CASE-технології у логістичному менеджменті.

CASE-технології – це вид консалтингових логістичних послуг, пов'язаних з оптимізацією управління бізнес-процесами на підприємстві. Реальна діяльність пронизує підприємство у виді набору бізнес-процесів, що здебільшого ніким не керуються і за які ніхто не відповідає, тому що бізнес-процеси не описані й не документовані.

Розрізняють основніі допоміжні процеси.

Основні процеси – це ті, котрі додають якість, а допоміжні процеси формують інфраструктуру організації.

Прикладами процесів можуть бути процеси збуту і постачання, процес розробки нового виробу і виведення його на ринок, процес обслуговування клієнтів.

Для управління конкретними процесами використовуються конкретні моделі бізнес-процесів.

Ефективним засобом моделювання бізнес-процесів є CASE- системи (з англ. – комп'ютерна підтримка програмного забезпечення інжинірингу).

Конкретні бізнес-процеси називаються екземплярами.

Якщо розглянути який-небудь фрагмент виробничого процесу обробки окремого замовлення, то тут кожен об'єкт, що фігурує в бізнес-процесі, конкретизується присвоєнням йому імені або набору імен.

У виробничому секторі це звичайно складання графіків робіт, що служать описом виробничого процесу для виготовлення окремих деталей або виконання виробничих замовлень.

В адміністративному секторі конкретні моделі бізнес-процесів реалізуються за допомогою систем управління, що автоматизують управління потоками документів і робіт.

Склади та їх функції

Для зберігання запасів призначені відповідні склади. Підприємство несе певні витрати, пов'язані з утриманням складів та здійсненням складських операцій. Вони є частиною логістичних витрат.

Склади – це будівлі, споруди та різноманітні пристрої, призначені для приймання, розміщення і зберігання товарів, які надійшли на них, підготовки їх до споживання і відпускання споживачу

Для складських операцій характерні певні особливості (здебільшого негативні:

1) на складах не створюється додаткова споживча вартість, тому складські операції як вид діяльності не приносять користі;

2) з плином часу якість запасів погіршується, можливі їх крадіжки;

3) здійснення складських операцій вимагає значних витрат;

4) тривале зберігання значної кількості запасів призводить до уповільнення обіговості оборотних коштів.

Але склади виконують і ряд корисних функцій, таких як:

– перетворення виробничого асортименту в споживчий відповідно до попиту і з метою виконання замовлень клієнтів;

– складування і зберігання продукції з метою вирівнювання тимчасового, кількісного та асортиментного розривів між виробництвом і споживанням продукції;

– консолідація(об'єднання (консолідації) невеликих партій вантажів для декількох клієнтів) і розукрупнення вантажів(вантажы, які потім розділяються на більш дрібні партії за замовленнями і відправляються кожному споживачу)

Метоюстворення складів у системах логістики є не збереження матеріальних ресурсів, а перетворення параметрів матеріальних потоків для їх найбільш ефективного використання.

Під параметрами розуміють розміри і склад транспортних партій вантажів, тип і спосіб упакування, кількість найменувань вантажів у транспортних партіях, час прибуття і відправлення транспортних партій та ін.

Точка беззбитковості складу (Т) визначається як відношення різниці доходу і змінних витрат на 1 т вантажу до суми постійних витрат на утримання складу.

Величина змінних витрат завжди залежить від поточного (середнього) обсягу запасу на складі, а розмір постійних витрат може відрізнятися залежно від умов управління запасами. Розглянемо такі різновиди використання складських площ, умовно позначимо як:

1. "Гнучке" управління запасами.

У міру зниження запасу вивільнювані складські площі використовуються під збереження іншої продукції. Це говорить про те, що як постійні, так і змінні витрати становитимуть половину від максимального розрахованого для всього обсягу замовлення рівня.

Загальні витрати на зберігання дорівнюватимуть:

2. "Фіксоване" управління запасами.

На складі не відбувається оперативного перерозподілу вивільнюваних складських площ під збереження іншої продукції. Така ситуація може бути як при оренді складу, так і при експлуатації власного. Тоді рівень постійних витрат на зберігання запасів залишається однаковим незалежно від зниження їх фактичного обсягу і буде визначатись відповідно до формули . Загальні витрати на зберігання визначаються:

Де   – загальні складські витрати на зберігання;

,  – величина постійних і змінних витрат на зберігання одиниці запасу відповідно (грн/од);

– загальний обсяг складу (од).

За необхідності оренди або будівництва складів виникає проблема визначення їх вантажної площі. Для цього використовують формулу:

де  – прогноз величини товарних запасів;

О – прогноз вантажного товарообігу за рік;

– коефіцієнт нерівномірності завантаження складу;

– коефіцієнт використання вантажного обсягу складу;

С – приблизна вартість 1 куб. м товару, що зберігається на складі;

– кількість робочих днів у роді – 254 дні;

Н – висота укладання вантажів на зберігання.

Класифікація складів

Сьогодні в теорії та практиці виділяють досить велику кількість видів складів, якы класифыкуються за такими ознаками.

Характер виконуваних функцій   Сортувально-розподільчі(здійснюється приймання товарів у місцевих та позамісцевих постачальників, а також їх сортування, комплектування партій товарів відповідно до замовлень роздрібних торговельних організацій), транзитно-перевалочні(призначені для переправлення товарів із районів виробництва до пунктів споживання різними видами транспорту), накопичувальні(сезонного та тривалого зберігання товарів).

Розмір корисної складської площі (складського об'єму), місткості    ----Малі—до 5 тис. м2 (30 тис. м3), до 1 тис. т; середні — від 5 до 10 тис. м2 (від 30 до 60 тис. м3), від 1 до 6 тис. т; великі — понад 10 тис. м2 (понад 60 тис. м3), понад 6 тис. Т.

Рівень механізації вантажопереробки   Немеханізовані(з ручною вантажопереробкою), механізовані(склади, що мають дільниці з локально механізованими технологічними операціями за умов ручного комплектування продукції), комплексно-механізовані(склади з механізованою вантажопереробкою, що відбувається протягом усього технологічного циклу), автоматизовані(комплексно-механізовані склади чи їх дільниці, що мають автоматизовану систему пошуку та розміщення вантажів), автоматичні(є програмно-керованими автоматизованими складами).

Транспортні умови.Прирейкові, портові, при пристанях, неприрейкові (внутрішньоміські)

Форма користування       Індивідуального користування, спільного користування, загального користування

Форма власності     Державні, колективні, приватні, спільні

Поверхова висота приміщень  Низьковисотні-- їх робоча висота сягає 7,2 м (одноповерхові), середньовисотні---від 7,2 до 12,6 м, висотні-- понад 12,6 м

Температурний режим. Утеплені(На таких складах створюються умови для захисту товарів від зовнішньо-температурних перепадів та вологості повітря), неутеплені(використовують в основному для зберігання товарів у скляній, м'якій чи іншій тарі), опалювані, неопалювані, склади-холодильники(обладнані пристроями для підтримання мінусового рівня температури у камерах зберігання швидкопсувних товарів).

Технічна будова, яка визначає режим зберігання товарів.Загальнотоварні(для зберігання й складської обробки товарів, які не потребують дотримання спеціальних умов зберігання), спеціальні(для зберігання товарів, фізико-хімічні особливості яких потребують створення спеціальних конструкцій будівель чи технологічних пристроїв)

Відношення до логістичних посередниківВласні склади підприємств, склади логістичних посередників (торгових, транспортних, експедиторських, вантажопереробних і т. ін.)

Відношення до базисних сфер логістики Склади постачання, склади виробництва, склади розподілу

Вид продукції, яку зберігають Склади сировини, матеріалів, комплектуючих; склади незавершеного виробництва; склади готової продукції; склади тари; склади зворотних відходів

Під умовами зберігання матеріалів розуміють зовнішнє середовище (температура, вологість та освітлення).

Під технікою зберігання – порядок і способи розміщення матеріалів на складі.

Розрізняють декілька способів розміщення матеріалів у складському приміщенні.

1. Сортовий (номенклатурний) порядок розміщення матеріальних ресурсів на місцях зберігання. При такому розміщенні кожному найменуванню сорту, розміру товару відводиться певне місце.

2. Партійний порядок розміщення. Вантажі зберігаються окремо партіями, що постачаються, з окремим оформленням кожної партії, яка складається з матеріалів із індивідуальними відмінностями якості (метали різних плавок, цемент різних марок та ін.).

3. Комплектний спосіб розміщення. Запаси зберігаються в одному місці або в суміжних осередках вантажів різних найменувань, розмірів, сортів, що складають комплект одночасно споживаних у виробництві матеріалів.

За характером заповнення складського об'єму розрізняють:

– підлоговий (штабельний);

Штабельне зберігання здійснюється, коли потрібно зберігати затарені або штучні товари. Цей спосіб оптимальний при зберіганні вантажів великих кількостей і невеликої номенклатури.

Переваги штабельного зберігання: 1) максимальне використання площ та об'ємів; 2) спрощення обліку матеріалів та контроль за їх рухом.

Недоліки: 1) спосіб може використовуватись тільки при обмеженні номенклатури вантажів; 2) незручність виймання запасів зі штабеля; 3) неможливість автоматизації складських робіт. Стелажне зберігання – найбільш часто використовуваний спосіб для багатономенклатурних вантажів.

– підвісний (стелажний);Застосовується для багатономенклатурних вантажів.

Перевага стелажного зберігання: забезпечує механізацію та автоматизацію складських процесів.

Недоліки стелажного зберігання: 1) недостатнє використання складських площ і складу; 2) потреба у стелажах та в більш складному підйомно-транспортному обладнанні.

– комбінований спосіб зберігання.

Комбінований спосіб зберігання використовується для усунення недоліків двох вищезгаданих способів. На одному складі може бути використано і штабельне і стелажне зберігання залежно від виду запасів, їх габаритів та кількості.