Стратегії ТНК і національні стратегії міжнародного економічного розвитку.

ТНК - підприємство, яке об’єднує юр-их осіб будь-яких правових форм і видів д-сті в двох або більше країнах, яке проводить спільну політику і стратегію.

Загальний підхід до розробки стратегії ТНК з урахуванням конкурентних сил, які діють на ТНК, полягає у необхідності (а) захисту компанії від конкурентних сил, (б) спрямуванні їх у вигідному для компанії напрямі та (в) створенні переваг для компанії у довгостроковому періоді.Загальна стратегічна орієнтація компаній, всесвітня за своїм хар-м.Всі транснаціональні компанії проводять широку зовнішньоекономічну експансію.

ТНК можуть перекидати з країни в країну в своїх інтересах великі ресурси. Конкретний вплив діяльності ТНК на економіку тієї чи іншої країни залежить від економічної сили суб’єктів відносин, розташування філіалів і дочірніх компаній ТНК в країні перебування.

Вплив ТНК ґрунтується на фактичному контролі значної частини транснаціонального капіталу, що функціонує на міжнародних фінансових ринках, які в своїй більшості мають олігополістичну структуру.

Позиції ТНК міцні і в економічній політиці. У країнах базування вони формують потужне лобі, яке здійснює значний вплив на уряди розвинутих держав. На уряди держав, де розташовані їх філії, ТНК часто здійснюють тиск у жорстких формах, вимагаючи проведення економічної політики в своїх власних Інтересах, нерідко на шкоду національним інтересам приймаючих країн.Поведінка ТНК спричинює стурбованість у політичних колах світової громадськості.

Транснаціоналізація має як негативні, так і позитивні наслідки. До негативів, як уже відзначалося, належить ослаблення ролі держави в економічних процесах. ТНК може уникати оподаткування в країні базування, переводячи виробничі потужності в країни, де рівень оподаткування нижчий. Позитивна сторона транснаціоналізації полягає в інтенсифікації потоків інвестиційних і фінансових коштів, у і прискоренні темпів міжнародної торгівлі, залученні все більшої кількості країн до світового економічного простору, нових технологій. Не в останню чергу завдяки ТНК утворилися нові індустріальні країни, які зайняли досить помітне місце у світовій економіці.ТНК суттєво впливає на структури господарства інших країн; цей вплив може бути і позитивний, і негативний. Це здійснюється завдяки значним інвестиціям ТНК в трудомісткі галузі виробництва країн регіону. Навіть ті з нових індустріальних країн, що досягли найбільшого успіху (Республіка Корея, Бразилія, Таїланд) відчувають дуже сильну залежність від іноземного капіталу й зарубіжних технологій.

Стратегії ТНК і їхній вплив на формування національних економічних стратегій.

Стратегії ТНК у контексті стратегій домінування країн-лідерів.

Країни-лідери (у своїй більшості) проводять стратегію експансії. І якщо у Середні Віки це була експансія військового характеру, то сьогодні, переважно, застосовуються економічні важелі.

Саме ТНК – основний структурний елемент економіки більшості таких країн, провідна сила їх розвитку та підвищення ефективності. Глобальні тенденції інтернаціоналізації виробництва й капіталу, приватизації, стратегічних альянсів і лібералізації зовнішньої торгівлі поставили ТНК у центр світового економічного розвитку.

Сумарні зарубіжні інвестиції ТНК зараз відіграють істотнішу роль, аніж торгівля. Формами вивезення капіталу є прямі та портфельні інвестиції, а також позики і кредити. Найбільш значимі – прямі інвестиції. Причиною зарубіжного інвестування часто стає інтерес до природних ресурсів приймаючих країн, за яким стоїть прагнення забезпечити гарантоване постачання своїх підприємств сировиною. За рахунок закордонних інвестицій США, наприклад, одержують всі імпортовані фосфати, мідь, олово, 75% марганцевої та залізної руди; Японія – 40% бокситів, 50% нікелю, 60% мідної руди.

Найважливішими напрямами діяльності ТНК у політичній галузі в країні базування є взаємодія та підтримка контактів із керівництвом центральних і регіональних органів виконавчої, законодавчої та судової влади держави, провідних політичних партій і громадських організацій, ЗМІ. Це досягається шляхом ротації кадрів між ТНК і найважливішими держорганами країни перебування, активної участі корпорацій у виборчому процесі, лобіювання інтересів компаній.

Діючи в приймаючих державах, ТНК активно включаються в місцевий політичний процес. Їхні представники вступають у національні асоціації промисловців, усередині яких вони отримують можливість виходу на керівників місцевих органів влади. Корпорації роблять свій «внесок» також у виборчі й інші фонди місцевих політпартій з метою отримання певних комерційних вигод, опосередковано впливаючи і на політичний курс країни перебування.

Отже, можемо констатувати, що ТНК є майже ідеальним інструментом реалізації стратегій домінування провідних країн.