Концепція народного представництва. Поняття і форми представницької демократії.

Концепція національного (народного) представництва склалася ще в XVIII-XIX ст. і являє собою сукупність наступних принципів:

1) національне (народне) представництво засновується Основним законом країни;

2) нація (народ), будучи носієм суверенітету, уповноважує парламент здійснювати від його імені законодавчу владу (а не суверенітет);

3) для найбільш ефективного функціонування законодавець-~ Ч ної влади нація (народ) обирає до парламенту своїх представників - депутатів, сенаторів, представників (парламентаріїв);

4) член парламенту є представником усієї нації, а не тільки тих, хто його обрав, тому він не залежить від своїх виборців і не може бути ними відкликаний;

5) робота парламенту характеризується особливими організаційними формами діяльності, а його рішення мають основоположний характер.

Сучасна представницька демократія характеризується тим, що дозволяє здійснювати владу в державі постійно і безперервно, а особливістю представницьких органів влади є те, що вони формулюють і виражають волю народу у прийнятих ними законах або рішеннях. Крім того, представницькі органи є сполучною ланкою між народом і професійним державним апаратом, завжди трохи відокремленим від суспільства. Органи представницької демократії сприяють подкон-трольності держави народу, оскільки у прийнятих ними нормативно-правових актах часто містяться положення, що регламентують діяльність інших владних структур.

Відомо, що в більшості зарубіжних країн парламент має двопалатну структуру. При цьому у федеративних державах нижня палата розглядається як орган, що представляє всю націю в цілому, а верхня - як орган, що представляє інтереси кожного суб'єкта федерації. Оскільки зарубіжні федерації не завжди являють собою багатонаціональні держави, а суб'єкти федерацій фактично не відрізняються один від одного національним складом населення, то верхня палата парламенту виражає не інтереси окремих націй, а особливі інтереси окремих суб'єктів федерації.

Так, наприклад, йде справа в Конгресі США, що складається з двох палат - Сенату і Палати представників. У Палату представників входить 435 членів, кожен з яких представляє близько 500 тис. виборців. У відповідності з результатами перепису населення, проводиться кожні 10 років, місця в Палаті представників перерозподіляються між штатами. Право визначати межі виборчих округів по виборах в Палату представників належить законодавчим зборам кожного штату. За Конституцією США кожен штат повинен бути представлений у Палаті принаймні одним членом. Члени Палати представників обираються на дворічний термін.

Кожен штат представлений в сенаті двома членами, тобто до його складу входять 100 сенаторів. Кожен сенатор обирається в своєму штаті на шестирічний термін, що починається в січні наступного після виборів року. На відміну від Палати представників кожні два роки підлягає переобранню лише третина сенаторів Конгресу США.