Тріумвірат Ярославичів. Політ.дроблення Р.русі.1054-1072

Правління трьох синів Ярослава: Ізяслава (Київ), святослава(Чернігів) і всеволода (Переяслав). 1061-половці вперше напали на русь.1068-битва на рАльта між дружиною Всеволода та половцями.Всеволод звернувся на допомогу до братів.На р.Альта половці знову розбили руські війська,князі повтікали з поля бою,а половецькі загони розійшлися по обох берігах Дніпра.Поразка Всеволода-територія Переясловщини відійшла до половців.1068-повстання киян проти ізяслава.Ізяслав утік до Польщі,а кияни проголосили своїм князем Всеслав Брячиславовича(правив 7 місяців)1072-зїзд ярославичів у Вишгороді на нараді внесено зміни й доповнення до кодексу «Руська правда» та створено нове зведення законів. «Правда ярославичів » цей кодек мав стабілізувати політ.ситупцію всередині країни,але на жаль цього не сталося. Протягом 1073-1093 ярославиці по черзі сідали у великокняже крісло.

Князівські зїзди не припиняли міжусобиць . Любецький з’їзд 1097 р. закріплення вотчин знаменував початок розпаду русі.

Володимир Мономах та Мстислав Великий. 

Володимир Мономах (1113 – 1125).Подолав сепаратистські тенденції,обєднав /4 території русі.Тимчасово стабілізував становище держави і повернули її в ряди наймогутніших країн європи. 1113-повстання в києві,під час якого мономах був запрошений на престол.Сутність понятті «Устав в.Мономаха» закони,що регулювали становище закупів і холопів,уміщені в розшир редакції руської правди.закони прийняті представником вищих станів із поступками для міщан і нижчіх станів населення після повстання в києві.В.Мономах написав «Повчання..»(рік невідомий) в якому дава настанови нащадкам,як управляти державою.1103,1111,1116-успішні військ походт мономаха проти половців. У 1125-смерть мономаха.1125-1132-Мстислав Володимирович.Був останнім князем періоду єдності К.Русі у 1129-мстислав переміг половецьких князів і вислав їх у візантію.1132-смерть Мстислава Володимировича.Початок феод.роздробленості,розпад Крусі.

17. Київська Русь за часів феодальної роздробленості.Причини:натур.хар-р гос-ства,великі простори держави та етнічна неоднорідність населення,зростання великого феодального землеволодіння, відсутність чіткого, незмінного механізму спадкоємності князівської влади, частковий занепад Києва як торгового центру,посилення місцевої землевласницької знаті, економічне та політичне зміцнення князівств, зміна європейських торговельних шляхів, зокрема занепад «шляху із варяг у греки», посилення експансії степових кочівників.По смерті великого князя київського Мстислава, сина Володимира Мономаха, Київська Русь розпадається на багато князівств і земель. У процесі децентралізації виділяються Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Волинське, Галицьке, Володимиро-Суздальське, Полоцьке та інші князівства. Кожна з цих земель мала свій політичний центр – найбільше місто, яким володів старший князь землі. Великі князівства дробились на менші. За формою правління князівства були переважно монархіями, а Новгородська і Псковська землі – боярськими республіками. Київське князівство залишалося загальнодержавним центром, у якомумістилася резиденція митрополитів. Фактично сталася лише зміна формидержавного ладу. Однак прогрес у сг, піднесення міст, зростання населення, розвиток східнослов’янської культури.