Україна у першій половині 19 ст.. Рух декабристів: його цілі і історичне значення.

Поширення нових західних інтелектуальних і політичних течій створило сприятливий грунт для виникнення в Україні таємних політичних товариств. Безпосиреднім поштовхом до створення товариств бул настрої, якими перейнялися російські офіцери-дворяни після перемоги над Наполеоном. Під впливом ідеології Просвітництва і поширення європейского стилю життя в Російскій імперіі з”явилося чимало таємних масонських лож і різних товариств.

У 18-18-1819рр. Ложа „Любов до істини” існувала у Полтаві. Масонські принципи вселюдського братерства проповідувала „Попівська академія” А.Палицина в Харкові. У 1818р. Масонська організація виникла в Києві.

Виникнення цього зародкового громадського суспільсьва йшло врозріз із політичною моделлю самодержавства, що прагнуло контролювати всі прояви громадського життя. Проте хоча ці ложі діяли в Україні, їхня діяльність не мала українського національног характеру. Серед членів масонських товариств і декабристських організацій були відомі українські діячі й нащадки козацьких старшин: І. Котляревський, В. Капніст, брати Борисови, Горбачевський та багато інших.

Повстання декабристів дало поштовх цілій низці виступів проти самодержавства. 1826-1827рр. – у Харківському університеті з”являється група агітаторів антикріпосницького й антисамодержавного напрямку. 1827-1830 – група студентів і професорів Ніжинської гімназії вищих наук (Білоусов, Зінгер, андрущенко та ін.) вивчали і поширювали заборонену літературу: твори Вольтера, Байрона, Пушкіна.; читали лекції в дусі, що суперечив офіційній ідеології царизму. Наслідком було те, що гімназію перетворено в вузькопрофільний ліцей із суворим наглядом із боку уряду, гурток розігнано, керівників заслано. 1830-1831 – велике повстання в Польщі, організоване таємною спілкою польских офіцерів на чолі з І. Лелевелєм, закликало до відділення Польщі від Росії, ліквідації самодержавства й кріпосництва. Висунувши гасло”за нашу та вашу свободу” , організатори спробували підняти повстання селян Польщі і Правобережної України (невдало). Повстання було жорстоко придушене царизмом.

Незрілість передумов буржуазної революціїй й відсутність революційної ситуації; вузькість соціальної бази; нерішучість дворян – керівників повстання; кількісна перевага урядових війск; локальність повстань, що давало царизму можливість для маневру й перекидання резервів з іних регіонів.

Значення повстання і руху декабристів. Перше не стихійне, а організоване повстання проти самодержавства та кріпосництва; перша спроба здійснення буржуазної революції в Росії та Україні; дало поштовх зростанню революційного руху в наступні роки.

Кирило-Мефодіївське товариство: його цілі. Роль Т.Шевченка і М.Костомарова.

Товариство виникло в кінці 1845 – на початку 1846р і проіснувало не більше 15 місяців. Його засновниками були: чиновник канцелярії генерал-губернатор М.Гулак, ад’юнкт Київського університету М. Костомаров та студент цього ж університету М.Білозерський. До товариства також приєдналися поет Т.Шевченко, вчителі П. Куліш і Д. Пильчиков, студенти університету О.Навроцький, О.Маркович, І.Посяда, Г.Андрузький і О.Тулуб, поміщик М.Савич.

Кирило-мефодіївці були спадкоємцями ідей декабристів і, у першу чергу. Товариства об’єднаних слов’ян. Це яскраво підтверджує документ Кирило-мефодіївців «Книги буття українського народу» де прямо вказується на Товариство об’єднаних слов’ян як на свого ідейного попередника, бо воно теж мало на меті повалення самодержавства, ліквідувати кріпосництво й об’єднати всі слов’янські народи в одну федерацію.

Кирило-Мефодіївське товариство, фактично, не встигло розпочати активної роботи, підготувавши лише ряд програмних документів і визначити основні цілі і завдання своєї діяльності, оскільки було розгромлено внаслідок доносу студента Київського університету Олексія Петрова на початку квітня 1847р.

Члени товариства були засуджені на заслання: М.Костомаров – до Саратова, П.Куліш – до Тули, П. Гулак був заточений у Шліссельбурзьку фортецю на три роки, а Т.Шевченка за сатиричну поему «Сон» було віддано на десять років у солдати в оренбурзькі степи без права писати та малювати.

1861р в Петербурзі члени Кирило – Мефодіївського товариства Т.Шевченко, М.Костомаров, П.Куліш, В.Білозерський, які з’їхалися сюди після заслання, згодом заснували журнал «Основа». Журнал установив зв’язки з громадами , знайомив читачів із життям українського народу. Він діяв до 1862р і сприяв пробудженню національної свідомості української інтелігенції.

Історичне значення Кирило-Мефодіївського товариства:

- першими розробили широку політичну програму, яка стала прикладом для їхніх наступників.

- Уперше було здійснено спробу поєднання української національної ідеї із загальнолюдськими християнськими ідеалами та ідеєю слов’янської єдності.

- За своїми світоглядними особливостями товариство було схоже на тогочасні європейські націоналістичні організації, як «Молода Італія», «Молода Ірландія» тощо. Проте на відміну від них братство було єдиною організацією, що категорично відкидала насильство як засіб досягнення своєї мети.

- Ореол мучеництва, який закріпився за братчиками через їх суворе покарання царизмом, не відштовхнув наступників від боротьби за українську справу, зробив її більш привабливою.