Критерії класифікації та типи впливів проектів на навколишнє середовище.

За часом впливу на навколишнє середовище розрізняють постійний вплив, який супроводжуватиме проект протягом всього терміну його життєвого циклу, і тимчасовий, що впливає на навколишнє середовище незначний період.

За можливістю усунення впливи проекту на навколишнє середовище можна поділити на ті, що виправляються (піддаються реабілітації) і ті, що не виправляються (мають фатальний характер змін середовища, за яких неможливо відновити природний баланс). До перших можна віднести загибель деяких видів рослин на окремій території, які піддаються відтворенню, а до впливів, які не виправляються, належать зміна кліматичних умов, зникнення деяких видів рослинного і тваринного світу. Проекти, для яких характерні такі наслідки, обов’язково потребують розробки заходів щодо зниження впливу, яке не підлягає виправленню.

Екологічні впливи проекту за розміром території, на яку вони розповсюджуються, можуть бути локальними (охоплюють невеликі території, географічні зони з чітким контуром) та широкороз­повсюдженими (не мають кордонів і виходять за межі окремого регіону). Прикладом останніх є трагічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС.

За походженням екологічний вплив може бути первинним, тобто безпосередньо пов’язаним з впливом проекту на екосистему (забруднення атмосфери при будівництві та експлуатації доменних печей) і вторинним, що є наслідком первинних змін в екосистемі (збільшення бронхо-легеневих захворювань серед населення внаслідок забруднення атмосфери).

За способом проект може впливати на навколишнє середовище безпосередньо (зміна ландшафту місцевості, зменшення площ сільськогосподарських ділянок) та опосередковано. Прикладом останнього може бути зміна якості води, збільшення загальної захворюваності населення, зникнення деяких видів риб внаслідок забруднення басейну ріки, наприклад спричинене будівництвом целюлозно-паперового комбінату.

За можливістю акумулювання впливи проекту на навколишнє середовище поділяють на накопичувані (наслідки, які мають можливість прогресивно зростати та посилювати один одного) та ненакопичувані (впливи проекту, які не мають тенденції акумулюватися, що дає змогу екосистемі відновлюватися до стану, який вона мала раніше). До накопичуваних впливів можна віднести постійні виброси до атмосфери шкідливих речовин нафтопереробних заводів, забруднення території біля коксохімічних та металургійних комбінатів. Проекти будівництва житла, систем зрошування, водопостачання, як правило, супроводжуються ненакопичуваними впливами на довкілля.

Кількісний вимір кожного впливу на навколишнє середовище базується на оцінці вартості наслідків екологічних змін, які супроводжують проект. Це — досить складне завдання для аналітиків, оскільки практично неможливо визначити всі критерії екологічної оцінки проекту. До основних належать:

Þ розмір території;

Þ чисельність населення, яке перебуває під впливом екологічних наслідків проекту;

Þ ступінь змін, деградації, зникнення природних ресурсів;

Þ швидкість погіршення екологічного стану і час, необхідний для її стабілізації або поліпшення;

Þ ступінь незворотності змін в екосистемах.

Сьогодні особливу увагу при визначенні розміру впливу на навколишнє середовище приділяють природним ресурсам, які споживатимуться при реалізації проекту (особливо тим, що не відновлюються або відновлюються протягом тривалого періоду), типу технології, яка застосовуватиметься у виробничому процесі, а також факторам контролю забруднення навколишнього середовища, закладеним у проекті.

Вигоди і витрати проекту в економічному аналізі.

В економічному аналізі необхідно оцінити пов´язані з проектом прирісні вигоди і витрати для кожного окремого проміжку часу і підрахувати сукупні дисконтовані чисті вигоди.

З точки зору економічного аналізу, вигоди проекту полягають у збільшенні кількості благ (ресурсів), доступних до використання у суспільстві, з урахуванням ефектів їх розподілу між різними соціальними групами. Витратами є вигоди від найкращого альтернативного способу використання ресурсів, які будуть витрачені для реалізації проекту.

Цінність отриманих в результаті здійснення проекту благ має визначатись у відповідності з готовністю споживачів платити за дані блага – тобто,

використовуючи термінологію мікроекономіки, – за приростом надлишку

споживачів.

Істотна різниця між фінансовим і економічним аналізом полягає у складі вигід і витрат, пов´язаних з проектом. Наприклад, податки, трансферти та субсидії мають враховуватись у фінансовому аналізі, тому що безпосередньо впливають на добробут суб´єкта, який реалізує проект.

Для економіки в цілому податки та субсидії є лише перерозподілом благ від одних учасників економіки до інших, і не впливають безпосередньо на кількість реальних ресурсів, доступних до використання в економіці.

Водночас, економічний аналіз має враховувати вплив на загальноекономічну ефективність економічної політики уряду (у тому числі і фіскальної політики), якщо її наслідком є втрати (чи виграш)     у ефективності.

Важливою відмінністю є також те, що фінансовий аналіз враховує

лише приватні вигоди і витрати – тобто ті вигоди і витрати, які отримує

(несе) суб´єкт, який реалізує проект. Економічний аналіз повинен враховувати сукупні суспільні вигоди і витрати, тобто не лише приватні, але й зовнішні.

Вигоди і витрати по проекту у економічному аналізі мають оцінюватись не за фактичними ринковоми цінами, які здебільшого знаходяться під впливом різноманітних факторів неспроможності ринку (ринкової влади, зовнішніх ефектів, недосконалої інформації тощо)  та державного втручання, а за ефективними (т. зв. тіньовими) цінами –

альтернативній вартості ресурсів з точки зору економіки в цілому.