Основні етапи розвитку Київської Русі.

І. Виникнення та формування (9 ст.- кінець 10 ст.) перетворенням Києва на основний політичний і культурний центр руських племен. Князь Аскольд, проводячи виважену і активну зовнішню політику, зміцнив Київську Русь. Перша спроба введення християнства у Київській Русі. Стало причиною заколоту. Олег 882 році захоплює Київ і вбиває Аскольда. Вдалі походи на Візантію: змусив її підписати торговельну угоду, яка відкривала широкі можливості для руських купців. Ігор Рюрикович виступав проти печенізьких орд, які нападали на Русь. Здійснив не дуже вдалі походи на Візантію. Влада перейшла до вдови Ігоря - княгині Ольгі. Намагалася обмежити прерогативи місцевої знаті, впорядкувала збір данини і встановила більш суворий порядок управління. Зміцнила економічна могутність Київської держави, піднісся її міжнародний авторитет. Ольга охрестилася. Святослав провів адміністративну реформу, посадивши синів намісниками у адміністративних центрах, зміцнив кордони.

ІІ. Розквіт(11ст – поч.. 12 ст.)Володимир повертає Русі землі фактично завершуючи формування державної території. Упроваджує військову реформу, встановлюючи феодальну організацію війська. Створюється досить розгалужена система фортець, валів,тощо.Вдосконалення системи права, пристосування його до умов свого часу. Християнізація Русі. Між синами Володимира починається кривава боротьба за київський стіл. Ярослав і Мстислав уклали мирну угоду та поділили Русь. Ярослав починає боротьбу з печенігами. Генеральна битва відбулась у 1036р., після якої печеніги вже ніколи па Русь не нападали. Розширюються кордони. За допомогою династичних шлюбів Ярослав зміцнив стосунки з кількома провідними європейськими державами. За його правління постає перший письмовий звід норм давньоруського права «Руська правда», які захищали приватну власність і власника.Ярослав призначає на вищу церковну посаду — митрополита слов'янина — Іларіона. Поділив між синами міста й землі. Запроваджувався новий принцип спадковості — сеньйорат(княжити в Києві мають спершу по черзі всі сини Ярослава, потім онуки старшого сина). В Київській Русі встановлюється форма правління, яку називають тріумвіратом Ярославичів.

ІІІ. період занепаду та феодальної роздробленості(2 половина 12 ст. - 1 половина 13 ст. ) -боротьба за одноосібну владу. Спробу припинити княжі усобиці було вжито на з'їздах князів у Любечі(право вотчини). У 1113 р., під час повстання в Києві бояри й купці звернулися до переяславського князя Володимира Мономаха з проханням посісти київський стіл. Придушивши повстання, Володимир Мономах став київським князем на 12 років.Розгромив половців. Зміцнюються династичні зв'язки.По смерті Володимира у 1125 р. спадкоємцем на київському столі став його син Мстислав Володимирович, який продовжив політику батька. Проте його наступники знову почали боротися між собою за першість на Русі. Отож із другої половини XII ст. починається період феодальної роздробленості та існування самостійних князівств.

Князювання Аскольда, Діра,  Олега,  Ігоря.

З розпадом родоплемінладу замість племінних союзів поступово утвор нові територ об’єднання – князівства, які очолювали князі. Центрами їх стали «городи»: у полян – Київ, у сіверян – Чернігів. Зовнполіт. ситуації зумовили об’єднання цих князівств. Найбільшим, до якого входили поляни, деревляни та сіверяни, стало називатись Руською землею. Київ утворив, за «Повістю временних літ», Кий. Дір та Аскольд були останніми нащадками Кия. Існує певна невідповідність: в одних джерелах Аскольд попередник Діра, в інших вони правили разом, дехто пише, що це одна людина. Аскольд здійснив декілька вдалих походів на Візантію (860, 863, 866, 874), в результаті яких було підписано вигідні для русів угоди (безмитна торгівля за). Прийняв хрещення і здійснив спробу хрещення Русі. Це стало причиною заколоту.Вони звернулися до Новгорода, де з 870 р. утвердилося правління запрошеного варяга - Рюрика. В 879 році Рюрик помирає і залишає свого малолітнього сина Ігоря під контролем фактичного регента Олега, який у 882 захоплює Київ і вбиває Аскольда. Олег примушую підкоритись сіверян, деревлян, прилучив радимичів. Здійснив декілька походів на хозарів. В 907 Олег рушив на Візантію і змусив її підписати торговельну угоду, яка відкривала широкі можливості для руських купців. Також вигідну угоду було укладено в 911 р. Після смерті Олега (912 р.) київським князем став Ігор. Посиливши центр владу у боротьбі з волелюбними древлянами, він виступив проти печенізьких орд, які нападали на Русь. А у 941 і 944 роках здійснив не дуже вдалі походи на Візантію. У 945 році, намагаючись двічі поспіль зібрати данину з древлян, князь Ігор був вбитий.

Розбудова держави княгинею Ольгою.

У 945 після смерті Ігоря Ольга стала княгинею-регентом(тимч.правитель держави). Жорстко помстилася древлянам за смерть чоловіка-спалила гол.місто Іскоростень.Реформи княг.Ольги:суть яких полягала в регламент.повинностей залежного населення. Ольга намагалася обмежити прерогативи місцевої знаті, впорядкувала збір данини (визначила розмір данини і встановила місця збирання) і встановила більш суворий порядок управління (створення осередків центральної князівської влади на місцях становищ і погостів). Виділила ловища – приватну власність на землі, (належали князівській родині). У 946 і 957 р. відбулися дипломатична місіі Ольги до Константинополя, де вона охрестилася у 957. У 956 р відправляє послів до германського імператора Оттона. Місія єпископа Адальберта У 964 р. Святослав досяг повноліття і став фактично великим київським князем.

Святослав

приєднав племена в’ятичів, між окою і волгою. У965-968 розгромив Хозарський каганат.Наслідки розгрому:сприяли консолідації східнослов.племен у межах давноьоруськ держави;падіння Хозарії відкрило шлях на Русь кочовим народом Сходу,насамперед печенігам. Підкорив осетинів і черкесів, захопив Саркел, керч, ТМУТАРАКАНЬ. У 968-перший похід на допомогу візантії у війні з болгарією. Уйоговідсутність до києва підступили печеніги.970-другий дунайський похід. 971-руські дружини боронилися в доростолі.Було підписано мир:відмовитись від завойованих земель у подунавї,про виплату візантією данини русі.Провів адміністративну реформу:посадив старшого сина Ярополка намісником у Києві, молодшого, Олега, - в Овручі, де були сильні сепаратистські настрої, а позашлюбного сина Володимира послав правити від свого імені в Новгород Великий.Мета:стореня могутньої Дунайської столиці із Києва в Переясловець.Повертаючись на батьківщину (972 р.), на острові Хортиця князівське військо натрапило на печенізьку засідку і цілком загинуло. Поліг і сам Святослав.

Володимир Великий.

У 978 р. Володимир розбиває Ярополка і стає великим київським князем. Володимир повертає Русі землі хорватів і дулібів, радимичів і в'ятичів, завершуючи формування державної території. Володимир упроваджує військову реформу, встановлюючи феодальну організацію війська - службу за право володіти землею. Це зміцнило і власну владу князя. Створюється досить розгалужена система фортець, валів, опорних пунктів тощо боротьба з печенігами. Запроваджує думу. Всі землі поділив між своїми синами-намісниками, тим самим закріпивши за своєю династією територію Русі. На зміну родоплемінному поділу прийшов територіальний. Доповнив звичаєве право і літописець ці закон и назве «Уставом земленим» . Друкує та карбує монету – златники й срібники (на монеті сам князь), але успіху не мала. Запроваджує освітню реформу: книжне вчення; початкова освіта + елементи вищої освіти. 300 дітей київської знаті відправив до школи. Вивчала рахунок, мови. Побудував Десятинну церкву, розбудував Дитинець, дерев’яні укріплення. Культурні стосунки з Римом, Німеччиною, Вірменією. Для зміцнення централізованої князівської влади потрібен був єдиний бог. Вибір Володимира зупинився на християнстві православного (візантійського) обряду. Одружився з Анною, коли взяв корсунь. 988 Хрещення русі. Існувало багато династичних шлюбів.

Ярослав Мудрий

У 1026 р. Ярослав і Мстислав уклали мирну угоду та поділили Русь: Ярослав залишився княжити в Києві, а Мстислав - у Чернігові до своєї смерті у 1036 р.

Ярослав Мудрий починає боротьбу з печенігами. Генеральна битва відбулась у 1036 р., після якої печеніги вже ніколи па Русь не нападали. На честь цієї перемоги в Києві було закладено Софійський собор. У період правління Ярослава Мудрого розширюються кордони Київської Русі: у Польщі відвоював черв енські міста, підкорив фінські племена чудь.Були закладені Золоті Ворота, церква Святої Софії, і т.к.Прозвали тестем Європи за міждинастичні шлюби (Сам був одружений з донькою шведського короля Інгігердою, сестра – дружина польського короля Казимира, дочка Анастасія – з угорським королем, Єлизавета – з норвезьким королем, Ганна – з французьким королем Генріхом I. Син Всеволод – з дочкою імператора Візантіх, син Ізяслав – з сестрою польського короля, син Святослав – з онучкою германського цісаря Генріха II). За його правління постає перший письмовий звід норм давньоруського права «Руська правда», яка захищала приватну власність і власника, а кревна помста змінювалась грошовою компенсацією.Ярослав призначає на вищу церковну посаду - митрополита - слов'янина - Іларіона. Поділив між синами міста й землі. Запроваджувався новий принцип спадковості - сеньйорат. Це означало, що княжити в Києві мають спершу по черзі всі сини Ярослава, потім онуки старшого сина. Ярославові вали, золоті ворота.бібліотека