Середовище та фактори формування міжнародних стратегій економічного розвитку.

Міжнародна економічна стратегія розвитку (МЕС) вивчає формування і реалізацію довгострокової ек-ї політики , спрямовану на суттєве поліпшення соц-ек показників розвитку країни, стимулювання динамізму ек. розвитку на нац-му, рег-му та глоб-му рівнях.

Різноманітність і диверсифікованість МЕС визначає, по суті, сама специфіка розвитку середовища світового господарства, а саме два протилежні його аспекти:

*все більше переплетіння нац-х ек-к в єдину сист, стандартизація осн. ел-ів економік відповідно до вимог транс націоналізації та надзвичайний динамізм розвитку;

*з іншого боку – поглиблення розриву в розвитку між найрозвиненішими і найбіднішими країнами, посилення відмінностей всередині груп країн.

Кожна країна є особливою, що зумовлено розподілом факторів виробництва, історичними особливостями розвитку, геополітичним положенням. Поки що не можна говорити про єдину для всіх кр-н модель економічного розвитку. В кожному випадку необхідно узгодження можливостей і зовнішніх факторів із врахування того, що в кожна країна є унікальна!!!

Чинники, що впливають на формування стратегії із зовні (зовнішні, глобальні фактори): функціонування світового ринку, мобільність факторів вир-ва, інтеграція світового госп-ва, його галузева структура, НТП транс націоналізація ек-х відносин, міжн ек інтеграція, глобалізація ек-х процесів.

Внутрішні чинники: розподіл факторів виробництва, історичні особливості розвитку, геополітичне положенням, поточний стан розвитку, політична ситуація, тощо.

Варто виокремлювати особливості факторних передумов формування стратегій для розвинених країн, менш та найменш розвинутих. Факторні передумови в найрозвинених країнах, такі як тенденція акумуляції капіталу, високих технологій і кваліфікованої робочої сили, призводить до розробки стратегій напрямлених на ще більшу оптимізацію та перебудову ек-ки на основі новітніх технологій з метою збереження і посилення технологічного лідерства, та на завоювання нових фін і товарних ринків. Тоді як в найменш розвинених країнах факторною передумовою є природні ресурси ( копалини + клімат) та некваліфікована дешева робоча сила ( особл Пвд, Пвд-Сх Азія і дещо Лат Америка), які не можуть надати відчутного імпульсу економіці. В тривалій перспективі це не є стрижнем ефективної стратегії ( хіба що країни Затоки, що викор-ть нафтодолл. на перебудову ек-ки). Хоча, країни де осн фактор є дешева РС можуть розвивати легку і харчову промисловість, але наразі дані галузі надто залежать від іноземних інвестицій (ТНК), що не є дуже позитивним для країни. Для даних країн головне накопичити капітал.

Особливий фактор, окрім факторів виробництва для країн є динаміка процесів у світовій економіці: еволюція цивілізаційних стадій ек-го розвитку, інтернаціоналізація госп життя, НТП, світова ек-на інтеграція, глобалізація ек розвитку.

Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі та їхні стратегічні цілі.

                   Торговельна політика і проблеми світової торгівлі є об'єктом діяльності багатьох регіональних та глобально-універсальних інститутів як міжурядових, так і неурядових. Усі вони створюють систему міжнародних організацій, що здійснюють координацію і багатостороннє регулювання міждержавних торговельно-економічних відносин.

1) Глобально-універсальні

Міжурядові - Конференція ООН з питань торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Комісія ООН з правових питань міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), Міжнародний торговельний центр (МТЦ), Світова організація торгівлі (COT), Всесвітня митна організація (ВМО) та ін.

Неурядові- Міжнародна торговельна палата (МТП), Спілка міжнародних ярмарків (СМЯ) тощо

2) Регіональні

Міжурядові- Конференція ООН з питань торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Комісія ООН з правових питань міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), Міжнародний торговельний центр (МТЦ), Світова організація торгівлі (COT), Всесвітня митна організація (ВМО) та ін.

Неурядові- Європейський діловий конгрес (ЄДК), Дакарський клуб тощо

Створена згідно резолюції Генеральної Асамблеї в 1964 р. у якості спеціального постійного органу конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) є однією із наймасовіших універсальних міжнародних організацій (193 країни). Стратегічними цілями ЮНКТАД визначаються забезпечення розвитку міжнародної торгівлі, рівноправної взаємовигідної співпраці між державами, вироблення принципів політики в міжнародній торгівлі, механізмів її функціонування, створення юридичної бази міжнародної торгівлі, прийняття міжнародних правових актів у галузі торгівлі та інші.

Інший орган в структурі ООН — Комісія ООН з правових питань міжнародної торгівлі(ЮНСІТРАЛ) (створена в 1966 р.) реалізує мету підвищення ролі ООН в процесах зменшення і ліквідації правових перешкод, що заважають розвиткові міжна­родної торгівлі шляхом сприяння ширшій участі держав в існуючих міжнарод­них конвенціях та розробки нових конвенцій та інших документів стосовно права міжнародної торгівлі тощо.

Міжнародний торговельнийцентр (МТЦ) створено в 1964 р. для допомоги країнам, що розвиваються, по таким основним напрямам: можливості розширення експорту, надання інформації і консультацій з питань ринків і методів збуту експортної про­дукції, допомоги у створенні експортних служб і підготовці відпо­відних кадрів тощо.

                   Світова організація торгівлі (СОТ) – головний міжнародний регулятор світової торгівлі товарами, послугами та інтелектуальною власністю. СОТ було створено на основі Генеральної угоди з тарифів торгівлі (ГАТТ) у 1995 р. ГАТТ було засновано в 1948 р. Головною метою ГАТТ було забезпечення умов для розвитку міжнародної торгівлі, послаблення торговельних бар’єрів й урегулювання торговельних спорів. Якщо ГАТТ своєю метою мала регулювання товарів, то СОТ, крім того, регулює міжнародну торгівлю послугами та інтелектуальною власністю. Структурно СОТ складається з ГАТТ, ГАТС (послуги) і ТРІПС (інтелектуальна власність). Стратегічною метою СОТє лібералізація міжнародної торгівлі, усунення дискримінаційних перешкод на шляху потоків товарів та послуг, вільний доступ до національних ринків і джерел сировини.  Це досягається частково на основі вироблення й установлення правил та угод, що стосується торгівлі між країнами—членами, і частково шляхом переговорів, спрямо­ваних на подальшу лібералізацію торгівлі товарами й послугами.

                   Ішим прикладом міжурядової міжнародної організації є Все­світня митна організація (ВМО), яка створена в 1995 р. з метою гармонізації й уніфікації митних систем, поліпшення техніки митної справи і митного законодавства.

                   Серед універсальних неурядових організацій особливу роль відіграє Міжнародна торгова палата (МТП) (заснована в 1919 p.), яка об'єднує представників підприємницьких структур та їх спілок із розвинутих країн та країн, що розвиваються. Дана міжнародна організація створена для сприяння розвитку приватного підприє­мництва у світі шляхом заохочення торгівлі, інвестицій і вільних ринків.