покарання, передбачених
цим Кодексом;

своєчасне інформування кримінально-виконавчої інспекції про
ухилення засудженого від відбування покарання, переведення
засудженого на іншу роботу чи посаду, а також його звільнення;

щомісячне інформування кримінально-виконавчої інспекції про
кількість робочих днів за графіком на підприємстві, в установі,
організації, кількість фактично відпрацьованих засудженим робочих
днів, розмір заробітної плати і утримань з неї за вироком суду,
кількість прогулів, кількість днів тимчасової непрацездатності за
листком непрацездатності та з інших причин.

2. У разі систематичного неправильного або несвоєчасного
відрахування сум із заробітку засудженого, а також невиконання
інших вимог цієї статті кримінально-виконавча інспекція надсилає
матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення винних
осіб до відповідальності згідно із законом.