Логістичні ланцюги. Види логістичних ланцюгів розподілу

Сутність, функції та завдання логістики.

Логістика- Наука про оптимальне управління матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками в економічних адаптивних системах із синергічними зв'язками"

Мета логістики – оптимізація циклу відтворення шляхом комплексного, орієнтованого на потребу, формування потоку матеріалів та інформації у виробництві й розподілі продукції.Головна мета логістики конкретизується в її завданнях, які за ступенем значимості розділяють на три групи:– глобальні;– загальні;– часткові (локальні).

До глобальних завдань відносять:

– створення комплексних інтегрованих систем матеріальних, інформаційних, а якщо можливо, й інших потоків;– стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням логістичних потужностей сфер виробництва й обігу;– постійне удосконалювання логістичної концепції у межах обраної стратегії в ринковому середовищі;– досягнення високої системної гнучкості шляхом швидкого реагування на зміни зовнішніх і внутрішніх умов функціонування.

До загальних завдань відносять:

– здійснення наскрізного контролю за потоковими процесами в логістичних системах;

– розробку та удосконалювання способів управління матеріальними потоками;

– багатоваріантне прогнозування обсягів виробництва, перевезень, запасів і т. ін.;

– виявлення незбалансованості між потребами виробництва і можливостями матеріально-технічного забезпечення;– стандартизація вимог до якості логістичних послуг та окремих операцій;– раціональне формування господарських зв'язків;

– виявлення центрів виникнення втрат часу, матеріальних, трудових і грошових ресурсів;

– оптимізація технічної та технологічної структури транспортно-складських комплексів;

– визначення стратегії й технології фізичного переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів, готової продукції;– формалізація актуалізованих логістичних цілей і параметрів функціонування логістичної системи.

Часткові завдання в логістиці мають локальний характер. Вони більш динамічні й різноманітні:

– оптимізація запасів усіх видів і на всіх етапах руху товару;– максимальне скорочення часу зберігання продукції;– скорочення часу перевезень;– швидка реакція на вимоги споживачів;– підвищення готовності до постачань;– зниження витрат у всіх ланках логістичного ланцюга;– раціональний розподіл транспортних засобів;– гарантування якісного післяпродажного обслуговування;– підтримка постійної готовності до прийому, обробки і видачі інформації;– поетапність просування через трансформаційні об'єкти.

Об'єктом вивчення теорії логістики є матеріальні і відповідні їм фінансові та інформаційні потоки або їх поєднання, потокові процеси господарсько-економічної й іншої діяльності у відтворенні й обігу, що організовуються в потоки.Предметомвивчення, досліджень теорії логістики є оптимізація матеріальних і відповідних їм фінансових та інформаційних потоків.

Практична реалізація методологи логістики виражається через її функції.

Системоутворююча ф-я. Логістика є системою ефективних технологій забезпечення процесу управління ресурсами. Інтегруюча ф-я. Логістика забезпечує синхронізацію процесів збуту, зберігання і доставки продукції з орієнтацією їх на ринок засобів виробництва і надання посередницьких послуг споживачам. Регулююча функція. Логістичне управління матеріальними і супутніми потоками спрямоване на економію всіх видів ресурсів, скорочення витрат живої й упредметненої праці .Результуюча функція. Логістична діяльність спрямована на постачання продукції в необхідній кількості, у визначені часу і місця з заданою якістю (станом), за мінімальних витрат.

Універсальна концепція теорії логістики

У теорії та практиці логістичних досліджень відомо багато різних концепцій, однак усі вони містять два основні загальні положення:

1) об'єктом логістики є певний потоковий процесс і поєднання його компонентів;

2) дослідження охоплює певна системна цілісність, що включає всі вузли й елементи потокового процесу, а також деякі інші аспекти розгляду.

Звідси й основні постулати побудови універсальної концепції теорії логістики можуть бути зведені до таких чотирьох положень:

1) об'єктом логістичних досліджень є потокові (матеріальні, фінансові) і відповідні їм інформаційні (або їх поєднання) процеси в економіці відтворення й обігу;

2) предметом (тобто що в об'єкті досліджується) — є оптимізація відповідних потоків;

3) наскрізна (глобальна) оптимізація здійснюється з позиції єдиного цілого як системи;

4) в основі методології синтезу, аналізу й оптимізації таких систем лежить парадигма – система концепцій об'єктивно обумовлених спрямованістю і послідовністю дослідницької логіки наукових дисциплін.

Факторами виникнення об'єктивних умов для зародження й реалізації логістичної концепції у виробничо-комерційній діяльності і на рівні реалізації цільових державних програм економічного розвитку є:

1) організаційна єдність потокового процесу;

2) технологічна єдність потокового процесу;

3) економічна єдність потокових процесів товарообміну і відтворення;

4) інформаційна єдність потокових процесів.

Сучасна логістична концепція.

Найчастіше мету логістичної діяльності пов'язують з виконанням так званих правил логістики. Найбільш поширеним підходом є виділення семи правил логістики (7R)

– продукт – потрібний продукт;

– кількість – у необхідній кількості;

– якість – відповідна якість;

– місце – у потрібне місце;

– час – необхідно доставити у потрібний час;

– споживач – певний споживач;

– витрати – з мінімальними витратами.

Основні принципи та методи теорії логістики.

Основні принципи для підприємницької логістики такі:

– погодження логістики з корпоративною стратегією;

– удосконалення організації руху матеріальних потоків;

– забезпечення надходження необхідної інформації та сучасної технології и обробки;

– прагнення до ефективного управління людськими ресурсами;

– підтримка тісного зв'язку з іншими фірмами у виробленні стратегії;

– облік прибутку від логістичної діяльності в системі фінансових показників;

– ретельна розробка логістичних операцій;

Методи дослідження.

1) загальна теорія систем;

3) дослідження операцій;

4) прогностика.

Загальнонаукові методи, що використовуються в логістиці:

1) матеріалістична діалектика з її причинно-наслідковою логікою;

2) аналіз і синтез систем;

3) метод переходу від абстрактного до конкретного.

Види логістики

З метою формалізації наукових досліджень і практичних розробок логістика класифікується за такими ознаками:

1) характер зон управління:

– зовнішня;

– внутрішня.

Зовнішня логістика займається питаннями регулювання потокових процесів, які виходять за рамки діяльності, але перебувають у сфері впливу суб'єкта господарювання.

Внутрішня логістика спрямована на координацію й удосконалення господарської діяльності, пов'язаної з управлінням потоковими процесами в межах підприємства або корпоративної групи підприємств;

2) характер господарської діяльності (функціональні області):

– закупівельна;

– виробнича;

– розподільча;

– транспортна;

– складська;

– запасів;

– інформаційна і т. ін.

Зазначені сфери застосування логістики будуть розглянуті нами докладніше в наступних темах;

3) масштаб розроблюваних проблем (рівні логістики):

– макрологістика;

– мікрологістика.

Логістичні ланцюги. Види логістичних ланцюгів розподілу

Логістичний ланцюг – це лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів тощо), які виконують логістичні операції, спрямовані на доведення матеріальних потоків від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача та оптимізацію супутніх їм інформаційних і фінансових потоків.

Логістичний канал – це частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів^*21.

Таким чином, основною відмінністю логістичного ланцюга від логістичного каналу (каналу розподілу) є те, що ланцюг включає і виробника, і посередників, і обслуговуючі структури (склади, транспортні організації), а канал – лише посередників і виробника.

На рис. 2.1 наведено приклад простого логістичного ланцюга прямого збуту, який включає такі ланки логістичної системи (ЛЛC): фірму – виробника готової продукції (ГП), споживача (покупця) і логістичного посередника, який доставляє товар покупцю ^*22.

Рис. 2.1. Приклад простого логістичного ланцюга: JIJIC – ланки логістичної системи; ГП – готова продукція.

У цілому в логістичному ланцюзі виділяють такі головні ланки:

– постачання матеріалів, сировини і напівфабрикатів;

– зберігання продукції та сировини;

– виробництво товарів;

– розподіл, включаючи відправлення товарів зі складу готової продукції;

– споживання готової продукції;

– сервісне обслуговування споживачів чи замовників. Організаційна побудова логістичних ланцюжків може бути різноманітною і залежить від^*23:

1) розмірів підприємств;

2) масштабів їх діяльності;

3) концепції управління;

4) матеріаломісткості;

5) галузі економіки.

Логістичні мережі – це складні логістичні утворення взаємопов'язаних ланок, які поєднують кілька логістичних ланцюгів .