Загальні принципи оцінки ефективності проектів.

Ефективність - категорія, що відображає відповідність проекту цілям і інтересам його учасників.Принципи оцінки ефективності інвестиційних проектів можуть бути поділені на 2 структурні групи:                                                                          - методологічні - найбільш загальні, що становлять концептуальну основу дослідження та не залежать від специфіки досліджуваного проекту;                    - методичні - безпосередньо пов'язані із проектом, його специфікою, економічною і фінансовою привабливістю;                                                    До основних методологічних принципів оцінки ефективності інвестиційних проектів належать:
— принцип результативності — означає, що ефект здійснення проекту звичайно позитивний, тобто одержувані результати перевищують витрати на здійснення проекту;                                                                                                       — принцип об'єктивності — означає, що при оцінці проекту необхідно забезпечити правильне відображення структури й характеристик об'єкта, ураховувати ступінь вірогідності використовуваних показників;
— принцип системності — відображає необхідність ураховувати, що проект є елементом складної соціально-економічної системи, тому при його реалізації можуть виникнути не тільки внутрішні, а й зовнішні ефекти;
— принцип комплексності — відображає необхідність розгляду процесу реалізації проекту й оцінки його ефективності як складного процесу з різними стадіями його здійснення;                                                                                                                — принцип обмеженості ресурсів — виражає потребу виходити з обмеженості всіх видів ресурсів і необхідність обліку плати за їхню витрату й використання;
— принцип альтернативної вартості — виражає, що величина витрат, за якою оцінюється кожний задіяний у проекті ресурс, повинна містити в собі й упущену вигоду, пов'язану з можливим його альтернативним використанням;
— принцип необмеженості потреб — відображає можливість більш ефективно використовувати наявні обмежені ресурси, тому що загальна потреба в ресурсах необмежена.   До основних принципів методичної групи належать:
— принцип специфічності проекту — визначає зміст конкретних показників ефективності, їхню структуру й способи синтезу, а також ураховує особливості організаційно-економічного механізму, його вплив на оцінку ефективності проекту; — принцип розбіжності інтересів — випливає з наявності декількох учасників інвестиційного процесу, відображає необхідність оцінки ефективності проекту з позицій кожного його учасника;
— принцип динамічності— означає, що структура й характеристики об'єктів проекту не залишаються постійними, а змінюються в часі, звідси необхідність дослідження динаміки показників проекту протягом усього життєвого циклу; — принцип нерівноцінності різночасних витрат і результатів — означає, що вартість грошей у часі величина непостійна й при підсумовуванні витрат і результатів за який-небудь період відповідні величини грошового потоку повинні бути наведені до порівнянного виду — до єдиного моменту;                         — принцип погодженості — означає, що при оцінці ефективності проекту використовувані показники й інформація повинні бути погоджені за рядом умов (часом, метою, структурою);                                                                         — принцип неповноти інформації — випливає з того, що реалізації проекту відбувається в умовах ризику й невизначеності й означає необхідність урахування даного фактору при оцінці ефективності проекту.

9. Склад і зміст функцій управління проектами.

Управління проектами - процес керівництва та координації людських, матеріальних та фінансових ресурсів протягом життєвого циклу проекту шляхом застосування сучасних методів та техніки управління для досягнення поставленої в проекті мети.Управління проектом передбачає реалізацію цілого комплексувзаємозалежних робіт в інтересах реалізації проекту.Елементамисистемиуправління проектами, як і будь-якоїсистемиуправління, є цілі, принципи, функції, методи, організаційна структура, інформаційнезабезпеченняуправління. Функціямиуправління євидицілеспрямованоїдіяльностіщодо проекту, якізумовленікооперацією і поділомпрацісередуправлінського персоналу.їхкласифікаціяпередбачаєрозподілзагальноїсукупностіфункцій на двігрупи: загальні і конкретні(специфічні) функції.Кожна конкретна функція управління проектом є комплексною за своїм змістом і передбачає планування, організацію, координування, мотивацію та контроль відокремлених об'єктіввпливу.                                                             До конкретних функцій управління проектом відносять:управління підготовкою техніко-економічного обґрунтування,управління будівництвом, управління персоналом. Їх повний перелік залежить від складності проекту, його спеціалізації,масштабу та ряду інших факторів.Визначення змісту об'єктивнонеобхідних конкретних функцій управління за проектом є базоюформування структури органів управління проектом.

Поняття «життєвого циклу проекту». Основні етапи і види діяльності, що забезпечують реалізацію проекту.

ЖЦ – період часу від задуму проекту до його закінчення, який може характеризуватися моментом здійснення перших витрат за проект і отриманням останньої вигоди.
Фази проектного циклу:
Передінвестиційна – визначення інвест можливостей, для чого потрібно проаналізувати: природні ресурси, конкурентні сили та галузеві бар’єри, майбутній попит, вплив на довкілля, можливості диверсифівкації.
Стадії: преідентифікація (визначення інвест можливостей), ідентифікація (вибір цілей П, визначення завдань), підготовка (попередня оцінка і додаткові дослідження), розробка та експертиза, детальне проектування (розробка функціональної схеми, визначення обсягів інвест витрат).
Інвестиційна – вибір цілей П, визначення його завдань.
Стадії: підготовка та проведення тендерів (підписання угод між інвестором та фінан установою), інженерно-технічне проектування (підготовка ділянки, вибір технології та обладнання, складання графіків будівництва), будівництво, виробничий маркетинг (аналіз готовності ринку до появи продукту П, визначення заходів збутової політики, організація просування товару на ринок), навчання персоналу.
Експлуатаційна – при короткотерміновому підході: усунення технічних та виробничих проблем, при довготерміновому – випробування обраної стратегії, маркетингу тощо. Стадії: здача в експлуатацію, виробнича експлуатація (визначає, наскільки результати П відповідають поставленим цілям), заміна та оновлення, розширення та інновації, заключна оцінка П (ретроспективний аналіз усіх виконаних за робіт).