Цивілізаційна специфіка міжнародних економічних стратегій країн Ісламу

Економічні моделі більшості країн Ісламу мають ряд економічних рис : 1. В економіці домінує державний сектор. В більшості країн основні багатства країни – нафта й газ – націоналізовані. 2. Економіка орієнтована на експорт енергоносіїв і від нього залежить. Нафтодолари дозволяють цим країнам підтримувати високий рівень життя та здійснювати недоступні для інших країн соціальні програми. Особливості країн Ісламу : 

1). Багаті малі країни, використовуючи нафтодолари, зуміли перейти від феодалізму прямо у постіндустріальне суспільство. Ці країни піклуються про покоління, що будуть жити після вичерпання нафтових запасів. Вони розвинули наукові галузі промисловості та відмінну сферу послуг. Особлива увага приділяється туризму. 2). Іран створив модель ісламської держави з вираженою релігіозною домінантою. Зовн.торгівля країни націоналізована. Застосовуються протекціонізм та підтримка вітчизняної промисловості. 3).На відміну від ін. країн Турція обрала найбільш ліберальну модель розвитку. Держава провела приватизацію і зараз контролює лиш оборонну та ін. стратегічні галузі промисловості. Уряди Йорданія, Марокко, Катара, Бахрейна вже давно приступили до реорганізації. В ОАЕ та в Сирії все ще сильна традиція родинного правління. Впевненіше за всіх ступили на шлях змін Марокко й Йорданія, що мають традиції політичного плюралізму. Економічні моделі Ісламу мають сильний вплив мусульманської релігії. Для їх моделей характерні домінуюча роль держави та висока питома вага військових витрат в ВВП. Поступово в багатьох країнах йде процес лібералізації економіки.

163.Цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій в Україні.

Видається ймовірним, що на економічний роз­виток України в найближчій перспективі в першу чергу впли­нуть геополітичні та геоекономічні зміни, обумовлені дією зако­ну нерівномірності економічного і політичного розвитку ринко­вої економіки. Пошук найпридатнішої для України моделі суспільно-еко­номічного розвитку, визначення нею оптимальної стратегії своєї поведінки в світовій економічній та політичній системі вимага­ють чіткого окреслення цивілізаційної приналежності, усвідом­лення своєї ментальної, культурної, біхевіористичної специфіч­ності. Саме спирання на глибинні засади власної цивілізаційної культури, вміле використання в економічній політиці базових національних цінностей, органічне поєднання традиційних ме­тодів стимулювання економічної діяльності з сучасними захід­ними, належне врахування особливостей вітчизняної менталь­ності і модернових досягнень світової наукової думки дозволять забезпечити реалізацію Україною своїх явних та потенційних конкурентних переваг, зайняти достойне місце в неофіційному світовому табелі рангів. Взаємодія цивілізацій відбувається зараз у двох площинах. По-перше, це зіткнення цивілізацій, техногенних та традицій­них, що найбільш яскраво проявляється в протиріччях між Зах­іднохристиянською та Ісламською цивілізаціями, які іноді вили­ваються навіть в озброєнні конфлікти на кшталт іракського, ліванського, кувейтського тощо. По-друге, це зростання взає­мопроникнення цивілізацій, актуалізація західних цінностей в східних цивілізаціях, та інтерес до східних досягнень в сфері ку­лінарії, філософії, музики серед носіїв західнохристиянської куль­тури. Взагалі, остання поступово поширює свій ареал, трансфор-муючись в кожному окремому локусі в певну модифікацію, але залишаючи свою сутність

164.Цивілізаційна специфіка стратегій країн Ісламу

Економічні моделі більшості країн Ісламу мають ряд економічних рис : 1. В економіці домінує державний сектор. В більшості країн основні багатства країни – нафта й газ – націоналізовані. 2. Економіка орієнтована на експорт енергоносіїв і від нього залежить. Нафтодолари дозволяють цим країнам підтримувати високий рівень життя та здійснювати недоступні для інших країн соціальні програми. Особливості країн Ісламу : 

1). Багаті малі країни, використовуючи нафтодолари, зуміли перейти від феодалізму прямо у постіндустріальне суспільство. Ці країни піклуються про покоління, що будуть жити після вичерпання нафтових запасів. Вони розвинули наукові галузі промисловості та відмінну сферу послуг. Особлива увага приділяється туризму. 2). Іран створив модель ісламської держави з вираженою релігіозною домінантою. Зовн.торгівля країни націоналізована. Застосовуються протекціонізм та підтримка вітчизняної промисловості. 3).На відміну від ін. країн Турція обрала найбільш ліберальну модель розвитку. Держава провела приватизацію і зараз контролює лиш оборонну та ін. стратегічні галузі промисловості. Уряди Йорданія, Марокко, Катара, Бахрейна вже давно приступили до реорганізації. В ОАЕ та в Сирії все ще сильна традиція родинного правління. Впевненіше за всіх ступили на шлях змін Марокко й Йорданія, що мають традиції політичного плюралізму. Економічні моделі Ісламу мають сильний вплив мусульманської релігії. Для їх моделей характерні домінуюча роль держави та висока питома вага військових витрат в ВВП. Поступово в багатьох країнах йде процес лібералізації економіки.

Цивілізаційна специфіка стратегій ринкових трансформацій у країнах Центральної та Східної Європи.

У результаті десятилітньої практики ринкової трансформації національні економіки країн Центральної та Східної Європи суттєво змінили власний стан, створили мережу достатньо ефективних соціально-економічних інститутів, законодавства, що пасують до ринкових реалій. Такими країнами, більш або менш успішними в інтеграційному відношенні, виступили Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словенія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Болгарія. Відповідні зміни відбулися й на рівні міжнародних зв’язків означених держав, що означало також і зміну реального місця країн у світовому господарстві. Але в результаті ринкових реформ, при формуванні нового інституційного механізму, означилися й деякі недоліки системного та, інколи, суб’єктивного характеру. Передусім слід відзначити, що на початку ринкових реформ значно знизився середній рівень реальних доходів населення та збільшилась нерівність в їх розподіленні. Практика країн ЦСЄ свідчить про те, що інституційні чинники, зокрема інститути та правові регулятори, які створюються засобами зовнішньоекономічної політики, відіграють вирішальну роль при забезпеченні національної конкурентоспроможності економік транзитивного типу. Розвиток міжнародного правового поля багатобічного співробітництва та інтеграції постає необхідною функціональною складовою механізму інтеграції та поглиблення спеціалізації національної економіки