Суд та судочинство в литовсько-польську добу.

Вищими судовими інстанціями були господарський суд, головний трибунал і сеймовий суд. Як суди першої інстанції судили вони магнатів і панів.

Статутами 1566 і 1588 років до виключної підсудності господарського суду було віднесено такі справи: про державні злочини; про злочини проти посадових осіб; за позовами, що торкалися інтересів государя і державної скарбниці; за скаргами на незаконні дії посадових осіб… Найбільше навантаження господарський суд мав як апеляційна інстанція за скаргами на рішення інших судів.

Для того, щоб розвантажити господарський суд, у 1581 році було видано закон про утворення вищого суду – головного трибуналу, на якій покладалося завдання апеляційного перегляду справ (на рішення гродських, земськихі підкоморських судів) і розгляду деяких справ за першою інстанцією.

Рішення головного трибуналу виносилися більшістю голосів і оскарженню не підлягали.

Законом 1588 року було проведено реорганізацію сеймового суду, до складу якого крім государя і пани-ради вводилися вісім депутатів від сейму. Сеймовому суду були підвласні всі справи за державними злочинами.

Для шляхти існували суди, які були створені ще в Великому князівстві Литовському: земські, гродські та підкоморські.

Досить вагомою була судова компетенція Церкви. В українських землях існували два види церковних судів: духовні, що розглядали справи про порушення догматів православної віри; домінальні, які виступали як сдуи власника над залежними від Церкви людьми.

Суд у містах з правом на самоврядування здійснювався лавними та бурмистерськими судами.

Причини та привід національної революції 1648-1657 р.р.

У середині ХVІІст. В українських землях з великою силою вибухнув народний гнів, який докорінно змінив хід історії, суттєво вплинув на розвиток Європи.

Причини, що робили необхідним початок національно-визвольнї боротьби:

1) Соціально-економічні – а) швидке зростання в Україні землеволодінь польських магнатів і шляхти; б) збільшення панщини до 5 днів на тиждень, збільшення різних повинностей; в) закріпачення селян; г) економічні утиски міщан і кзаків

2) Політичні – а) укр. Не мали власної держави, усі посади належали полякам; б) укр. Князі й шляхта значно полонізувалися; в) наступ польської влади на права козаків

3) Національно-релігійні – а) утиски православної церкви і православного населення; б) загострення релігійних і національних протиріч

Рушійні сили: козаки, селяни, міщани, частина укр. Духовенства, дрібна й середня шляхта

Привід

Після того як Хмельницький став сотником Чигиринського реєстрового полку шляхетське й магнатське свавілля не оминуло його, у 1636 він ледве уникнув смерті під час замаху на життя . і потім наступного року сімя Хмельницького була вигнана із родового хутора Суботова. Б.Хмельницький бачив що страждання козаків, селян і міщан під польським ярмом дійшли своєї межі. Далі миритися з цим було неможливо. Шлях до справедливості лежав через збройне повстання.

Періодизація та основні події національної революції 1648-1657 р.р.

Січень-травень 1648 Іетап(початок війни)

10-15лютого ---- Хмельницький обраний гетьманом Війська Запорожського

Березень ----- воєнний союз між козаками та кримським ханом

29квітня – 16 травня ---- битва під Жовтими Водами(перемога козаків)

25-26 травня ---- битва під Корсунем(перемога козаків)

Козацьке повстання вступило в стадію загальнонародної війни за національне звільнення

Літо 1648-1649 ІІ етап(розростання національно визвол війни)

Червень-вересень 1648--- селянські повстання на Київщині, Поділлі, Волині, лівобережній укр.

21-23 вересень1648 ---- битва під Пилявцями. Розгром козаками польського війська

32 грудня 1648---- вступ війська Хмельницького в київ

10 липня – 2 серпня 1649----облога Збаржа

15-16 серпня 1649--- битва під Зборовом (перемога козаків)

18 серпня 1649 – підписано Зборівський мирний договір. 1649 – створ Української держави

1650-1653рр ІІІ етап(воєнно-політичні дії)

28 червня - 10 липня 1651 --- бій під Берестечком(поразка козаків)

23-25 вересня 1651 ---- битва під білою церквою

28 вересня 1651--- білоцерківський мирний договір

1-2 червня 1652---- перемога укр. Під Батогом

Жовтень-грудень 1653----- облога козаками поляків під Жванцем. Камянецький договір

1650-1653рр ---- молдавські походи

1654 – переяславська рада . підписанням Березневих статтей закладено основи автономії укр. В складі рос імперії

1654 – 1658ррIV етап (завершальний)

Весна 1654 --- росія вступила у війну з Польщею

Липень 1654---- Польща й кримське ханство уклали союз проти укр. І Росії

1656 ---- віленське перемиря між Росією та Річчю Посполитою

1656----- раднотський договір Швеції та Трансільванії проти речі посполитої

1657---- похід корпуса А.Ждановича на Галичину і Польщу. Закінчення війни