Розділ 5. Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів і суглобів

Фізіотерапію призначають для поліпшення мікроциркуляції і трофічних регенеративних процесів, розвитку глибокої активної гіперемії, гальмування розвитку дегенеративно-дистрофічних змін усунення рефлек­торного м'язового спазму і зміцнення ослаблених м'язів; підвищення за­гального тонусу, загартування орга­нізму. Застосовують УФО, діадинамо-терапію, індуктотермію, ультразвук, електростимуляцію, грязьові, парафі-но-озокеритні аплікації, ванни радо­нові, соляно-хвойні, сульфідні, душ дощовий, кліматолікування.

Механотерапію викорис­товують для відновлення і підтримання досягнутої амплітуди рухів у суглобі, розтягнення і поліпшення еластичності м'язів і зв'язок, відновлення їх сили і витривалості, тренування серцево-судинної і дихальної систем, підтримання загальної фізичної працездатності. Використовують маятникові і блокові меха-нотерапевтичні апарати, пристрої для занять у воді.

Працетерапія націлена на розвиток і підтримання рухів в уражених суглобах і сегментах хребта; відновлення та збереження трудових навичок, опанування нових навичок і поз при виконанні побутової і професіональної ро-

Рис. 5.37.Самомасаж при остеохондрозі хребта (за М.І. Хвисюк, О.С.Чикуновим, 1987)

351

Фізична реабілітація

Рис. 5.38.Топографія рефлексо­генних зон на долоні: 1 — лобові пазухи; 2 — зір; 3 — слух; 4 — легені; 5 — підшлункова залоза; 6 — надниркові залози; 7 — серце; 8 — нирка; 9 — плече, плечовий суглоб; 10 — селезінка; 11 — товста кишка; 12— тонкий кишечник; 13 — пряма кишка; 14— попереково-крижовий від­діл; 15 — яєчко; 16 — статевий член, сечовід, підміхурова залоза; 17 — сечо­вий міхур; 18 — хребет; 19 — шия; 20— горло; 21 — гіпофіз

боти, відпочинку; підтримання загальної фізичної працездатності. Використо­вують види робіт, які не створюють додаткових навантажень на хребет чи ура­жений суглоб.

Хворим на ревматоїдний артрит, деформуючий артроз, остеохондроз під час ремісії рекомендують періодично лікуватися на бальнеологічних і грязьо­вих курортах (Саки, Євпаторія, Хмельник, Бердянськ, Одеса та ін.) з викорис­танням кліматотерапевтичних процедур і морських купань.

Ефективність фізичної реабілітації при захворюваннях суглобів визнача­ють, окрім загально клінічних показників, за показниками збільшення амплі­туди рухів і відновленням функцій суглобів і хребта, сили і витривалості м'язів, координації рухів, розвитком тимчасових і постійних компенсацій, від­новленням функціонального стану організму і фізичної працездатності, трудо­вих навичок, здатністю хворих до побутової і виробничої діяльності, стійкістю і тривалістю ремісії захворювання.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Які захворювання серцево-судинної системи Ви знаєте і чим характеризується недостатність кровообігу різного ступеня?

2. Обгрунтувати з клініко-фізіологічних позицій необхідність застосування засобів фізичної реабілітації при захворюваннях серцево-судинної системи. У яких ви­падках вони протипоказані?

352